ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 18/375 26.11.13
За заявою Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві
про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375
За позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України
про спонукання до виконання дій
За участю Громадської організації "Військово-мисливське товариство "Південь"
Суддя Ломака В.С.
Представники учасників судового процесу:
від прокуратури: Коркішко В.М. згідно з посвідченням № 000729;
від позивача: Павлов С.О. за довіреністю № 220/12/д від 04.01.2013 р.;
від відповідача: Загура А.В. за довіреністю б/н від 07.12.2011 р.;
від ГО "Військово-мисливське товариство "Південь": не з'явився;
від ВДВС (заявника): Кантемір В.І. за довіреністю № 19/2.3/12-13 від 04.01.2013 р.
У 2001 році Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся з позовом до Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України про зобов'язання відповідача в місячний термін разом з фахівцями Міністерства оборони України здійснити інвентаризацію майна за попередньою вартістю 19 004 000, 00 грн., а саме: виробничого мисливсько-риболовецького об'єднання, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарств, 3 будинки мисливця-рибалки, 3 магазини, 2 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства колишнього Київського військового округу; 14 мисливських господарств, будинок мисливця-рибалки, магазин, 5 стрілецьких стендів військово-мисливського товариства колишнього Прикарпатського округу; 7 мисливських господарств, 7 будинків мисливця-рибалки, туристична база, 3 магазини, 3 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства колишнього Одеського військового округу, вказаного в постанову Кабінету Міністрів України від 18.04.1995 року № 18 "Про визначення органів управління майном загальних громадських організацій колишнього Союзу РСР", оцінити його та оформити передачу Міністерству оборони України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р., залишеним без змін постановою Верховного Суду України від 18.11.2003, задоволено позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України; зобов'язано Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України разом з фахівцями Міністерства оборони України здійснити інвентаризацію майна, а саме: виробничого мисливсько-риболовецького об'єднання, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарств, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарства, 3 будинки мисливця-рибалки, 3 магазини, 2 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Київського військового округу; 14 мисливських господарств, будинок мисливця-рибалки, магазин, 5 стрілецьких стендів військово-мисливського товариства Прикарпатського округу; 7 мисливських господарств, 7 будинків мисливця-рибалки, туристична база, 3 магазини, 3 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Одеського військового округу; зобов'язано Товариство військових мисливців та рибалок Збройних Сил України повернути з чужого незаконного володіння на користь Міністерства оборони України майно, а саме: виробниче мисливсько-риболовецьке об'єднання, 16 мисливських та 2 риболовецьких господарств, 3 будинки мисливця-рибалки, 3 магазини, 2 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Київського військового округу; 14 мисливських господарств, будинок мисливця-рибалки, магазин, 5 стрілецьких стендів військово-мисливського товариства Прикарпатського округу; 7 мисливських господарств, 7 будинків мисливця-рибалки, туристична база, 3 магазини, 3 стрілецькі стенди військово-мисливського товариства Одеського військового округу.
На виконання постанови Верховного Суду України від 18.11.2003 р. та рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. видано відповідні накази.
23.02.2004 р. ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві була винесена постанова про відкриття виконавчих проваджень з виконання виданих у даній справі наказів.
27.05.2008 р. ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" у відповідній редакції, мотивована тим, що виконати на вказаний час рішення суду без участі боржника не можливо, так як: постановами державного виконавця від 15.07.2005р. та від 15.08.2005 р. до боржника застосовані штрафні санкцій, у зв'язку з чим 28.12.2005 р. надіслано подання до Солом'янського районного суду міста Києва щодо притягнення до кримінальної відповідальності керівництва Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України; Генеральною прокуратурою України порушено кримінальну справу № 49-2061 за фактом невиконання службовими особами Товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі №18/375 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 Кримінального кодексу України; за даними прокуратури Солом'янського району м. Києва 31.05.2007 р. кримінальна справа № 49-2061 за обвинуваченням Гуріна М.М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України, в порядку статті 232 КПК України направлена з обвинувальним висновком до Солом'янського районного суду м. Києва для розгляду по суті.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Міністерство оборони України звернулось до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії (бездіяльність) ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві, в якій просило скасувати постанову ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 27.05.2008 р., поновити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 18.11.2003 р. у справі № 18/375 з мотивів, зазначених у скарзі.
В подальшому представник Міністерства оборони України уточнив вимоги, викладені в скарзі, та просив визнати незаконною та скасувати постанову ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 27.05.2008 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2010 р. було частково задоволено скаргу Міністерства оборони України на дії (бездіяльність) державного виконавця, визнано незаконною постанову ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві від 27.05.2008 р. про закінчення виконавчого провадження, в іншій частині скарги провадження припинено.
16.03.2010 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України надійшла заява про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375.
01.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві надійшла заява про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375.
