ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-12/1469-2012 05.11.13
За позовом Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель"
До 1) Державної служби інтелектуальної власності України
2) "Ядран" Галенскі Лабораторідж Д.Д."
Про визнання недійсним Свідоцтва на знак для товарів та послуг
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Рудий Т.Г. - представник (дов. № 2501 від 08.04.2011)
Від відповідача 1 Лучка І.Ю. - представник (дов. № 2-8/3905 від 23.05.2013)
Від відповідача 2 Лавренова Н.О. - представник (дов. № 8944 від 10.11.2011)
Суть спору:
Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Державної служби інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, 2) "Ядран" Галенскі Лабораторідж Д.Д." про визнання недійсним Свідоцтва на знак для товарів та послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.02.2012.
В судове засідання 24.02.2012 представник відповідача 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 24.02.2012 відкладено розгляд справи на 17.04.2012.
В судовому засіданні 17.04.2012 представник відповідача 2 надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Ухвалою суду від 17.04.2011 відкладено розгляд справи на 29.05.2012.
17.05.2012 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про залучення документів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 29.05.2012 представник позивача надав клопотання про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності та надав відповідні питання.
Представник відповідача 2 проти задоволення вказаного клопотання заперечив.
Суд вважає заявлене клопотання представника позивача про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності обґрунтованим, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 21 Рекомендації ВГСУ від 10.06.2004 № 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" об'єкти авторського права, що підлягають правовій охороні, визначені статтею 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Відповідно до ст. 9 названого Закону частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Таким чином, назва твору підлягає охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вона є результатом творчої діяльності автора (є оригінальною) і може використовуватися самостійно.
Вирішення питання щодо можливості самостійного використання частини твору потребує спеціальних знань, тому з цією метою господарському суду слід згідно зі статтею 41 ГПК України призначати відповідну судову експертизу.
Таким чином, з метою повного, всебічного, об'єктивного вирішення спору по справі № 5011-12/1469-2012 необхідні спеціальні знання, що є підставою для призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 41 ГПК України остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст.. 31 ГПК України.
Так як для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору, необхідні спеціальні знання, суд задовольнив клопотання позивача та ухвалою від 29.05.2012 призначив у справі № 5011-12/1469-2012 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
29.08.2013 відділом діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз отримано матеріали справи та Висновок експерта за результатами проведення експертизи у сфері об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі № 5011-12/1469-2012.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою від 12.09.2013 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.10.2013.
01.11.2013 представник відповідача 2 надав суду клопотання про доручення матеріалів до справи.
В судове засідання 05.11.2013 представник позивача з?явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання 05.11.2013 представник відповідача 2 з?явився, заперечив проти задоволення позовних вимог.
В судовому засіданні 05.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -
Компанія «Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель» (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач 1); про визнання недійсним Свідоцтва України № 110567 на знак для товарів і послуг «Vagisan».
Позивач в матеріалах позовної заяви зазначає, що Доктором Лохманн в 1994 році створено науково-технічний твір під назвою «Vagisan»."(науково - технічної інформації до лікарського засобу ", призначеного для застосування жінками, з метою запобігання вагінальних інфекцій, шляхом використання молочнокислих бактерій або молочної кислоти). У даному творі описано склад лікарського засобу, фармакологічну дію, особливості застосування у різних лікарських формах, тощо.
Станом на час створення твору Доктор Лохманн був працівником Компанії "Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель", відповідно, виключні майнові права на вказаний твір належать Компанії "Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель". Доказів на спростування належності виключних майнових прав на твір Компанії "Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель" матеріали справи не містять.
На території Німеччини позивач також є власником знаку для товарів і послуг щодо товарів 01, 03 та 05 класів МКТП.
Компанія "ЯДРАН" Галенскі Лабораторідж д.д." є власником Свідоцтва України №110567 від 10.08.2009 на знак для товарів і послуг n"щодо товарів та послуг 03, 05 та 35 класів МКТП. Дата подання заявки-25.01.2008.
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає видачу Свідоцтва України №110567 від 10.08.2009 на користь Компанії "ЯДРАН" Галенскі Лабораторідж д.д." такою, що здійснена внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб, а саме з порушенням прав позивача.
