Дата документу 06.11.2013
Справа № 334/8256/13-к
Провадження № 1-кп/334/386/2013
6 листопада 2013 року м. Запоріжжя
Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Лисенко Л.І.,
при секретарі Піка А.А.,
за участю прокурора Присяжнюк К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження за №12013080050003461 від 24.08.13р. про обвинувачення ОСОБА_1, який народився 26.11.1966 р., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше засудженого - 9.09.2013 року за ст.263 ч.2 до 120 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185, ч.2ст.297 КК України,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_1 в період часу з січня 2011 по серпень 2013 року із корисливих мотивів, умисно, нехтуючи нормами суспільної моралі, перебуваючи на кладовищі по вул..Братській у м.Запоріжжі, неодноразово скоював надругу над могилами, викрадавши і пошкоджуючи предмети, які знаходилися на місці поховання. В січні 2011 року, у вечірній час, скоїв надругу над могилою ОСОБА_2, викравши металеві ланцюги та пошкодивши стовпчики огорожі, незаконно заволодів предметами, які знаходилися на місці поховання, причинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 2000 гривень. Продовжуючи свій умисел, в квітні 2011 року скоїв надругу над могилою ОСОБА_4, викравши металевий стіл, 9 металевих стовпчиків, огорожу, спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 5000 гривень. В грудні 2011 року скоїв надругу над могилами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 викравши 8 металевих стовпчиків, 5 металевих планок, спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 5000 гривень. В лютому 2012 року скоїв надругу над могилою ОСОБА_9, викравши 12 металевих стовпчиків, спричинив потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 3000 гривень. В лютому 2012 року скоїв надругу над могилою ОСОБА_11 викравши частину огорожі, спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 1000 гривень. 23.08. 2013 року скоїв надругу над могилою ОСОБА_13 викравши частину огорожі, спричинив потерпілій ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 300 гривень.
Крім того, 30.08.2013 року, в 19 годин 10 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись в північній горловині ст.Алімова Придніпровської залізниці викрав з'єднувальну муфту УПМ-24, розташовану між 3 та 4 колією станції, чим заподіяв ДП «Придніпровська залізниця» збиток на суму 721 грн.75 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю та суду показав, що, він не працюючи, протягом з 2011 до 2013 року інколи викрадав металеві предмети з кладовища, що знаходиться біля Осипенковського мікрорайону, здавав у металолом, в виручені кошти тратив на продукти. В серпні 2013 року його затримали працівники міліції у той час, коли він знімав огорожу біля могили. В серпні 2013 року також викрав металевий крюк між коліями на станції, який відніс на пункт прийому металолому і здав.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_15, ОСОБА_16 - визнав, ДП «Придніпровська залізниця» цивільний позов не заявляла.
З матеріалами справи обвинувачений ОСОБА_1, інші учасники судового розгляду, ознайомлені у повному обсязі, обвинувачений визнає усі докази, що є у справі, учасники судового розгляду не оспорюють кваліфікації дій обвинуваченого органом досудового розслідування, обвинувачений у скоєному щиро розкаюються. Отримавши показання обвинуваченого, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, з'ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового засідання змісту цих обставин та відсутності їх оспорювань, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши правові наслідки застосування положень ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів.
Винуватість обвинуваченого підтверджується як його визнавальними показаннями, даними як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні, а також тими доказами, що були зібрані органом досудового розслідування і які обвинувачені визнали в судовому засіданні відповідно до положень ст. 349 КПК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2ст.297 КК України як надруга над могилою, вчинена з корисливих мотивів, а також за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, суд зобов'язаний призначити покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене особі покарання має бути необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Призначаючи покарання, суд враховує що скоєне правопорушення не відноситься до тяжких, також враховує, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме: щире розкаяння у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання вини і її усвідомлення.
Враховуючи викладені обставини справи, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винних, суд, вважає, що є підстави для застосування ст.75 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, 9.09.2013 року ОСОБА_1 був засуджений за ст.263 ч.2 КК України до 120 годин громадський робіт, тому при призначені остаточного покарання, на підставі ч.4 ст.70 КК України, приєднати покарання, призначене за вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 9.09.2013 року, з урахуванням ст.72 КК України у вигляді 15 днів позбавлення волі.
Доля речових доказів вирішується на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185, ч.2 ст.297 КК України та призначити покарання: по ст.. 297 ч.2 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, по ст.185 ч.1 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.2 КК України призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України, приєднати покарання, призначене за вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 9.09.2013 року і остаточно призначити 3 роки 15 днів позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням на один рік, якщо він на протязі іспитового строку не вчинить нового злочину, виконає покладені на нього відповідно до ст.76 КК України обов'язки.
В порядку ст.76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2000 грн., ОСОБА_5 5000 грн., ОСОБА_8 5000 грн., ОСОБА_10 - 3000 грн., ОСОБА_17 -1000 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Ленінський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Лисенко Л. І.