У зв'язку з перенаправленням матеріалів справи № 18/375 до судів вищестоящих інстанцій, розгляд зазначеної заяви відповідача про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375 та заяви ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення було відкладено до повернення матеріалів справи до господарського суду міста Києва.
При цьому, 03.09.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання щодо зупинення розгляду заяви ВДВС Головного управління юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2010 р. у справі № 18/375. Клопотання мотивоване тим, що на думку відповідача, у разі задоволення апеляційної скарги виконавче провадження буде закінченим, що виключає подальший розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 р. апеляційну скаргу Громадської організації "Військово-мисливське товариство "Південь" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2010 у справі № 18/375 без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2010 р. у справі № 18/375 скасовано, а справу передано до господарського суду міста Києва для нового розгляду скарги Міністерства оборони України на дії (бездіяльність) державного виконавця.
Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Києва № 04-1/40 від 23.01.2013 р. справу № 18/375 призначено на повторний автоматичний розподіл та передано судді Ломаці В.С. для розгляду.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2013 р. суддею Ломакою В.С. прийнято скаргу Міністерства оборони України на дії (бездіяльність) державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві у справі № 18/375 до свого провадження, та призначено її до розгляду на 20.02.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р. скаргу Міністерства оборони України на дії відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві при виконанні рішення суду у справі № 18/375 залишено без задоволення.
20.03.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Міністерства оборони України надійшла заява про видачу наказу від 18.11.2003 р. № 18/375, який було повернуто до суду ДВС та поновлення строку для пред'явлення його до виконання. Заява мотивована тим, що оскільки постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.01.2011 р. у кримінальній справі №1-п492/11 було вирішено звільнити Гуріна М.М. від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальну справу закрито, у зв'язку з чим на сьогодні Гурін М.М. приступив до виконання службових обов'язків, на думку Міністерства оборони України, рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. може бути виконано.
З метою підготовки вказаної заяви до розгляду судом 11.04.2013 р. надіслано запит до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо надання інформації про стан виконання рішення суду від 05.12.2002 р. у справі № 18/375 та направлення на адресу суду оригіналів наказів № 18/375 від 18.11.2003 р., виданих на виконання вказаного рішення.
13.05.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві надійшов лист, в якому воно повідомляє про те, що у зв'язку зі скасуванням ухвалою господарського суду міста Києва від 26.01.2010 р. постанов про закінчення виконавчих проваджень від 27.05.2008 р., державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва на її виконання 22.06.2010 р. було винесено постанови про відновлення виконавчих проваджень. Постановою начальника ВДВС ГУЮ м. Києва від 03.12.2010 р. вказані виконавчі провадження 03.12.2010 р. передано для подальшого виконання до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ м. Києва. В ході виконання даних виконавчих документів відділом примусового виконання ВДВС ГУЮ м. Києва в порядку ст.ст. 5, 75, 89 Закону України "Про виконавче провадження" вчинялись дії по застосуванню до боржника штрафних санкцій, так як в самостійному порядку боржником рішення суду не виконувалось. При цьому, як зазначає ВДВС ГУЮ м. Києва, оскільки рішення суду в частині зобов'язання повернути майно може бути виконано без участі боржника за умови зміни способу і порядку виконання, державним виконавцем 01.06.2012 р. до господарського суду міста Києва направлено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, на що листом господарського суду міста Києва № 01-16.10.2012 було надано відповідь про те, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення буде розглянута після повернення справи з Київського апеляційного господарського суду. Оскільки постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2010 р., на сьогоднішній день, відповідно до пояснень ВДВС ГУЮ м. Києва, є чинними постанови про закінчення виконавчого провадження, які винесені ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва 27.05.2008 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. вирішено призначити розгляд заяви Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання на 12.06.2013 р.
При цьому, оскільки судом встановлено, що в силу передачі матеріалів справи до судів апеляційної та касаційної інстанції, залишається нерозглянутою заява ВДВС ГУЮ м. Києва про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375, судом листом від 21.04.2013 р. повідомлено Управління ДВС ГУЮ у м. Києві, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення буде розглянута після завершення розгляду заяви Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.06.2013 р. розгляд заяви Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання відкладено на 18.06.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2013 р. заяву Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання було залишено без задоволення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2013 р. було прийнято до розгляду заяву Товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375, та призначено її розгляд на 07.08.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2013 р. заяву Товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України про роз'яснення рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375 залишено без задоволення.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013 р. було прийнято до розгляду заяву Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375 та призначено її для розгляду в судовому засіданні на 06.11.2013 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2013 р. розгляд заяви Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375 було відкладено на 11.11.2013 р.
У судовому засіданні 11.11.2013 р. від представника ВДВС надійшло клопотання про продовження строку розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2013 р. було продовжено строк розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375 на п'ятнадцять днів та відкладено її розгляд на 26.11.2013 р.