Відповідач-1 у відзиві проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що позивачем не надано доказів створення твору автором та набуття позивачем майнових прав. Отже, відсутні докази володіння майновими правами. За відсутності доказів володіння правами - відсутнє порушене право, а від так відсутні підстави для звернення з даним позовом.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач не довів, що на дату подання та розгляду заявки назва наукового твору була відомою або добре знаною в Україні.
З метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору у справі №5011-12/1469-2012 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до Висновку експерта за результатами проведення експертизи у сфері об'єктів інтелектуальної власності № 10849/12-53, "Vagisan" не є оригінальною назвою наукового твору, оскільки не є результатом творчої діяльності автора. Більш раннє використання назви "Vagisan" для позначення лікарських засобів, є доказом відсутності оригінальності в назві наукового твору (літературного твору наукового характеру). Позначення "Вагісан", зареєстроване як знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 110567 та позначення "Vagisan" (назва наукового твору) є схожим настільки, що їх можна сплутати.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, відповідно, відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про авторське право і суміжні права" Іноземці та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.
Згідно ст. 5 вказаного Закону, якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (24.07.1971р.), до якої приєднались Україна та Німеччина, охорона, передбачена цією Конвенцією, застосовується:
(a) до авторів, які є громадянами однієї з країн Союзу, щодо їх творів як випущених у світ, так і не випущених у світ;
(b) до авторів, які не є громадянами однієї з країн Союзу, щодо їх творів, випущених у світ вперше в одній з цих країн або одночасно в країні, що не входить до Союзу, і в країні Союзу.
(2) Автори, які не є громадянами однієї з країн Союзу, але мають своє звичайне місце проживання в одній з таких країн, прирівнюються для цілей цієї Конвенції до громадян цієї країни.
(3) Під "випущеними у світ творами" слід розуміти твори, випущені за згодою їхніх авторів, який би не був спосіб виготовлення примірників, за умови, якщо ці примірники випущені в обіг у кількості, здатній задовольнити розумні потреби публіки, беручи до увагу характер твору. Не є випуском у світ представлення драматичного, музично-драматичного або кінематографічного твору, виконання музичного твору, публічне читання літературного твору, повідомлення по проводах або передача в ефір літературних або художніх творів, показ твору мистецтва і спорудження твору архітектури.
(4) Твір вважається випущеним у світ одночасно у кількох країнах, якщо він було випущений у двох або більше країнах протягом тридцяти днів після першого його випуску.
Згідно ст. 5 Конвенції, щодо творів, з яких авторам надається охорона на підставі цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо надаваними цією Конвенцією.
(2) Користування цими правами і здійснення їх не пов'язані з виконанням будь-яких формальностей; таке користування і здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору. Отже, крім установлених цією Конвенцією положень, обсяг охорони, рівно як і засоби захисту, що забезпечують автору охорону його прав, регулюються виключно законодавством країни, в якій виникає потреба в ний.
Об'єктами авторського права є твори (літературні та художні, комп'ютерні програми, компіляції даних, інші твори) незалежно від їх завершеності, призначення, цінності, тощо, а також способу чи форми їх вираження (ч. 2 ст. 433 ЦК України).
Як зазначено в п. 25 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 " Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" відповідно до статті 9 Закону України "Про авторське право і суміжні права" частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Таким чином, назва твору підлягає охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вона є результатом творчої діяльності автора (є оригінальною) і може використовуватися самостійно.
Назва є невід'ємною частиною твору, яка надає йому індивідуального характеру та дає можливість ідентифікувати його. Відповідно до п. 2 ст. 444 ЦК України особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.
Науково-технічний твір, виключні майнові права на який належать позивачу, має назву "Vagisan".
Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.
Даних про те, що певне коло осіб в Україні до моменту реєстрації свідоцтва України №110567на знак для товарів і послуг «Vagisan» було знайоме з твором «Vagisan», у матеріалах справи не міститься.
Відповідно до ст. 19 Закону, свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.
Таким чином, на підставі вивчення матеріалів справи, результатів експертизи та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійсним Свідоцтва України №110567 від 10.08.2009 на знак для товарів і послуг "Vagisan", відсутні.
З урахуванням того, що вимога до Державної служби інтелектуальної власності про зобов'язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України є похідною від первісної вимоги, похідна вимога задоволенню також не підлягає.
Судові витрати, понесені позивачем, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст складено 12.11.2013
Суддя Л.В.Прокопенко