83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
25.11.2013 Справа № 13/246
Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Єврометал", Дніпропетровська обл., м. Підгородне
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", Донецька обл., м. Краматорськ
про: стягнення 6959грн.56коп.
За участю представників сторін
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Єврометал", Дніпропетровська обл., м. Підгородне звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", Донецька обл., м. Краматорськ про стягнення 6959грн.56коп., що складається з суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 6225грн.48коп., 3% річних у розмірі 119грн.04коп. та неустойки в розмірі 615грн.04коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 15/163 від 02.02.2010р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.
02.02.2012р. позивач надав через канцелярію суду витребувані судом документи та уточнений розрахунок ціни позову, згідно із яким сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 6225грн.48коп., 3% річних - 92грн.03коп., пеня - 615грн.04коп., всього 6932грн. 55коп.
Як свідчить протокол судового засідання від 08.05.2012р., представник позивача під час судового засідання 08.05.2012р. підтримав позовні вимоги в остаточній редакції розрахунку ціни позову, який був наданий суду через канцелярію 02.02.2012р.
Враховуючи позицію представника позивача, оскільки у розрахунку (а.с. 63) за підписом директора ТОВ "АТЗТ Єврометал" позивач визначив ціну позову у розмірі 6932грн. 55коп.: 6225грн.48коп. - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 92грн.03коп. - 3% річних, 615грн.04коп. - пеня, суд оцінює його як заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Суд приймає зменшення позовних вимог, так як це право позивача передбачено ст. 22 ГПК України та розглядає остаточні вимоги позивача в редакції розміру позовних вимог, вказаних у уточненні розрахунку ціни позову.
Зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", Донецька обл., м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Єврометал", м. Підгородне про визнання договору № 15/163 від 02.02.2010р. недійсним, ухвалою суду від 24.01.2012р. повернута без розгляду.
Ухвалою від 02.02.2012р. суд зупинив провадження по справі у зв'язку з надходженням апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", Донецька обл., м. Краматорськ на ухвалу суду від 24.01.2012р.
Ухвалою від 19.04.2011р. суд поновив провадження по справі та призначив до розгляду на 08.05.2012р.
08.05.2012р. відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву №17/742 від 04.05.2012р., за змістом якого заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач у порушення вимог договору не надав відповідачу повний пакет документів, передбачений п.п.6.1, 6.2 договору, у зв'язку з чим вважає, що строк виконання зобов'язання з оплати спірного товару у відповідача не наступив.
Ухвалою від 08.05.2012р. суд зупинив провадження по справі на строк до завершення розгляду пов'язаної справи №5006/13/49пд/2012 і набуттям відповідним актом законної сили
Ухвалою від 08.11.2013р. суд на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача продовжив строк розгляду справи до 27.11.2013р. та поновив провадження по справі, призначив судове засідання на 25.11.2013р.
Сторони в судове засідання 25.11.2013р. своїх представників не направили, хоча були обізнані про час судового засідання, про що свідчать повідомлення про отримання ухвали суду від 08.11.2013р. про поновлення провадження по справі. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відсутність представників сторін в судовому засіданні не може перешкоджати здійсненню судом правосуддя в установлені законом строки.
Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представників сторін згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представників сторін.
Про необхідність витребування від сторін будь-яких доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.
З врахуванням вищенаведеного суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
02.02.2012р. між Акціонерним товариством закритого типу «Еврометал» (постачальником) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (покупцем) був укладений договір поставки № 15/163 (далі-договір), згідно із яким постачальник зобов'язується передати в установлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується в відповідності з умовами даного договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.
Відповідно до п. 1.3 договору найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору.
Згідно із п. 1.4 договору загальна кількість товару, що постачається по даному договору, складається із кількості товару, що поставляється по всім специфікаціям, оформленим до даного договору.
Відповідно до п. 1.5 договору найменування продукції: металопрокат та труби.
Згідно з п. 6.1 договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: а) рахунок; б) сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); в) накладну (у накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції); г) податкову накладну.
Пунктом 6.2 договору сторони погодили, якщо на момент передання продукції будь-які з документів відсутні, вони повинні бути надані протягом 10 календарних днів після передання продукції.
У п. 9.1 договору сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті України.
Як зазначено п. 9.3 договору, умови оплати обумовлюються на кожну партію товару та зазначаються у специфікаціях.
Згідно із п. 13.2 договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.
Як свідчать матеріали справи, у виконання п. 1.3 договору сторони уклали специфікації №1 від 02.02.2010р., №2 від 04.02.2010р., №3 від 14.05.2010р., №4 від 18.02.2011р. до договору, якими визначили найменування продукції, кількість одиниць, одиницю виміру та вартість.