20.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує на те, що заява Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375 втратила свою актуальність, зокрема, зважаючи на те, що станом на сьогодні Гурін М.М. знову очолює керівництво відповідачем, у зв'язку з чим відсутні перешкоди у виконанні рішення суду.
Також, через відділ діловодства господарського суду міста Києва 20.11.2013 р. надійшли письмові пояснення прокуратури, в яких зазначається про те, що 27.05.2008 р. державний виконавець Чепурний В.М. виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 18.11.2003 р. № 18/375 на підставі п. 11 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з неможливістю виконати рішення без участі боржника, яка була оскаржена представником позивача до суду. Оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р. у задоволенні скарги на постанову державного виконавця від 27.05.2008 р. відмовлено, заява про зміну способу та порядку виконання рішення суду втратила свою актуальність.
26.11.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує на відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду у даній справі.
У судове засідання 26.11.2013 р. представник Громадської організації "Військово-мисливське товариство "Південь", який повідомлений належним чином про час і місце його проведення, - не з'явився, проте його неявка не перешкоджає розгляду поданої до суду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у даній справі.
Розглянувши у судовому засіданні 26.11.2013 р. заяву ВДВС про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375, суд вирішив залишити її без задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 55, ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у ньому, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до законів України, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню. У Законі визначено загальний порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), до якого, зокрема, віднесено пошук майна боржника, арешт коштів на рахунках в банківських установах, оцінка майна тощо (ст.ст. 40, 57, 58).
Примусове виконання рішень судів України відбувається на основі виконавчих документів, які є підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження і проведення виконавчих дій. Такими документами є виконавчі листи, що видаються судами; накази господарських судів; ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законом; інші документи, визначені у ч. 2 ст. 17 Закону.
Відповідно до припису ст. 116 ГПК України, виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
В силу приписів ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Про зміну способу та порядку виконання рішення виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. (п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими (п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»).
Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання.
Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Заява про зміну способу та порядку виконання рішення розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України, тому заявник повинен надати докази наявності обставин, що передбачені статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, в основу рішення про зміну способу та порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим його виконання встановленим способом.
Дослідивши матеріали справи, суд не находить підстав для задоволення заяви Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375, оскільки станом на момент її розгляду не встановлено обставин, які б свідчили про наявність обставин, що передбачені статті 121 Господарського процесуального кодексу України, а саме таких, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Так, як зазначалось вище, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.01.2011 р. у кримінальній справі №1-п492/11 було вирішено звільнити Гуріна М.М. від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальну справу закрито, у зв'язку з чим на сьогодні Гурін М.М. приступив до виконання службових обов'язків, що також підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Водночас, слід враховувати, що оскільки постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. було скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 26.01.2010 р., а ухвалою господарського суду міста Києва від 05.03.2013 р. скаргу Міністерства оборони України на дії відділу Державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в місті Києві при виконанні рішення суду у справі № 18/375 залишено без задоволення, - на сьогоднішній день, є чинними постанови про закінчення виконавчого провадження, які винесені ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва 27.05.2008 р.
При винесенні ухвали господарського суду міста Києва від 18.06.2013 р., якою було залишено без задоволення заяву Міністерства оборони України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, суд звертав увагу на правові наслідки, які настають, у зв'язку з встановленням чинності постанови ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва про закінчення виконавчого провадження від 27.05.2008 р.
Зокрема, відповідно до приписів ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент винесення постанови від 27.05.2008 р., у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Аналогічні приписи відтворені у новій редакції Закону України "Про виконавче провадження" в ст. 50, відповідно до якої зазначається, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні, у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Вищим господарським судом України в постанові від 19.09.2012 р. у справі № 33/22-09 наголошено, що вичерпний перелік, коли завершене виконавче провадження може бути відновлено передбачено ст. 51 та ч. 6 ст. 79 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній на момент винесення постанови від 27.05.2008 р., якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби.
Дані положення відповідають приписам ст. 51 чинної редакції Закону України "Про виконавче провадження".
В даному випадку матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність обставин, що зазначені у ст. 51, проте як приписи ст. 79 Закону України "Про виконавче провадження" за своїм змістом взагалі не стосуються предмету спору у даній справі і відповідно не можуть бути застосовані при виконанні прийнятого судом рішення.
Таким чином, станом на момент розгляду заяви Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375 відповідне виконавче провадження є завершеним, підстави для його відновлення не встановлені, у зв'язку з чим суд не знаходить за можливе задовольнити наразі відповідну заяву ВДВС щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду у даній справі.
На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2002 р. у справі № 18/375 залишити без задоволення.
2. Ухвалу може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя В.С. Ломака