25.11.2013
Справа №2/489/1875/2013
25 листопада 2013р. Ленінський районний суд м. Миколаєва, у складі: головуючого судді - Рум'янцевої Н.О., при секретарі - Ляшик С.В., за участю: позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, відповідача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Миколаєва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Яснополянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про визнання батьківства та стягнення аліментів,
У червні 2013р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання батьківства та стягнення аліментів. Свої вимоги мотивувала тим, що з весни 2003р. по осінь 2005р. вони проживали разом без реєстрації шлюбу. Від спільного проживання мають неповнолітню дитину: доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 Відповідну заяву про визнання його батьком дитини в органи реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_3 не подав, а тому запис про батька у книзі реєстрації народжень було зроблено за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по-батькові записалося за її вказівкою.
На підставі вищевказаного, позивач просить суд визнати, що ОСОБА_3 є батьком неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідач добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої доньки відмовляється.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_3 добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання доньки аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, до повноліття дитини.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала та просила про їх задоволення.
Відповідач та його представник у судовому засіданні заперечували проти позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно свідоцтва про народження серії 1-ФП № 002035 від 11.05.2005 року, 01.03.2005 року народилася ОСОБА_5 (актовий запис № 3 від 11.05.2005 року), матір'ю якої записано ОСОБА_1, а батьком - ОСОБА_6.
Положеннями частини 1 статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записується за її вказівкою.
Згідно з Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5 від 03.08.2013р. підставою запису відомостей про батька є заява матері № 03 від 11.05.2005р., а документом, що підтверджує факт народження дитини, є Медичне свідоцтво про народження № 340 від 01.03.2005р. пологового будинку № 3 м. Миколаєва.
Таким чином, судом встановлено, що при здійсненні державної реєстрації народження дитини відсутня спільна заява батьків або рішення суду. При народженні дитини запис про батька здійснювався за заявою матері згідно з приписами ч. 1 ст. 135 СК України, прізвище та громадянство дитини записано як в матері, ім'я та по батькові записано за вказівкою матері.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визначене за рішенням суду.
Згідно ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи.
У судовому засіданні позивач пояснила, що в період з 2003 по 2005рік, ОСОБА_3 Мешкав періодично разом з нею у с. Андріївка, вона вважала їх сім'єю, народила доньку.
Позивачем були представлені фото, на яких ОСОБА_3 зустрічає ОСОБА_1 з пологового будинку, знаходиться разом з дитиною вдома.
Свідок ОСОБА_7, яка є дружиною відповідача, пояснила, що за час їх сумісного проживання не було жодного разу, щоб її чоловік відлучався надовго, про наявність якогось «іншого життя» їй невідомо. вона знає, що позивач яка працювала біля її чоловіка залицялась до нього. При цьому свідок підтвердила що на представлених їй для огляду фотознімках знаходиться її чоловік, чому він зустрічає іншу жінку з дитиною, пояснити не змогла.
Сам відповідач у судовому засіданні ніяк не пояснював, чому саме він зустрічав з пологового будинку ОСОБА_1, в своїх запереченнях зазначав, що він не мешкав однією сімєю з ОСОБА_1 Також у своїх поясненнях він посилався на те, що фінансово він знаходиться на утриманні дружини та не в змозі надавати кошти на сплату аліментів.
Висновком судової експертизи № 171 від 01.11.2013р. встановлено, що молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженої громадянкою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, з ймовірністю 99,9999 %; таким чином батьківство практично доведене.
З огляду на вищезазначене, суд вважає доведеним той факт, що відповідач є батьком малолітньої ОСОБА_5, оскільки це підтверджується висновком експертизи, поясненнями позивача, фотознімками, тощо. Твердження відповідача що він не був сімєю з ОСОБА_1 у розумінні Сімейного кодексу України, не мають правового значення для встановлення факту бітатьківства.
Таким чином, сторони мають неповнолітню дитину: доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а/з № 3 від 11.05.2005р.), яка проживає разом з позивачем, знаходиться на її утриманні, потребує матеріальної допомоги в зв'язку з тим, що відповідач ухиляється від утримання дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при призначені аліментів суд враховує матеріальне становище платника аліментів.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач не працює, постійного місця роботи та доходу не має.
Статтею 184 СК України встановлено, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне стягувати аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 300грн. щомісяця.
Розмір аліментів визначено судом з врахуванням матеріального становища сторін і не суперечить інтересам неповнолітньої дитини.
На підставі вищевказаного, суд вважає, що вимоги позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В порядку статті 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме сплачений судовий збір та витрати на проведення судової експертизи.
На підставі ст.ст. 126, 128, 135, 180-184 СК України, керуючись ст. ст. 14, 60, 62, 212-214 ЦПК України суд, -
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Яснополянська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області про визнання батьківства та стягнення аліментів - задовольнити.
Встановити факт батьківства, а саме те що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5 є батьком неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, актовий запис про народження якої за № 3 від 11.05.2005р., виданий Виконавчим комітетом Яснопольської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 300грн. щомісяця, починаючи з 03.06.2013року і до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення суду в частині стягнення місячного платежу.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять грн. сімдесят коп.) витрати на проведення судової експертизи у розмірі 3610грн.50коп. (три тисячі шістсот десять грн..50коп).
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, на користь держави судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев'ять грн. сорок коп.).
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області в порядку ст. 294 ЦПК України.
Головуючий: