20.11.2013 р. Справа № 914/3928/13
За позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Трускавець
до відповідача: виконавчого комітету Стебницької міської ради, м.Стебник
про стягнення 26 666 грн. 64 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
секретар Юрків М.Г.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність від 04.11.2013 р.);
від відповідача: не з'явився
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Трускавець звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до виконавчого комітету Стебницької міської ради, м. Стебник про стягнення 26666 грн. 64 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 21.10.2013р. призначив розгляд справи на 04.11.2013 р. Ухвалою суду від 04.11.2013 р. розгляд справи відкладався на 20.11.2013 р.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що 02.11.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №84 на реконструкцію майдану в м. Стебник. Позивач виконав етап робіт, на підтвердження виконання цих робіт відповідачу було надано акт приймання виконаних робіт за листопад 2010 року, проте відповідач вказаний акт не підписав, кошти за ці роботи не сплатив. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за виконані роботи згідно акту за листопад 2010 року становить 23 561 грн. 00 коп. Оскільки відповідач вартість робіт в сумі 23 561 грн. 00 коп. не сплатив, позивачем нараховано 3% річних в розмірі 2 033 грн. 35 коп. та інфляційні втрати в розмірі 1 072 грн. 29 коп. З огляду на наведене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 26666 грн. 64 коп.
Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 21.10.2013 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що згідно ст. 64 ГПК України є врученням належним чином.
У відповідності до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.
2 листопада 2011 р. між виконавчим комітетом Стебницької міської ради (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) було укладено договір №84.
За цим договором замовник (відповідач) доручає, а виконавець (відповідач) приймає на себе зобов'язання за кошти замовника кваліфіковано, якісно та гарантовано виконати роботи щодо реконструкції майдану Т.Г.Шевченка в м. Стебник на суму 98,614 тис. грн.
Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач у листопаді 2010 р. виконав роботи на загальну суму 23 561 грн. 00 коп., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р. типової форми №КБ-2в.
Судом з'ясовано, що позивач 16.11.2010 р. вказаний акт передав відповідачу, про що свідчить відмітка про прийняття за вх. №1272 на супровідному документі. Відповідач вказаний акт не підписав, зауважень з приводу виконаних робіт згідно акту за листопад 2010 р. не висловив.
Пунктом 1 розділу «Порядок та умови проведення розрахунків» договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи замовником проводяться шляхом оплати авансу у розмірі 30% вартості виконання робіт та остаточного розрахунку згідно актів виконаних робіт в десятиденний термін після їх підписання.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості робіт за листопад 2010 р. в розмірі 23 561 грн. 00 коп. не виконав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Пунктом 4 статті 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи акту приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2010 р. типової форми №КБ-2, відповідач зауважень до виконання не висловив, мотивів відмови у підписанні не зазначив.
Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає доведеним факт виконання робіт на загальну суму 23 561 грн. 00 коп.
У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано інфляційні втрати в розмірі 1 072 грн. 29 коп., а також 3% річних в розмірі 2033грн. 35 коп.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 23561грн. 00 коп. основного боргу, 1 072 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 2 033 грн. 35 коп. 3% річних.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 256, 258, 267, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з виконавчого комітету Стебницької міської ради, м.Стебник, вул. Мазепи, 8, Львівська область (ідентифікаційний код 04372431) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 23 561 грн. 00 коп. основного боргу, 1 072 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 2 033 грн. 35 коп. 3% річних, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
В судовому засіданні 20.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25.11.2013 р.
Суддя Мазовіта А.Б.