Зокрема, сторони підписали та скріпили печатками Специфікацію № 4 від 18.02.2011р. до договору, за якою поставці підлягає наступний товар - труба 34*4-12*18Н10Т, ГОСТ 9941-81, кількістю 160кг, ціною за одиницю 80грн.83коп., загальною вартістю разом з ПДВ 15519грн.36коп. Крім того, сторони погодили, що оплата товару здійснюється після поставки протягом 10 календарних днів та отримання документів, вказаних у п. 6.1 договору.
Додатковою угодою № 1 від 21.04.2010р. до договору № 15/163 від 02.02.2010р. сторони внесли зміни в Специфікації № 1 від 02.02.2010р. та № 2 від 04.02.2010р. в частині умов оплати товару.
Додатковою угодою № 2 від 18.08.2010р. до договору № 15/163 від 02.02.2010р. сторони змінили банківські реквізити постачальника - АТЗТ «Єврометал», виклавши п. 14 договору в новій редакції.
Відповідно до статуту, затвердженого протоколом Загальних Зборів учасників ТОВ «АТЗТ Єврометал» № 07-10/11 від 07.10.2011р. та зареєстрованого 13.10.2011р. Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області за № 12031050002028282, ТОВ «АТЗТ Єврометал» створене в результаті реорганізації Акціонерного товариства закритого типу «Єврометал» шляхом його перетворення в Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЗТ Єврометал», яке є повним правонаступником АТЗТ «Єврометал», всього майна, сукупності всіх майнових та немайнових прав та обов'язків, стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи також зобов'язання, які оспорюються.
Як свідчать наявні в матеріалах справи виписка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААВ №251127 та Довідка з ЄДРПОУ АА № 448132, під ідентифікаційним кодом 30260811 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЗТ Єврометал».
Відповідно до вимог та положень закону України "Про акціонерні товариства" №514-VI від 17.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь". У зв'язку з цим до правоустановчих документів відповідача були внесені відповідні зміни, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 608386 та Довідка з ЄДРПОУ АБ № 378206, статут у новій редакції дата реєстрації 28.04.2011рю .
В обґрунтування позовних вимог позивач у позові посилається на те, що 23.02.2011р. здійснив поставку обумовленого Специфікацією № 4 від 18.02.2011. до договору товару відповідачу за видатковою накладною № РН - 2616, однак відповідач оплатив його вартість лише частково на загальну суму 9433грн.84коп., внаслідок чого виникла сума заборгованості в розмірі 6085грн.52коп., яка і заявлена позивачем до стягнення.
09.06.2011р. позивач надіслав відповідачу лист № 314 від 06.06.2011р., яким просив відповідача погасити виниклу заборгованість в розмірі 6085грн.52коп. та сплатити нараховану за неналежне виконання зобов'язання з оплати товару суму неустойки в розмірі 271грн.43коп., вимога, як стверджує позивач, залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне:
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Предметом даного позову, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, є вимога позивача стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 6085грн.52коп., у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 15/163 від 02.02.2010р., що стало підставою для нарахування 3% річних у сумі 92грн.03коп., пені в сумі 615грн.04коп. та збитків від інфляції у сумі 139грн.96коп.
Договір № 15/163 від 02.02.2010р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Доказів того, що вказаний договір визнавався недійсним, матеріали справи не містять.
Виходячи з інформації, що міститься в базі даних "Діловодство спеціалізованого суду", доступ до якої має суд, 26.06.2012р. господарським судом Донецької області було прийнято рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", Донецька обл., м. Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю АОЗТ "Єврометал", м. Дніпропетровськ про визнання договору № 15/163 від 02.02.2009р. недійсним було відмовлено.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач у виконання договору № 15/163 від 02.02.2010р. за видатковою накладною № РН - 2616 від 23.02.2011р. поставив відповідачу обумовлений Специфікацією № 4 від 18.02.2011р. товар загальною вартістю 15519грн.36коп., який на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 417 від 21.02.20122р. прийнято уповноваженою особою відповідача.
Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Пунктом 9.3 договору сторони передбачили, що умови оплати встановлюються на кожну партію товару та зазначаються в специфікації.
Як вже зазначалося, Специфікацією № 4 від 18.02.2011р. до договору встановлені наступні умови оплати - після поставки протягом 10 календарних днів та отримання документів, зазначених в п. 6.1 договору.
Як свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка, відповідач 18.04.2011р. здійснив часткову оплату товару у сумі 9433грн. 84коп., внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 6085грн.52коп., яка і заявлена позивачем до стягнення.
