ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 910/19636/13 27.11.13
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до про Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Оранта" відшкодування шкоди в порядку регресу 7 400,43 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: Леонов О.Є. - представник за дов.;
від відповідача: не з'явились
Рішення прийняте 27.11.2013 у зв'язку з оголошеною перервою 11.11.2013 на 27.11.2013.
У судовому засіданні 27.11.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 400,43 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.10.2013 порушено провадження у справі №910/19636/13, розгляд справи призначено на 11.11.2013.
28.10.2013 від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація щодо полісу АВ№2226480.
В судовому засіданні 11.11.2013 оголошено перерву на 27.11.2013, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на позов від 08.11.2013 відповідача зазначив, що позивач на підставі рахунку ТОВ "Омега Моторс" було здійснено страхове відшкодування у розмірі 7400,43 грн., однак в супереч п. 22.1 ст. 22, ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ч.3 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", позивачем не надано звіту про оцінку майна, яким визначений розмір матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу "Toyota Avensis", державний номер СН8539АК.
В судовому засіданні 27.11.2013, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, господарський суд міста Києва,-
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.
В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
01.11.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі - позивач, страховик) та Фомкіним Володимиром Миколайовичем (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту №ТП51355Га/11кр/св (далі -Договір), за яким був застрахований автомобіль "Toyota Avensis", державний номер СН8539АК.
Відповідно до п. 20.2 Договору до страхових ризиків відносяться: викрадення, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, збитки внаслідок інших подій.
Відповідно до п. 22.1.3 Договору, страховик при настанні страхового випадку зобов»язаний здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строки згідно розділу 25 Договору.
19.03.2012 о 19 год. 20 хв. по Шевченка, 46 в м. Севастополі сталася дорожньо-траснпортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Toyota Avensis", державний номер СН8539АК., під керуванням Фомкіна О.Б. та "Mersedes-Benz" державний номер СН2690АС під керуванням Андрєєв В.Б.
20.03.2012 Фомкін В.М. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Так, позивачем проведено огляд пошкодженого автомобіля, про що складений акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) в якому відображено пошкодження транспортного засобу в частині: бамперу, ліхтаря. Акт підписаний представником позивача та гр. Фомкіним В.М., який є власником пошкодженого автомобіля.
Зазначене ДТП відповідно до умов Договору страхування та норм чинного законодавства України, визнано позивачем страховим випадком, про що складено страховий акт №2012/V/MOD02123/VESKO6807 від 27.03.2012, відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті становить 7 400,43 грн.
Як вбачається з постанови Гагаринського районного суду міста Севастополя від 23.03.2012 у справі №2702/3554/12, Андреєєва В.Б. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з»ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.
В результаті правопорушення Андреєєва В.Б. завдано майнову шкоду Фомкіну В.М., а саме пошкоджено транспортний засіб "Toyota Avensis", державний номер СН8539АК.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля "Toyota Avensis", державний номер СН8539АК, визначено на підставі рахунку-договору №ОМ-С-2012-001327 від 21.03.2012 та розрахунку суми страхового відшкодування від 22.03.2012, яка складає 7 400,43 грн.
В розділі 24 п. 2 Договору, сторони визначили, що розмір завданих збитків визначається страховиком за участю страхувальника на підставі документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому об'єкта страхування (дефектної відомості, авто товарознавчої експертизи, акту огляду транспортного засобу); документа, складеного компетентними органами, про обставини, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об'єкта страхування чи його частин; документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, авто товарознавча експертиза).
Відповідно до п. 25.11 Договору, при пошкодженні транспортного засобу розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків визначених у кошторисі збитків за вирахуванням встановлено в п. 10 Договору франшизи по відповідному випадку, але не більше страхового суми. При цьому розмір збитків визначається враховуючи наступне: на базі авторизованої СТО - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторисі збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі авторизованої СТО (це СТО, яка уповноважена здійснювати ремонт та обслуговування транспортних засобів певної марки згідно з вимогами заводу-виробника за цінами офіційного дилера на підстав відповідних документів).
Пунктом 25.15 Договору, передбачено, що страхове відшкодування сплачується шляхом перерахування на рахунок СТО згідно з належним чином оформленими документами наданими відповідними підприємствами, про витрати на компенсацію скоєних збитків (наряд-замовлення, рахунок, акт виконаних робіт, тощо), якщо інше не погоджено між страховиком та вигодонабувачем. Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їх вартість а також вартість запчастин та матеріалів, використаних під час ремонту.
Листами №215у від 23.03.2012 та від 26.03.2012 позивач та вигодонабувач (ПАТ "Креді Агріколь Банк") узгодили питання щодо перерахування страхового відшкодування на поточний рахунок СТО - ТОВ "Омега Моторс".
На виконання вищезазначених умов Договору, за страховим актом №2012/V/MOD02123/VESKO6807 від 27.03.2012, позивачем за заявою страхувальника на розрахунковий рахунок ТОВ "Омега Моторс" здійснено страхове відшкодування в сумі 7 400,43 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 12639 від 29.03.2012.
Цивільно-правова відповідальність Андрєєва В.Б. на момент скоєння ДТП, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АВ№2226480 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АВ№2226480) з терміном дії з 29.12.2011 по 28.12.2012, діючим на дату ДТП.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 7 400,43 грн.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, з метою досудового врегулювання спору, позивач 22.05.2013 звернувся до відповідача з вимогою №1596 про виплату страхового відшкодування в розмірі 7 400,43 грн., яка ним отримана 28.05.2013, про що свідчить підпис уповноваженої особи товариства на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Однак, вимога залишена відповідачем без задоволення та відповіді, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до договору (полісу) АВ№2226480 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, встановлено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 00,00 грн.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 7.38 "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" значення коефіцієнта фізичного приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Як вбачається з свідоцтва про реєстрацію (СН8539АК) пошкодженого транспортного засобу "Toyota Avensis", рік його випуску 2011 і на момент ДТП (19.03.2012) строк його експлуатації не перевищував 7 років. Тобто знос в даному випадку нараховуватись не може, а тому коефіцієнт фізичного зносу, що характеризує втрату вартості транспортного засобу (окремих його складових), дорівнює "0"
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відзиві на позов, відповідач посилається на неподання позивачем звіту про оцінку майна, яким визначений розмір матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля, відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", що є помилковим з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування", норма якої визначає, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Окрім того, як було вже встановлено судом, в розділі 24 п. 2 Договору, сторони погодили перелік документів, що підтверджують розмір збитків (документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому об'єкта страхування (дефектної відомості, авто товарознавчої експертизи, акту огляду транспортного засобу); документа, складеного компетентними органами, про обставини, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об'єкта страхування чи його частин; документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору страхування за страховим актом №2012/V/MOD02123/VESKO6807 від 27.03.2012 та за заявою страхувальника перераховано суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок ТОВ "ТОВ "Омега Моторс", яке надало послуги з ремонту автомобіля "Toyota Avensis", державний номер СН8539АК.
Відповідно, виплата страхового відшкодування позивачем виконана у відповідності до вимог Договору страхування №ТП51355Га/11кр/св. Відносини ПАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" та Фомкіна Володимира Миколайовича не регулюються нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що свідчить про безпідставність тверджень відповідача викладених у відзиві на позов.
Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 7 400,43 грн., виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У зв'язку із задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) 7 400,43 грн. (сім тисяч чотириста гривень 43 коп.) страхового відшкодування та 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 28.11.2013
Суддя М.Є. Літвінова