"28" листопада 2013 р.Справа № 916/1863/13
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Гладишевої Т.Я.
(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №1027 від 25.11.2013 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, Т.Я.Гладишева)
при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Джогола В.І. (довіреність № 01/13-13 від 04.01.2013 року)
від відповідача: Перейма Д.О. (довіреність № 97 від 05.08.2013 року)
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт"
на рішення господарського суду Одеської області від „24" жовтня 2013 року, повний текст якого складено та підписано „24" жовтня 2013 року
по справі № 916/1863/13
за позовом Приватного акціонерного товариства „Одеська регіональна страхова компанія"
до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Українська страхова група"
про стягнення 3 736,49 грн.
17.07.2013 року Приватне акціонерне товариство „Одеська регіональна страхова компанія" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 736,49 грн., з яких 550,00 грн. витрати на проведення експертизи. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, понесені при розгляді справи.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що сторонами 16.02.2012 року укладений Договір № НТ/12-025 страхування транспортного засобу Тоyоtа Fortuner державний номер ВН 4929 ВВ. 08.01.2013 року трапилася дорожньо-транспортна пригода по автодорозі Одеса-Білгород-Дністровський за участю застрахованого транспортного засобу - а/м Тоyоtа Fortuner державний номер ВН 4929 ВВ та а/м Тоyоtа Land Cruiser (державний номер ВН 0009 ВІ), під керуванням Собченко Ю.В. Позивач вважає, що особою на яку покладається обов'язок з відновлення автомобілю Тоyоtа Fortuner (державний номер ВН 4929 ВВ) є відповідач - ДП „Іллічівський морський торгівельний порт", а відповідач, в свою чергу, порушив свої зобов'язання, від виплати грошового відшкодування відмовився.
В якості третьої особи позивачем зазначено Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Українська страхова група", яку залучено місцевим господарським судом до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.10.2013 року по справі № 916/1863/13 (суддя Гуляк Г.І.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Одеська регіональна страхова компанія" задоволені повністю. Стягнуто з ДП „Іллічівський морський торгівельний порт" на користь ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія" 3 736,49 грн. та 1720,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Такий висновок суду мотивований тим, позивачем належним чином доведені заявлені позовні вимоги, а саме те, що різниця між вартістю відновленого ремонту з урахуванням коефіцієнту технічного зносу, та вартістю ремонту без урахування коефіцієнту технічного зносу та франшиза, яка передбачена полісом обов'язкового страхування повинна бути відшкодована саме ДП „Іллічівський морський торгівельний порт", оскільки він є власником а/м Тоyоtа Land Cruiser та винна особа у заподіянні шкоди перебуває у трудових відносинах з відповідачем.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство „Іллічівський морський торгівельний порт" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити Приватному акціонерному товариству "Одеська регіональна страхова компанія" у задоволенні позову в повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що вартість проведення експертної оцінки пошкодженого транспортного засобу, яка включена до ціни позову не передбачена умовам Договору страхування та чинним законодавством.
Крім того за твердженням скаржника, оскільки сплачена сума ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" складає лише 8 238,51 грн., а ліміт відповідальності страхової групи складає 50 000,00 грн., то і решту суми 3 736,49 грн. - повинна сплатити також ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група".
Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт" залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.
Третя особа: Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Українська страхова група" в судове засідання 28.11.2013 року не з'явилось без поважних причин, про причини неявки суд не повідомило, будь-яких клопотань не заявляло, хоча було належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням б/н від 07.11.2013 року, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 16.02.2012 року між ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія" (Страховик) та ТОВ „ДРСУ-КОМ" (Страхувальник), укладений договір страхування транспортного засобу № НТ/12-025 (а.с.12-16).
За змістом п.1.1 Договору, страховик зобов'язується за обумовлену плату (страховий платіж) при настанні страхового випадку відшкодувати прямі збитки страхувальника які пов'язані з передбаченими в Договорі майновим інтересом страхувальника, в межах страхової суми.
Пунктом 5.1 Договору встановлено, що загальна страхова сума, в межах якої страховик несе відповідальність по сплаті страхового відшкодування, встановлюються у розмірі дійсної вартості застрахованих ТЗ на момент укладання Договору страхування складає 320 000,00 грн.
Додатком до Договору передбачений список застрахованих транспортних засобів:
- Toyota Fortuner держаний номер BH 4929 ВВ;
- Toyota Fortuner держаний номер BH 4930 ВВ (а.с.17).
12.11.2013 року між ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" (страховик), ДП „Іллічівський морський торгівельний порт" (страхувальник) був укладений Договір № ю/0 23-1501-12-0186 (а.с.96-101).
