Справа № 124/4383/13-ц
14.11.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого: судді - Федоренко Е.Р.,
при секретарі - Червяковій Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей з актового запису про народження,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про виключення відомостей з актового запису про народження. Позов мотивовано тим, що 26.08.2006 року він уклав шлюб з ОСОБА_1, від шлюбу народився син ОСОБА_3 Стосунки між ним та відповідачем не складалися, часто виникали сварки. Також 06.10.2012 року відповідач народила дочку, і у відповідності до ст.122 СК України він записаний батьком цієї дитини. На час народження ОСОБА_4 він вважав себе її батьком, але після того, як в актовий запис про народження він був записаний батьком дитини, відповідач декілька разів йому повідомила про те, що він не є батьком її дочки. Десь через місяць після реєстрації дитини, в ході чергової сварки, відповідач знов повідомила йому, що це не його дитина, а також повідомила, що підтримує стосунки з батьком цієї дитини і бажає створити з ним сім'ю. Це сталося у грудні 2012 року. З того часу стосунки між ними припинені, у кожного з них особисте життя, вони не цікавляться один одним, спільне господарство не ведуть. На даний час йому стало відомо, що відповідач звернулася до Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим з позовом про стягнення нього аліментів на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини заробітку, та на своє утримання у розмірі 1/6 частини заробітку до досягнення дитиною трирічного віку. Вважаючи на те, що після заяви відповідача про те, що він не є батьком дитини, встановлено відсутність факту кровного споріднення між ним та ОСОБА_4 Антоніною, просив виключити з актового запису про її народження відомості про його батьківство.
Позивач в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, просив його задовольнити. Пояснив, що на час народження дитини він не знав про те, що ОСОБА_4 не його дитина, це стало відомо йому зі слів відповідача, яка на даний час також підтверджує ці обставини, тому вважає, що цей факт не потрібно доводити іншими доказами.
Відповідач в судовому засіданні визнала позов у повному обсязі, просила його задовольнити. Пояснила, що позивачу було відомо про те, що ОСОБА_4 не його дочка, і вони на час її зачаття навіть не жили разом, але позивач намагався зберегти сім'ю, якийсь час у наступному вони знов проживали разом. Позов про стягнення аліментів вона подала, оскільки позивач не надавав їй матеріальної допомогу на утримання їх спільного сина, проте виконавчий лист вона до теперішнього часу не пред'явила для виконання, оскільки позивач платить добровільно. У наступному дійсний батько ОСОБА_5 намагається встановити своє батьківство, для цього потрібно виключити із актового запису дитини запис про батьківство позивача. На даний час вони з позивачем навіть не можуть розірвати шлюб, оскільки дитині не виповнилося ще року, тому просила задовольнити позов і виключити з актового запису дитини відомості про батьківство позивача.
Вислухав сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини 1 статті 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата у шлюбі, походить від подружжя.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 26 серпня 2006 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 26 серпня 2006 року Відділом реєстрації акті про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (а.с.7), шлюб між ними не розірвано.
Згідно свідоцтву про народження серії 1-АП № 260899, виданому 09 жовтня 2012 року Відділом державної реєстрації актів про народження Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим, батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1, позивач по справі (а.с.6).
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Судом призначалася судово-медична молекулярно-генетична експертиза для з'ясування наявності кровного споріднення позивача з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак сторони для відбору біологічних зразків у експертну установу не з'явилися, експертиза проведена не була.
У судовому засіданні сторони пояснили, що від проведення експертизи вони відмовилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених стороною вимог і на підставі доказів сторін, та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що вимога статті 136 СК України про необхідність доведення кровного споріднення між дитиною та особою, яка оспорює батьківство, є імперативною, а відсутність кровного споріднення може бути доведено лише шляхом проведення експертизи.
Оскільки позивачем не було надано доказів відсутності кровного споріднення з дитиною, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 30, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей з актового запису про народження - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Е. Р. Федоренко