"29" листопада 2013 р. № 01-15/903/1447/13
Суддя господарського суду Волинської області Дем'як В.М., розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд», м. Луцьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп», м. Луцьк.
про стягнення 2 688 504,33 грн.
Встановила: Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» про стягнення 2 688 504,33 грн. заборгованості.
Підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п. 1 ст. 4 цього ж Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата в Україні станом на 01.01.2013 р. становила 1147,00 грн.
Враховуючи викладені обставини позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 53 770,09 грн., а також підтвердити зазначену дію шляхом долучення до матеріалів позовної заяви відповідного оригіналу платіжного документа.
Позивачем всупереч вимог ГПК України не долучено до позовної заяви доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Однак, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до моменту ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ч.2 ст.44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Проте, згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В даному випадку позивачем не подано належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно п. 4, ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Викладена обставина виступає підставою для повернення даної позовної заяви без розгляду, що в свою чергу, не позбавляє позивача права на повторне звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись п. 4, ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент Нафто Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Вест Ойл Груп» про стягнення 2 688 504,33 грн. на 10-ти арк. повернути позивачу без розгляду.
Суддя В.М. Дем'як