Так, п.2.1 передбачено, що предметом договору є здійснення страховиком обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням страхувальником, цивільна-правова відповідальність якого застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих - третіх осіб, внаслідок експлуатації забезпечених транспортних засобів.
Пунктом 4.2 Договору встановлено, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 грн. на одного потерпілого за кожним полісом. У разі, коли загальний розмір майнової шкоди за одним страховим випадком по кожному полісу перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
08.01.2013 року о 20 год. 00 хв. трапилася дорожньо-транспортна пригода по автодорозі Одеса-Білгород-Дністровський за участю застрахованого транспортного засобу - а/м Тоyоtа Fortuner державний номер ВН 4929 ВВ та а/м Тоyоtа Land Cruiser (державний номер ВН 0009 ВІ), під керуванням Собченко Ю.В.
Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 7 лютого 2013 р. Собченко Ю.В. був визнаний винним у тому, що він 8 січня 2013 року о 20 год. 00 хв. керуючи автомобілем Тоyоtа Land Cruiser (д/н ВН 0009 ВІ) по автодорозі Одеса-Білгород-Дністровський, в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожні умови (сніг, ожеледь), в наслідок чого не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем марки Тоyоtа Fortuner, номерний знак ВН 4929 ВВ. В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.25).
9 січня 2013 року директор ТОВ "ДРСУ-КОМ" звернувся до ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія" з заявою про настання страхового випадку та виплатою страхового відшкодування у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою (а.с.26).
15 січня 2013 року експертом, в присутності представника позивача, представників власника автомобіля Тоyоtа Fortuner та Тоyоtа Land Cruiser за участю представників третьої особи був проведений огляд застрахованого (пошкодженого) транспортного засобу (а.с.38-42).
25 січня 2013 року був складений звіт спеціаліста автотоварознавця № 01-008 про оцінку вартості матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження автомобіля Тоyоtа Fortuner (а.с.30-36).
Відповідно до вказаного висновку звіту - вартість відновлювального ремонту автомобілю Тоyоtа Fortuner без урахування коефіцієнту фізичного зносу складає - 12228,92 гри., вартість ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає - 8 748,51 грн. Вартість проведення автотоварознавчого дослідження склала 550,00 грн., платником якого є ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія", що підтверджується платіжним дорученням № 72 від 07.02.2013 року. (а.с.43).
Факт дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 8 січня 2013 року по автодорозі Одеса-Білгород-Дністровський, за участю транспортних засобів Тоyоtа Fortuner (д.н. ВН 4929 ВВ) та а/м " Тоyоtа Land Cruiser (д.н. ВН 0009 ВІ) позивачем був визнаний страховим випадком відповідно до умов договору страхування № НТ/12-025 від 16.02.2012 року.
На підставі страхового акту, та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, акту приймання-здавання виконаних робіт № 000026 від 30.01.2013 року, відповідно до ст. 25 ЗУ "Про страхування", Договору страхування транспортного засобу від 16.02.2012 р. № НТ/12-025, рахунку № 0006 від 09.01.2013 р. позивачем було сплачено на рахунок ТОВ "Консьєрж Сервіс" страхове відшкодування у розмірі 11 425,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 59 від 30.01.2013 року (а.с.46)
Цивільна відповідальність відповідача застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АЕ/0483795 в ПАТ "СК "Українська страхова група". Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну потерпілого за даним полісом складає 50 000,00 грн., франшиза 510,00 грн. (а.с.50).
01.04.2013 року позивач звернувся до ПАТ "СК "Українська страхова група" з заявою про виплату страхового відшкодування. 24 квітня 2013 року ПАТ "СК "Українська страхова група" сплатила на рахунок позивача 8 238,51 грн. (а.с.52-56)
25.04.2013 року за № 013/049 позивач звернувся до ДП „Іллічівський морський торговельний порт" з листом, згідно якого вимагало протягом 15 днів з моменту отримання даного листа перерахувати на поточний рахунок ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія" суму грошового відшкодування у розмірі 3 736,49 грн. Даний лист отриманий відповідачем поштою 03.05.2013 року (а.с.58-59).
У відповідь на вказану вище вимогу, відповідачем зазначено, що у ДП „Іллічівський морський торговельний порт" відсутні підстави для сплати грошового відшкодування у розмірі 3 736,39 грн. та вказав, що зазначену суму повинно сплатити ПАТ "СК "Українська страхова група" (а.с.60).
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги, викладені апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
За змістом приписів ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
Відповідно до норм ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із нормами чинного законодавства, в результаті дорожньо-транспортної пригоди 08.01.2013 року, транспортним засобом а/м " Тоyоtа Land Cruiser (д.н. ВН 0009 ВІ) під керуванням Собченко Ю.В., який знаходиться у трудових відносинах з ДП „Іллічівський морський торговельний порт", було заподіяно шкоду а/м Тоyоtа Fortuner державний номер ВН 4929 ВВ.
