Кримінальне провадження № 1-кп/428/197/2013
Справа № 428/3526/13-к
07 жовтня 2013 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Александрової Н.В.,
при секретарі - Плясулі О.В., Голуб Т.М.,
за участю прокурора - Сливи Р.М., Савчука В.М.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
представника цивільного позивача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Перевальська, Луганської області, українки, громадянки України, працюючої приватним підприємцем, освіта середньотехнічна, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимої,
за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
ОСОБА_1, будучи приватним підприємцем, зареєстрованим Сєвєродонецьким виконавчим комітетом згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи № НОМЕР_7 від 18.02.2002 року, взята на податковий облік у ДПІ у м.Сєвєродонецьку як платник податків - 19.02.2002 року, будучи платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва № НОМЕР_2 від 29.04.2005 року, при організації своєї діяльності зобов'язана виконувати законодавство України у сфері оподаткування та підприємницької діяльності, маючи намір на ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах, посягаючи на встановлений законодавством порядок оподаткування юридичних і фізичних осіб, який забезпечує за рахунок надходжень податків, зборів та інших обов'язкових платежів формування дохідної частини державного та місцевих бюджетів, а також недержавних цільових фондів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді ненадходження до бюджетів коштів у особливо великих розмірах і бажаючи їх настання, вчинила злочин у сфері оподаткування, а саме умисне ухилення від сплати податку на додану вартість і податку з доходів фізичних осіб у 2006-2009 роках всього на загальну суму 2016923,04 грн. при наступних обставинах.
За період з 2006-2009 роки ФОП ОСОБА_1 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727\98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», тобто здійснювала умови сплати єдиного податку, який не повинен перевищувати річний товарний обіг грошових коштів у сумі 500 тисяч грн., але відповідно до реєстру руху грошових коштів по рахункам, відкритим ФОП ОСОБА_1 у ПАТ «КБ Надра», МФО 304795, рахунок № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4; АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 № НОМЕР_5; АТ «ОТП Банк», МФО 300528 НОМЕР_6, обсяг виручки, отриманий по розрахункових рахунках за період з 19.06.2006 року по 31.12.2009 року, склав: за період 19.06.2006 - 31.12.2006 роки 1859813.54 грн.; за період 01.01.2007 - 31.12.2007 роки 3212529,55 грн.; за період 01.01.2008-31.12.2008 роки 2016738,57 грн.; за період 01.01.2009 - 31.12.2009 роки 125005,79 грн.
Тобто, в порушення ст. 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 від 03 07.1998 року, ст. 8 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29.10.1999 року № 599, зареєстрованого Міністерством юстиції України 02.11.1999 року за № 752/4045, ФОП ОСОБА_1 за період, що перевірявся, занижено суму виручки у звітах суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи-платника єдиного податку за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року, а саме:
- у 2006 році обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування в період з 01.01.06 року по 31.12.2006 року відповідно до виписок руху коштів по банківським рахункам фактично становив 1859813,54 грн. при 500000,00 грн. ( дозволений обсяг ) = 1359813,54 грн. (перевищення дозволеного обсягу виручки ). Таким чином, в порушення вимог ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України ви 28 06.1999 року №746/99 ФОП ОСОБА_1 у 2006 року була отримана виручка, що перевищує дозволений за спрощеною системою оподаткування рівень (500 тис. грн.) на 1359813.54 грн.
Згідно п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV податок з доходів фізичних осіб за 2006 рік складає - 152979,02 грн. (оподаткований дохід 1019 860,16 грн. х 15%);
- у 2007 році обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування в період з 01.01.2007 оку. по 01.02.2007 року відповідно до виписок руху коштів по банківським рахункам фактично становив 3212529,55 грн. при 500 000,00 грн. ( дозволений обсяг ) = 2 712 529,55 грн. (перевищення дозволеного обсягу виручки ). Таким чином, в порушення вимог ст.1 Указу Президента України ви 03 07.1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів чалого підприємництва (в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746 99 ФОП ОСОБА_1 у 2007 року була отримана виручка, що перевищує дозволений за спрощеною системою оподаткування рівень (500 тис. грн.) на 2712 529,55 грн.;
Згідно п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІУ податок з доходів фізичних осіб за 2007 року складає - 361409,58 грн. (оподаткований доход 2409 397,17 грн. х 15%);
- у 2008 році обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування в період з 01.01.2008 року по 31.12.1008 року відповідно до виписок руху коштів по банківським рахункам фактично становив 2 016 738,57 грн. - 500000,00 грн. ( дозволений обсяг ) = 1 516 738,57 грн. (перевищення дозволеного обсягу виручки ). Таким чином, в порушення вимог ст.1 Указу Президента України від 03.07.1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції Указу Президента України від 28.06.1999 року № 746/99 ФОП ОСОБА_1 у 2008 року була отримана виручка, що перевищує дозволений за спрощеною системою оподаткування рівень (500 тис. грн.) на 1 516 738,57 грн.
