Доманівський районний суд Миколаївської області
35 м. смт. Доманівка Доманівський район Миколаївська область Україна 56400
Справа № 475/1219/13-ц
Іменем України
28.11.2013смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді: Вадовської А.В.,
за участю секретаря: Кравець Л.В.,
позивача: ОСОБА_1 .,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди,
03 вересня 2013 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, який витікає із договору позики, та відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 березня 2013 р. він дав у борг ОСОБА_2 3000 доларів США під 6% щомісячної плати від загальної суми позики, що за курсом валют НБУ станом на 29.08.2013 р. становить 23 970 грн.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 31161 грн., в тому числі 23970 грн., що відповідає 3000 доларів США, боргу, та 7191 грн. в рахунок щомісячних відсотків, посилаючись на те, що відповідач після отримання коштів почала його ігнорувати, на його усні пропозиції про повернення боргу не реагує, відмовляється повертати борг, посилаючись на відсутність у неї коштів.
Також позивач вважає, що діями відповідачки йому завдана моральна шкода, яку він оцінює в 10000 грн. Моральна шкода завдана позивачеві полягає в неадекватній поведінці відповідача: залякуванні позивача, її погрозах на його адресу та його рідних та близьких, розповсюдженні непристойних пліток та зведенні наклепу відносно нього, що призвело до погіршення сімейних стосунків позивача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити його з підстав, викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково. Повністю визнала наявність перед позивачем боргових зобов'язань. Пояснила, що дійсно 10 березня 2013 р. вона взяла в борг у позивача 3000 доларів під 6% відсотків щомісячних. Вона визнає наявність боргу в розмірі заявленої позивачем суми, тобто 31161 грн., проте через важкий матеріальний стан не може на даний час виконати зобов'язання. Також просила суд врахувати, що у розписці не вказаний строк, коли вона має повернути кошти. При наявності коштів вона обов'язково сплатить борг. Також зазначила, що вона переказала позивачеві 816 грн. У частині завдання нею моральної шкоди позов не визнала, пояснила, що вона ніяких дій, на які вказує позивач, по відношенню до нього не вчиняла, навпаки, позивач та його родичі їй погрожують.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами мають місце правовідносини, що витікають з договірних зобов'язань - з договору позики.
Згідно статей 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і є укладеним з моменту передання грошей.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2013 року відповідач видала розписку про отримання нею 3000 доларів США під 6%.
У вказаній розписці не зазначений позикодавець та не визначена дата повернення коштів. Однак, відповідач у судовому засіданні визнала, що саме позивач надав їй 10 березня 2013 р. передав їй у борг 3000 доларів під 6 % щомісячних, які вона того ж дня отримала.
Отже, між сторонами була досягнута згода стосовно всіх істотних умов указаного договору позики, а зазначена розписка свідчить про його укладення відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України.
За умовами ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 2 ст.530 ЦК України вказує на те, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених правових норм та встановлених обставин справи, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в межах заявлених позивачем у частині стягнення з відповідача на його користь боргу на загальну суму 31161 грн., з них 23970 грн. основного боргу, що еквівалентно 3000 доларів за курсом НБУ станом на 29.08.2013 р., та 7191 грн. відсотки за користування коштами. Відсотки розраховані за 5 місяців з розрахунку щомісячного їхнього розміру 1438,20 грн. (23970 х 6% = 1438,20 грн.). Позивач у ході судового розгляду позовні вимоги не збільшував, а тому, виходячи з вимог ст.11 ЦПК України, стягненню підлягає заявлена ним сума основного боргу та визначених позивачем відсотків. Посилання відповідача про не зазначення дати виконання зобов'язань у розписці та відсутність у неї коштів на сплату заборгованості як на підставу для відмови у задоволенні позову не заслуговують на увагу з урахуванням вищезазначених положень ст.625 та ст.530 ЦК України.
Доводи відповідача ОСОБА_2 про часткове виконання зобов'язань шляхом перерахування 816 грн. позивачеві, підтверджене копією квитанції, суд не бере до уваги, так як з наданої відповідачем квитанції вбачається, що ОСОБА_2, а не відповідач ОСОБА_2, переказала ОСОБА_1 кошти на суму 816 грн. Позивач факт отримання коштів не визнав, а відповідач їх отримання ним не довела. Крім цього, призначення платежу зазначене як допомога родичам, а не переказ боргу. Також відповідач не змогла пояснити суду та надати докази на підтвердження належності рахунку, на який переказані кошти, позивачеві.
Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди на суму 10000 грн. задоволенню не підлягають через їх безпідставність та необґрунтованість. Такого висновку суд приходить, оскільки її відшкодування не передбачене зазначеними вище нормами матеріального права. Розписка відповідача ОСОБА_2 також не передбачає обов'язок позичальника відшкодувати позивачеві моральну шкоди за невиконання зобов'язання. Також позивачем не надані будь-які докази на підтвердження завдання йому відповідачем моральної шкоди у спосіб, викладений у позовній заяві.
На підставі ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають понесені судові витрати пропорційно до задоволених вимог на суму 311,61 грн.
Керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 10.03.2013 р. в розмірі 31161 (тридцять однієї тисячі сто шістдесят однієї) грн., з них 23970 (двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят) грн. основного боргу, що еквівалентно 3000 доларів за курсом НБУ станом на 29.08.2013 р., та 7191 (сім тисяч сто дев'яносто одну) грн. відсотки за користування коштами.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на суму 311 (триста одинадцять) грн. 61 коп.
У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили через 10 днів, якщо не буде подана апеляційна скарга.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Доманівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при його оголошенні, в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя : ОСОБА_3