Єдиний унікальний номер: 378/1078/13-ц
Провадження № 2/378/360/13
"22" листопада 2013 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.
за участю секретаря: Шевченко Т. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
До суду з названим позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що 10 травня 2013 року він позичив відповідачу 10000 гривень, які останній зобов'язався повернути 10 червня 2013 року. На його вимогу відповідач склав письмову розписку, де зазначив строк повернення боргу 10 червня 2013 року, проте, борг не повертає і ухиляється від виконання свого зобов'язання.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу в розмірі 10000 гривень та судові витрати.
В судове засідання позивач не прибув, подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, справу просить розглядати без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, до суду подав заяву, в якій позовні вимоги визнає, справу просить розглядати без його участі.
Суд, розглянувши матеріали справи, та перевіривши наявні в ній докази, вважає, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено, що 10 травня 2013 року позивач передав відповідачу 10000 гривень. Вказану суму боргу ОСОБА_2 зобов'язався повернути до 10 червня 2013 року. Однак, взятого на себе зобов'язання відповідач не виконав, позику позивачу не повернув.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
У відповідності зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача суму боргу в розмірі 10000 гривень за договором позики, на підтвердження якого позивачем надана розписка.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути судові витрати на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 214-215 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, за договором позики від 10 травня 2013 року борг в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати - судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Р. В. Гуртовенко