Згідно п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ податок з доходів фізичних осіб за 2008 року складає - 226883,09 ( оподаткований доход 1512 553,93 грн. х 15%);
- у 2009 році обсяг виручки від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на спрощеній системі оподаткування в період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідно до виписок руху коштів по банківським рахункам фактично становив 125 005,79 грн. Згідно п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ податок з доходів фізичних осіб» за 2009 рік складає - 14 063,15 грн. (оподаткований доход 93754,35 грн. х 15%)
Відповідно до вимог ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», перевищення обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік понад 500 тис. грн., платник єдиного податку згідно ст. 5 цього Указу повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами, встановленими IV розділом Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 року № 13-92. «Про прибутковий податок з громадян». Такий перехід платник податку повинен здійснити самостійно починаючи з наступного звітного періоду (кварталу, в якому виникло перевищення), шляхом подання до податкового органу за його податковою адресою податкової декларації за наслідками такого звітного кварталу, що умисно ОСОБА_1 зроблено не було.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 порушила ст. 13, п.4 ст.14 Декрету КМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4, п.п. 8.1.3 п. 8.1 ст. 8 та ст. 18, абз. «а», «в» п. 19.1 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», занизила суму оподатковуваного доходу у 2006 році на 1019860,16 грн. у 2007 році на 409 397,17 грн., у 2008 році на 1512553,93 грн., у 2009 році на 93754,35 грн., та недонарахувала податок з доходів фізичних осіб на суму 775334,84 грн., у т.ч. за 2006 рік - 152 979,02 грн., за 2007 рік - на 361 409,58 грн., за 2008 рік - на 226 883,09 грн., за 2009 рік - 14 063,15 грн.
ФОП ОСОБА_1, діючи з метою реалізації свого злочинного наміру, спрямованого на ухилення від сплати податків, в порушенні п.п. 7.3.1 п. 7.3.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», згідно вимог якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові гроші - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, в період з 2006 року по 2009 рік не включила до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість суми коштів, які надійшли на її розрахункові рахунки від суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 1 241 589,0 грн., та не надала до ДПІ у м.Сєвєродонецьку податкові декларації з ПДВ на зазначену вище суму.
Таким чином ОСОБА_1 в порушення п.п. 7.3.1 п. 7.3., п. 7.7.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» занизила податок на додану вартість у період з 2006 року по 2009 рік у розмірі 1241589,0 грн., у т.ч. по періодам: 2006 рік - в сумі 338074,0 грн., 2007 рік - в сумі 568551,0 грн., 2008 рік - в сумі 329422,0 грн., 2009 р. - в сумі 5542,0 грн.
У результаті вищевказаних дій ОСОБА_1 шляхом ненадання до ДПІ у м. Сєвєродонецьку податкових декларацій з ПДВ реалізувала свій злочинний намір, спрямований на ухилення від сплати ПДВ в сумі 124158 9,00 грн. і доходу з фізичних осіб в сумі 775334,84 грн., а всього податків на загальну суму 2016 923,84 грн.
Обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та пояснила, що гроші вносились як особисті гроші на зберігання, у тому числі на її розрахунковий рахунок. Гроші здавала в касу банку. Покупали товар, оплачували рахунки, товар постачали в свій магазин по АДРЕСА_2, який в оренді магазина техніки СРТ. Знала, що ліміт 500000 грн. на рік, але знала, що це також стосується її власних коштів, які також потрібно показувати як дохід. Усі обов'язкові податки та збори сплачувала, суми не пам'ятає. Гроші займала частково у рідних. Ні у громадян, ні у КС СРТ гроші не брала, у неї був безстроковий договір з постачальниками, які постачали товар.
