Справа № 2-4258/ 2007р.
Іменем України
27 вересня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської
області в складі: головуючого - судді - Зємцова В.В.
при секретарі - Галайчук Н.І.
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2007 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вказувала, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 17 березня 1998 року. У шлюбі мають неповнолітнього сина Євгенія, ІНФОРМАЦІЯ_1
Сімейно-шлюбні відносини між сторонами були припинені в липні 2007 року по тій причині, що мали різні погляди на життя. За час сумісного проживання виникали сварки і непорозуміння, які привели до втрати почуттів любові та поваги один до одного. Проживають разом, але спільного господарства не ведуть. Просила шлюб розірвати.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула. Просила справу розглянути у її відсутності, позов підтримала. Просила задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову не заперечував, просив задовольнити.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.
Сторони по справі зареєстрували шлюб 17 березня 1998 року, який є для сторін - першим. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина Євгенія, ІНФОРМАЦІЯ_1
Сімейно-шлюбні відносини сторони припинили у липні 2007 року по тій причині, що сторони мали різні погляди на життя. За час сумісного проживання виникали сварки і непорозуміння, які привели до втрати почуттів любові та поваги один до одного. Проживають разом, але спільного господарства не ведуть. Сім"я існує формально.
Відповідно до ч. 2 ст.112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, неповнолітніх дітей, що має істотне значення.
На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам позивача ОСОБА_1 та неповнолітньої дитини сторін по справі.
Витрати по розірванню шлюбу необхідно покласти на відповідача у вигляді необхідності сплати на користь держави мита у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу, позивача у зв»язку з цим слід звільнити від сплати мита на користь держави.
Керуючись ст. ст. 104, 105, ПО, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 14, 57 -59, ч. 4 ст. 130, 174, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України,
2
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 17 березня 1998 року у відділі РАГСу Івано-Франківського міськвиконкому, а/з за № 305 -розірвати.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави мито у розмірі 17 грн. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу, позивача ОСОБА_1 від сплати держмита - звільнити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через
Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня
проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копією апеляційної інстанції або в
порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.