01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
26.11.13 № 910/22663/13.
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Адвоката Морозова М.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Електровест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджі компані"
про розірвання договору підряду та стягнення (повернення) грошових коштів за договором підряду в сумі 66101,00 грн.
Позовна заява № б/н від 20.11.2013 р. і додані до неї документи повертаються без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Відповідно до змісту позовної заяви № б/н від 20.11.2013 р. у якості позивача визначений Адвокат Морозов М.В. При цьому далі, без відповідного зазначення сторони, є вказання на Товариство з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджі компані". Разом з тим, з прохальної частини вказаної позовної заяви вбачається, що позовні вимоги заявлені саме на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коммерс енерджі компані", а не Адвоката Морозова М.В.
За наведених обставин, у позовній заяві не вірно вказано позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються матеріали, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Частиною 2 статті 44 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 року №5515-VI станом на 01.01.2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені розміри ставок судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1147,00 грн.
Згідно абзацу першого частини третьої статті 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України" також зазначено, що у випадку об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною 3 статті 6 Закону сплачується за як ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви № б/н від 20.11.2013 р., позивачем заявлені як вимоги немайнового характеру: розірвати договір підряду, укладений 01.02.2013 року між ТОВ "Електровест" та ТОВ "Коммерс енерджи компані" (п. 2), так я вимоги майнового характеру: стягнути з ТОВ "Коммерс енерджи компані" на користь ТОВ "Електровест" суму авансового платежу у розмірі 66101 грн. (п. 3).
Враховуючи викладене, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 20.11.2013 р., яка має одночасно майновий і немайновий характер, позивач повинен був сплатити судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, тоді як фактично позивач сплатив судовий збір тільки за ставкою, встановленою для позовних заяв майнового характеру, на підтвердження чого надав суду платіжне доручення № 398 від 12.11.2013 р. При цьому за вимоги немайнового характеру, які безпосередньо вказані в пункті 2 прохальної частини даної позовної заяви, судовий збір не сплачено.
Отже, до позовної заяви № б/н від 20.11.2013 р. позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Таким чином, позивач не дотримався вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що, в свою чергу, тягне за собою наслідки, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Доданими до позовної заяви фіскальним чеком № 2507 від 20.11.2013 р. та описом вкладення у цінний лист № 0411606242395 від 20.11.2013 р. позивач підтверджує надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.
Натомість, згідно вищенаведеного опису вкладення у цінний лист не вбачається, що позивачем направлено відповідачу копію позовної заяви № б/н від 20.11.2013 р. (в описі вказані вісім найменувань документів, вкладених до цінного листа відповідачу, та серед них відсутнє зазначення позовної заяви № б/н від 20.11.2013 р.).
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек № 2507 від 20.11.2013 р. та опис вкладення у цінний лист № 0411606242395 від 20.11.2013 р. в якості належних доказів на підтвердження виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
За таких обставин, позовна заява № б/н від 20.11.2013 р. не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 ГПК України).
Керуючись п.п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.
Суддя О.В. Гумега