Справа №333/4772/13-ц
2/333/2394/13
14 листопада 2013 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., при секретарі Кабановій К.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Аптечне об'єднання «Фармація» до ОСОБА_2 про стягнення зайво нарахованої та сплаченої надбавки до заробітної плати, -
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на наступні обставини. В 2009 році діяв Колективний договір Обласного комунального підприємства «Аптечне об'єднання «Фармація», який було укладено між адміністрацією та працівниками Обласного комунального підприємства «Аптечне об'єднання «Фармація», та затверджений рішенням загальних зборів трудового колективу від 31.03.2005.
Порядок встановлення та виплати надбавок працівникам Позивача у 2009 році визначались Положенням про оплату праці працівників Обласного комунального підприємства «Аптечне об'єднання «Фармація», яке є додатком до колективного договору. При цьому слід зазначити, що в Колективному договорі Положення про оплату праці введено з метою вдосконалення організації праці робітників аптечних підприємств, робітників складу, службовців, водіїв та допоміжних працівників згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я від 06.04.2001 року №161/137 «Про впорядкування та затвердження умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», який втратив чинність на підставі наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я від 05.20.2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення».
В порушення п.4.4. наказу Міністерства охорони здоров'я від 05.20.2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», в період з 01.07.2009 по 31.11.2009 року, колишньому керівнику Обласного комунального підприємства «Аптечне об'єднання «Фармація» ОСОБА_2 було встановлено та сплачено надбавки за високі досягнення у праці, виконання особливо важливої роботи, складність, напруженість у роботі в розмірах, які перевищують 50%, внаслідок чого підприємство гарантовано здійснило зайві витрати на загальну суму 5815,62 грн.
Добровільно повернути суму зайво нарахованої та сплаченої надбавки до заробітної плати Відповідач не погоджується у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просить задовольнити позов в повному обсязі,
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що вони не обґрунтовані, також зазначив, що позивач пропустив строк звернення з даним позовом, в зв'язку з чим просив застосувати позовну давність і відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухав пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем, а саме в період з 02.03.2009 року по 23.12.2010 року ОСОБА_2 виконував обов'язки генерального директора ОКП АО «Фармація».
23.12.2010 року ОСОБА_2 звільнений із займаної посади у зв'язку із закінченням строку строкового трудового договору. (а.с.25)
Відповідно до ч.3 ст.10 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем на: підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок зайво нарахованої та сплаченої надбавки ОСОБА_2 за липень-листопад 2009 року, при цьому з доданого розрахунку не можливо встановити, що саме внаслідок неправомірних дій відповідача спричинена матеріальна шкода позивачу, на яку він посилається в позові. Представник позивача, в судовому засіданні, як на доказ обґрунтування своїх позовних вимог посилався на ОСОБА_1 ревізії, складений Запорізькою державною фінансовою інспекцією Державної фінансової інспекції в Запорізькій області, при цьому, даний акт не доданий позивачем до позову, також не був наданий суду під час розгляду справи.
Таким чином, позовні вимоги позивача не обґрунтовані належними доказами.
Згідно ч.3 ст.233 КЗпП України, для звернення власника або уповноваженого ним органу з суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах кого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, та за даними правовідносинами, відповідно до ст.333 КЗпП України, цей строк встановлений тривалістю один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
В судовому засіданні представник позивача, зазначає, що позивач довідався про зайво нараховану та сплачену надбавку до заробітної плати колишньому працівнику ОСОБА_2 під час проведення вищезазначеного ОСОБА_1 ревізії та складеного 01.02.2012 року. З даним позовом позивач звернувся 17.06.2013 року. Таким чином встановлено, що позивач, без поважних причин пропустив строк звернення до суду з даними позовними вимогами.
Відповідно до ч.3,4 ст.267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі та сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що клопотання відповідача про застосування позовної давності є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
На підставі вищевказаного, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.233 КЗпП України, ст.ст.256,267 ЦК України, ст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦЦК України, -
В задоволенні позову Обласного комунального підприємства «Аптечне об'єднання «Фармація» - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Е.Г. Стоматов