Так, а/м " Тоyоtа Land Cruiser (д. н. ВН 0009 ВІ) заподів шкоду у розмірі 12 228,92 грн., що вбачається зі звіту № 01-008 про оцінку вартості матеріальної шкоди спричиненої внаслідок пошкодження а/м Тоyоtа Fortuner державний номер ВН 4929 ВВ.
З матеріалів справи вбачається, що власником а/м " Тоyоtа Land Cruiser (д. н. ВН 0009 ВІ) є ДП „Іллічівський морський торговельний порт"(а.с.23).
Як встановлено вище, ПАТ "СК "Українська страхова група" здійснює обов'язкове страхування цивільне-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів ДП „Іллічівський морський торговельний порт", про що 12.11.2012 було укладено відповідний Договір № ю/0 23-1501-12-0186 (а.с.96-101).
Статтею 27 ЗУ від 07.03.1996, № 85/96-ВР "Про страхування" передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За змістом ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у мережах фактичних витрат переходять право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Між тим, 24.04.2013 року ПАТ "СК "Українська страхова група" сплатило на користь ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія" 8 238,51 грн.
Позивачем у відповідності до умов договору було сплачено на рахунок ТОВ "Консьєрж Сервіс" страхове відшкодування у розмірі 11 425,00 грн. Проте ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія" було понесено додаткові витрати за проведення експертного дослідження а/м Тоyоtа Fortuner у розмірі 550,00 грн.
Відповідно до ст.22.1 ЗУ від 01.07.2004, № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зарахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
За змістом ст.28 Закону, шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 29 ЗУ від 01.07.2004, № 1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За змістом п.9.3.2 Договору № НТ/12-025 від 16.02.2012 року передбачено, що при частковому пошкодженні ТЗ сума матеріальних збитків включає в себе тільки вартість відновленого ремонту пошкодженого ТЗ. Втрата товарної вартості ТЗ внаслідок настання страхового випадку страховиком не відшкодовується. При цьому страховиком відшкодовуються наступні витрати:
- на придбання матеріалів, запасних частин, вузлів, деталей, необхідних для ремонту, без урахування коефіцієнту фізичного зносу до моменту настання страхового випадку;
- на сплату робот по здійсненню ремонту, пов'язаного із настанням страхового випадку.
Таким чином, по ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія" здійснила проплату у розмірі 11 425,00 грн. за відшкодування вартості ремонту пошкодженого ТЗ без урахування без урахування коефіцієнту фізичного зносу.
З огляду на вищевикладене, з урахуванням норм чинного законодавства різницю між вартістю відновленого ремонту з урахуванням коефіцієнту технічного зносу та вартістю ремонту без урахуванням коефіцієнту технічного зносу, а саме 3 186,49 грн. (11 425,00 грн. - 8 238,51 грн.) повинен сплатити відповідач як власник а/м " Тоyоtа Land Cruiser (д. н. ВН 0009 ВІ) яким як вже встановлено було завдано шкоду а/м Тоyоtа Fortuner.
Крім того, відповідач повинен відшкодовувати витрати понесені ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія" у розмірі 550,00 грн. при здійсненні експертного дослідження ТЗ, з огляду на наступне.
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Сплачена сума позивачем у розмірі 550,00 грн. на проведення автотоварознавчого дослідження є збитками які має відшкодувати саме відповідач.
Таким чином судова колегія доходить до висновку, що усі наведені ДП „Іллічівський морський торговельний порт" в апеляційній скарзі обставини, а саме те, що ліміт відповідальності ПАТ „Страхова компанія „Українська страхова група" складає 50 000,00 грн., а тому суму у розмірі 3 736,49 грн. зобов'язаний також сплатити останній не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено умовами Договору № НТ/12-025 від 16.02.2012 року, ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Цивільним кодексом передбачене саме зобов'язання власника ТЗ, яким і є ДП „Іллічівський морський торговельний порт" сплатити вартість відновлюваного ремонту без урахування технічного зносу деталей є правомірним, що не спростовано відповідачем належними доказами ні в місцевому господарському суді ні, в суді апеляційної інстанції.
Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ДП „Іллічівський морський торговельний порт" викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.
ДП „Іллічівський морський торговельний порт" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.
Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ПАТ „Одеська регіональна страхова компанія"
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 24.10.2013 року по справі № 916/1863/13 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ДП „Іллічівський морський торговельний порт" - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від „24" жовтня 2013 року по справі № 916/1863/13 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови
складено „29" листопада 2013 року.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Т.Я. Гладишева