Свідок ОСОБА_4 судовому засіданні пояснив, що він, як ревізор, проводив перевірку ЧП ОСОБА_1 по дотриманню норм діючого законодавства. Встановив, що декларація не відповідає дійсності, так як суми єдиного податку значно перевищували допустимий ліміт податку за спрощеною системою оподаткування, тому ОСОБА_1 не мала права знаходитись на єдиному податку, у зв'язку з чим було здійснено донарахування податку в розмірі більш ніж 2 мл. грн.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що на її ім'я було відкрито ПП і вона здавала гроші за продану продукцію, до цього працювала комірником в СРТ, і на неї попросили відкрити ПП. Вона продавала зерно та сільськогосподарську продукцію, склад був у АДРЕСА_3. Підприємством не займалась, лише підписувала документи. До ПП ОСОБА_1 ніякого відношення не має.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що гроші для підприємницької діяльності брали в касі КС СРТ, товарообіг був більш 300000 грн. на місяць по кожному з магазинів, яких було 18.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він є вкладником КС СРТ, був свідком по кримінальній справі у відношенні колишнього директора КС СРТ ОСОБА_10 та інших співробітників ОСОБА_8 та ОСОБА_9. ОСОБА_1 була свідком у тій кримінальній справі, їм стало відомо, що є інші рахунки в банках, тому написали заяву про злочин. ОСОБА_1 є племінницею ОСОБА_10. Саме ОСОБА_1 в кримінальній справі відносно ОСОБА_10 говорила, що саме ОСОБА_10 умовив її оформити ПП, але після були відкриті ще 8 ПП на рідних ОСОБА_10, з метою уникнення сплати податків. Торгівля була на умовах реалізації, гроші брали в касі КС СРТ.
Представник цивільного позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 порушила норми діючого законодавства у сфері підприємницької діяльності, а саме у системі спрощеного оподаткування, тому повинна відповідати, і тому підтримує цивільній позов.
Крім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_1 вини у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, її винність підтверджується зібраними в рамках даного кримінального провадження та дослідженими у судовому засіданні доказами.
З копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 113230 на ім'я ОСОБА_1, і.н. НОМЕР_1 від 18.02.2002 року, роздруківки руху грошових коштів за період з 19.06.2006 року по 20.01.2009 року по рахунку № НОМЕР_3 ПАТ «КБ «Надра», МФО 304193 т. 2 а.с.8-79, роздруківки руху грошових коштів за період з 19.06.2006 року по 15.02.2011 року по рахунку № НОМЕР_4 ПАТ «КБ «Надра», МФО 304193 т. 2 а.с. 86-396, роздруківки руху грошових коштів за період з 19.06.2006 року по 15.02.201 року по рахунку № НОМЕР_4 ПАТ «КБ «Надра», МФО 304193 т. 2 а.с. 86-396, роздруківки руху грошових коштів за період з 08.04.2010 року по 04.02.2013 року по рахунку № НОМЕР_6 АТ «ОТП Банк» т. 3 а.с. 58-112, звітів суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи платника єдиного податку ОСОБА_1 з 2006 року по 2009 рік т. 1 а.с. 26-32, 52-53, 57-58, 61, 63-65, 68-69, 71-72, 76-79, 82-84, 98, книги обліку прибутків та витрат підприємника № 2 на ім'я ОСОБА_1 т. 1 а.с. 42-47, акту перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 № 1983/17-НОМЕР_1 від 01.11.2011 року т. 1 а.с. 54-55, акту перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 № 17-НОМЕР_1 від 18.05.2007 року т. 1 а.с. 87-97, акту про результати позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 № 31/17-НОМЕР_1 від 25.02.2013 року т. 1 а.с. 215-230, видно, що у ОСОБА_1 протягом 2006- 2009 років, яка здійснювала підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, як фізична особа підприємець без створення юридичної особи, та мала право на товарний обіг грошових коштів у сумі 500 тисяч грн. по рахункам, відкритим ФОП ОСОБА_1 у ПАТ «КБ Надра», МФО 304795, рахунок № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4; АТ «УкрСиббанк», МФО 351005 № НОМЕР_5; АТ «ОТП Банк», МФО 300528 НОМЕР_6, обсяг виручки, отриманий по розрахункових рахунках за період з 19.06.2006 року по 31.12.2009 року склав: за період 19.06.2006 - 31.12.2006 роки 1859813.54 грн.; за період 01.01.2007 - 31.12.2007 роки 3212529,55 грн.; за період 01.01.2008-31.12.2008 роки 2016738,57 грн.; за період 01.01.2009 - 31.12.2009 роки 125005,79 грн.
