Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "27" листопада 2013 р. Справа № 906/1389/13
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенко О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Дьомкіна О.В. (довіреність б/н від 20.12.12.), Тарадай Б.В. (довіреність б/н від 20.12.12.)
від відповідача: Ярмоленко В.Ю. (довіреність №20/1270 від 08.11.13.), Мар'євич В.Л. (довіреність №20/1269 від 08.11.13.), Сторожев В.В. (довіреність №20/1344 від 26.11.13.)
розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Житомир)
до Військової частини А-3258 (м. Радомишль)
про стягнення 6973,77 грн.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 6973,77 грн. заборгованості по орендній платі, з яких: 6627,88 грн. - основний борг, 282,07 грн. - пеня та 63,82 грн. - 3% річних.
У судовому засіданні 11.11.13 представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 2931,21 грн., з яких: 2627,88 грн. боргу, 248,21 грн. пені та 55,12 грн. 3% річних (а.с.52).
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
У відповідності до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
У судовому засіданні 11.11.13 оголошувалась перерва відповідно до ст.77 ГПК України.
У судовому засіданні 27.11.13 представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача в засіданні суду позов визнав.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
13 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець/позивач) та Військовою частиною А-3258 (орендар) укладено договір №978/27 оренди нерухомого майна товариства (далі - договір, а.с.7-12).
Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере у строкове платне користування частину нежитлового приміщення (далі - майно), розташоване в м.Радомишль будинку №14 на майдані Соборному, загальною площею 1м.кв.-виробничих приміщень із них 1м.кв. технологічних приміщень для розташування обладнання.
Передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в пп.1.1 цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками (п.2.1 договору).
У відповідності до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 3.1,3.6 договору сторони погодили, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 475,00грн. за 1м.кв. технологічних приміщень. Перераховується орендарем в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Пунктом 3.4 договору сторони визначили, що орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця в термін, зазначений у п.3.6 договору.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору, позивачем за період з січня 2013 року по серпень 2013 рік нараховано відповідачу орендну плату та відшкодування за використану електроенергію на загальну суму 6627,88грн.
Для оплати наданих послуг позивач виставив відповідачу рахунки (а.с.13-20).
Відповідно до п.6.1.4 договору, орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.
30.08.13 відповідач сплатив суму боргу частково в розмірі 4000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №313 від 30.08.13 (а.с.44).
Внаслідок неналежного виконання умов договору №978/27 від 13.12.12 у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 2627,88грн. (6627,88-4000).
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 2627,88грн. визнав, про що зазначив у судовому засіданні, проте на час розгляду справи доказів погашення заборгованості в сумі 2627,88грн. суду не надав.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім суми основного боргу, позивач за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору №978/27 від 13.12.12, просить стягнути з відповідача 248,21грн. пені та 55,12грн. - 3% річних.
Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних, господарський суд враховує таке.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Пунктом 8.2. договору №978/27 від 13.12.12. сторони погодили, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку, позивач просить стягнути з відповідача 248,21грн. пені за період з 28.02.2013р. по 08.09.2013р. (розрахунок а.с.55) та 55,12грн. - 3% річних за період з 28.02.2013р. по 08.09.2013р. (розрахунок а.с.54).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та 3 % річних, з урахуванням встановлених судом обставин по справі, господарський суд вважає, що їх розрахунок виконаний правильно.
Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 248,21грн. пені та 55,12грн. - 3% річних.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позовні вимоги визнав, проте доказів сплати заборгованості суду не надав.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню в розмірі 2931,21грн., з яких: 2627,88грн. боргу, 248,21грн. пені, 55,12грн. річних.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Військової частини А 3258 (12201,Житомирська область, м.Радомишль, код 08275883) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (10014,м. Житомир, вул.Київська,20; код 01184114) - 2627,88грн. боргу, 248,21грн. пені, 55,12грн. річних, 1720,50грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу