ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 923/789/13 05.11.13
За позовом Приватного спеціалізованого монтажно - налагоджувального підприємства "ГАЗКОТЛОСПЕЦМОНТАЖНАЛАДКА"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судохідна компанія" в особі філії "Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева"
Про стягнення 9 798,20 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача не з?явився
Від відповідача не з?явився
Суть спору:
Приватне спеціалізоване монтажно - налагоджувальне підприємство "ГАЗКОТЛОСПЕЦМОНТАЖНАЛАДКА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судохідна компанія" в особі філії "Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева" про стягнення 9 798,20 грн.
Ухвалою суду від 17.07.2013 порушено провадження у справі № 923/789/13, розгляд справи призначено на 13.08.2013.
01.08.2013 через відділ діловодства представником позивача подано заяву про перенесення розгляду справи.
05.08.2013 через відділ діловодства представником відповідача подано відзив на позовну заяву.
В судове засідання 13.08.2013 представники сторін не з'явились.
Суд клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задовольнив.
Ухвалою суду від 13.08.2013 розгляд справи відкладено на 10.09.2013.
27.08.2013 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про зменшення позовних вимог.
В судове засідання 10.09.2013 представники сторін не з?явилися, причини неявки суду не повідомили.
Ухвалою від 10.09.2013 розгляд справи відкладено на 11.10.2013.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 11.10.2013 справу було передано в провадження судді Куркотовій Є.Б., в зв'язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.
Ухвалою суду від 11.10.2013 суддя Куркотова Є.Б. прийняла справу до свого провадження та призначила розгляд справи на 05.11.2013.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 справу №923/789/13 передано в провадження судді Прокопенко Л.В.,в зв'язку з виходом судді з лікарняного.
Ухвалою від 14.10.2013 суддя Прокопенко Л.В. прийняла справу №923/789/13 до свого провадження.
28.10.2013 відділом діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції та письмові пояснення по справі.
В судове засідання 05.11.2013 представники сторін не зявились.
Розглянувши матеріали справи всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
28.09.2010 між позивачем Приватним спеціалізованим монтажно-налагоджувальним підприємством "ГАЗКОТЛОМПЕЦМОНТАЖНАЛАДКА", як підрядником та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Столична судноплавна компанія", як замовником укладено договір № 301 який було підписано повноважними представниками і посвідчено печатками сторін.
За умовами договору підрядник зобов'язується належним чином виконати ремонт котла КОАВ-200 з заміною футеровки на т/х «Данаприс» для ТОВ «Столична : -- судноплавна компанія» в особі філії «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйишева». а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи, на умовах передбачених даним договором (п.п. 1.1. Договору).
Відповідно до п.п. 2.1. договору, загальна вартість робіт, згідно договірної ціни що є невід'ємною частиною договору, складає 5268грн. 00коп.
Як зазначає поз0ивач, ним було належним чин6ом виконано зобов'язання за договором що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за № 1/301 від 18.10.2010р.
П.п. 2.3.2. договору передбачено, впродовж 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт проводиться кінцевий розрахунок.
06.10.2010 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору 301 від 28.09.2010р.
Пунктом 1 додаткової угоди до договору передбачений договором № 301 обєм робіт
збільшується додатковими роботами згідно кошторису «Наладка автоматики котла КОАВ-200 з глушкою димогарних трубок на т/х «Данаприс-4» для ТОВ «Столична судноплавна компанія» в особі філії «Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева» на суму 5477грн. 00коп.
Згідно з п. 2 додаткової угоди, строк виконання робіт впродовж місяця з моменту предоплати. Як вбачається із квитанції № 1457 відповідачем сплачено аванс в розмірі 2634 грн.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за додатковою угодою № 1, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за № 2/301 від 25.10.2010р.
Таким чином у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 8111 грн за неналежне виконання умов договору № 301 від 28.09.2010 та додаткової угоди № 1, крім того позивач просить стягнути 454,22 грн. - інфляційних нарахувань, 602,66 коп. - 3% річних, 630,32 грн. пені.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. . До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.
Частиною 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Доказів зволікання чи несвоєчасного виконання робіт, а також виявлення недоліків виконаних робіт, з якими закон пов'язує можливість затримання розрахунків відповідачем не надано, а зміст актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних робіт свідчить про виконання робіт у визначені Договором строки та без будь-яких зауважень.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 8111 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.
Представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог оскільки відповідачем погашено суму основного боргу.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.
Таким чином, оскільки відповідачем сплачено суму заборгованості в розмірі 8111 грн. в процесі розгляду даної справи, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі № 923/789/13 в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 8111грн.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також вимоги ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 630,32 грн., 454,22 грн. - інфляційної складової боргу, 602,66 грн. - 3% річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором та додатковою угодою №1.
Пунктом 7.3 договору передбачено за несвоєчасну оплату виконаних робіт за договором нарахування пені в розмірі подвійної ставки НБУ від ціни робіт за кожний день прострочення але не більше 10 % від ціни робіт
Враховуючи вимоги статті 3 Закону України від 22.11.96 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності, та відповідно до розрахунку ціни позову становить 630,32грн.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 630,32 грн. Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 630,32 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок позивача збитків від інфляції та 3% річних з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 454,22 грн. -збитків від інфляції та 602,66 грн. - 3% річних, підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столична судохідна компанія" в особі філії "Херсонський судноремонтний завод ім. Куйбишева" (04080, м. Київ, вул.. Набережно-Лугова, 2Л, код ЄДРПОУ 32628535) на користь Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" (73000, м. Херсон, вул.. 49 Гв. дивізії, б. 2, к.4 кв. 130, код ЄДРПОУ 22741547) пеню в розмірі 630 (шістсот тридцять) грн.. 32 коп, 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.. 22 коп. - інфляційних нарахувань. 602 (шістсот дві) грн.. 66 коп. - 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн.. 50 коп. судового збору.
3. Припинити провадження у справі № 932/789/13 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 8111 грн.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Прокопенко Л.В.