Аналізуючи та оцінюючи пояснення обвинуваченої ОСОБА_1, пояснення представника цивільного позивача, свідків у судовому засіданні та досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, доведена у судовому засіданні, а її дії вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків та зборів, що входять у систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах.
При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України, до тяжких кримінальних правопорушень (злочинів), обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, до адміністративної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується задовільно, нових правопорушень не скоювала.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.
Крім того суд також враховує, що відповідно до ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність , що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість, а оскільки ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення під час дії попередньої редакції ч. 3 ст. 212 КК України, якою за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.212 КК України було передбачено більш суворе покарання, ніж редакцією, яка діє у теперішній час, тому суд вважає необхідним при призначенні обвинуваченій покарання застосувати редакцію ч. 3 ст. 212 КК України, яка діє у теперішній час.
З урахуванням обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченої, даних про особу, суд вважає, що обвинуваченій повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень, у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, але враховуючи, що за ч. 3 ст. 212 КК України покарання у вигляді штрафу в дохід держави передбачено у розмірі від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а згідно довідки про доходи від 03.09.2013 року валові доходи ОСОБА_1 за 1-2 квартали 2013 року складають 72721,00 грн., згідно копії її трудової книжки вона не працює з 30.04.2013 року, суд, з урахуванням матеріального стану обвинуваченої ОСОБА_1, відповідно до ч. 3 ст. 53 КК України, вважає необхідним розстрочити на один рік сплату призначеного їй штрафу рівними частками щомісячно.
Розглядаючи цивільний позов, заявлений ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС України, про стягнення з ОСОБА_1 в якості відшкодування несплачених податкових зобов'язань у сумі 2016923,84 грн., суд виходить з наступного.
ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС України у кримінальному провадженні заявлено цивільний позов до фізичної особи ОСОБА_1 про відшкодування несплачених податкових зобов'язань, хоча, як видно з матеріалів справи, несплата податкових зобов'язань була допущена не фізичною особою ОСОБА_1, а ФОП ОСОБА_1, при цьому ФОП ОСОБА_1 на час пред'явлення позову та його розгляду судом по суті не ліквідовано.
Відповідно до п. 58.4 ст.58 Податкового кодексу України у разі, коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами.
Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Але як видно з матеріалів кримінального провадження податкове повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями ФОП ОСОБА_1, як платнику податків, до повідомлення про підозру не надіслане (не вручене), отже до набуття законної сили вироком у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена вироком, забороняється, так як ОСОБА_1, як ФОП, має право на оскарження податкового повідомлення-рішення у адміністративному судочинстві, а тому розгляд позовної заяви без надіслання (вручення) останній податкового повідомлення-рішення є порушенням ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному, чиї права і свободи, викладені в Конвенції, порушуються, право на ефективний засіб захисту у відповідному національному органі, та параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права заявника на доступ до суду, що зокрема відображено у рішенні Європейського суду у справі Matsyuk v. Ukraine від 10 березня 2010 року, згідно якого «щоб право на доступ до суду було ефективним, особа має мати ясну, практичну можливість оскаржити акт, який має характер втручання в її права».
Крім того суд також зауважує, що цивільний позов хоча і поданий у кримінальному провадженні, але він повинен розглядатися судом виключно з підстав та у межах цивільної юрисдикції, а згідно ст. 15 ЦПК України позовні вимоги ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС України до ФОП ОСОБА_1 про відшкодування несплачених податкових зобов'язань на суму 2016923,84 грн. не відносяться до останніх.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС України про стягнення з ОСОБА_1 в якості відшкодування несплачених податкових зобов'язань на суму 2016923,84 грн. підлягає залишенню без розгляду, а позивач має право звернутись з наведеним позовом до відповідного господарського суду.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України, а процесуальних витрат в порядку ст. 124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та призначити їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 255000 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч) гривень з позбавленням права займатись підприємницькою діяльністю строком на один рік та з конфіскацією 1/2 частини належного їй на праві власності майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 КК України розстрочити призначене ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 255000 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч) гривень строком на 1 (один) рік, зобов'язавши ОСОБА_1 сплачувати протягом цього строку кожний місяць в дохід держави 21250 (двадцять одну тисячу п'ятдесят) гривень.
Речові докази, документи, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, залишити в ньому протягом усього часу його зберігання.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Н.В. Александрова