Заперечення відповідача щодо ненадання позивачем у виконання п. 6.1 договору пакету документів та, як наслідок, не виникнення у останнього права вимагати оплату поставленого товару, судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 6.1 договору постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: а) рахунок; б) сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); в) накладну (у накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції); г) податкову накладну.
Як стверджував представник позивача під час судового засідання 02.02.2012р., документи обумовлені п.6.1 договору передавались відповідачу разом із продукцією, що відображено у протоколі судового засідання.
Згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Доказів здійснення відповідачем дій, пов'язаних з витребуванням у позивача будь-яких обумовлених п. 6.1 договору документів, матеріали справи не містять.
При цьому, згідно з п. 8.2 договору сторони дають згоду на застосування в процесі приймання продукції, що постачається правил, передбачених Інструкціями Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (П-6) та у порядку приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (П-7).
Згідно п. 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.
Відповідно до п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними і супровідними документам (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.
Відповідних актів суду не надано. При отриманні товару відповідачем не надавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки продукції та надання товаросупровідних документів.
Оскільки суду не надано доказів складання відповідних актів, не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від спірної продукції та прийняття її у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору №15/163 від 02.02.2010р., доказів зворотного сторонами не представлено, судом не встановлено.
Таким чином, прийняті на себе згідно договору зобов'язання в частині повного розрахунку за отриманий товар відповідач належним чином не виконав.
Враховуючи, що товар за видатковою накладною № РН - 2616 був поставлений відповідачу ще 23.02.2011р., то з урахуванням умов Специфікації №4 від 18.02.2011р. до договору строк оплати для відповідача наступив 05.03.2011р., а вже з 06.03.2011р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання.
У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оскільки факт отримання спірного товару підтверджується матеріалами справи, докази погашення боргу у розмірі 6085грн.52коп. в матеріалах справи відсутні, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 80276грн.70коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач, враховуючи уточнений розрахунок ціни позову, просить суд також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 92грн.03коп. за період з 08.03.2011р. по 08.09.2011р., інфляційні у розмірі 139грн.96коп., нараховані за період березень 2011р. - вересень 2011р.
Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процеси, то позивач має право на збереження реальної величини грошей, строк оплати яких наступив, але не сплачених.
Як вже встановлено судом, право вимагати оплати вартості отриманої продукції виникло у позивача 06.03.2011р., відповідач здійснює нарахування 3% річних з 08.03.2011р., що є його правом.
Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення 3% річних та індексу інфляції за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво", з урахуванням Рекомендацій Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" Лист ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р, встановив, що заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 92грн.03коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період, а отже вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі; за підрахунком суду за період з березня 2011р. по вересень 2011р. інфляційні втрати складають 139грн.63коп., у зв'язку з чим суд відмовляє позивачу в частині задоволення вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 0,33грн.
Крім того, посилаючись на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленої продукції позивач на підставі п. 10.1 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 615грн.04коп., яка заявлена до стягнення за період з 08.03.2011р. по 31.10.2011р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми боргу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання (ст. 546 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.
З огляду на встановлений ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.
Так, сторони у п.10.1 договору дійшли згоди, що у разі несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього періоду прострочення незалежно від його тривалості.
Як встановлено ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, у даному випадку сторони підписавши без будь-яких заперечень та скріпивши печатками договір, у добровільному порядку дійшли згоди щодо іншого періоду нарахування пені - протягом всього періоду прострочення незалежно від його тривалості.
Суд перевіривши арифметичних розрахунок позивача в частині вимог щодо стягнення пені за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво", встановив, що позивачем обраний початок періоду з 08.03.2011р., що є його правом, заявлена позивачем сума пені у розмірі 615грн.04коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за обраний позивачем період, а отже вимога в цій частині є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 625, 627, 628, Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 199, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Єврометал", Дніпропетровська обл., м. Підгородне до Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь", Донецька обл., м. Краматорськ про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 6085грн.52коп., 3% річних у розмірі 92грн.03коп., інфляційних нарахувань у розмірі 139грн.96коп. та пені в сумі 615грн.04коп. задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Енергомашспецсталь" (юридична адреса: 84306, Донецька обл., м. Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЗТ Єврометал" (юридична адреса: 52001, Дніпропетровська обл., м. Підгородне, вул. Харківська, будинок 7, код ЄДРПОУ 30260811) суму основного боргу в розмірі 6085грн.52коп., інфляційних нарахувань у розмірі 139грн.63коп., 3% річних у розмірі 92грн.03коп, суму пені в розмірі 615грн.04коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1411грн. 43коп.
В решті позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні 25.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2013р.
Суддя Ю.В. Макарова