13 листопада 2013 року Справа № 147179/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Луцької державної об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької державної об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
Позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду та просив скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 26.02.2009 року № 0001612303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2040 грн., та скасувати рішення Луцької ОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.09.2010 року № 0007662303 на суму 3060 грн..
В обґрунтування своїх вимог позивач зокрема зазначає, що штрафна (фінансова) санкція повинна застосовуватись за правопорушення в цілому, а не за кожен не роздрукований фіскальний звітний чек, оскільки порушення було встановлено у 2007 та 2008 роках, вважає, що позивачем пропущені строки застосування штрафних санкцій, встановлені статтею 250 Господарського кодексу України (в редакції станом на 26.02.2009 року).
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0001612303 від 26.02.2009 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу. Вважає, що суд першої інстанції неповно та не всебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи та виніс рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, апелянт заявив клопотання про розгляд справи без його участі, а тому апеляційний суд, у відповідності до ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Луцькою ОДПІ 10.02.2009 року проведено перевірку дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За наслідками перевірки складено акт № 200255 від 10.02.2009 року, яким встановлено порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не забезпечено збереження фіскальних звітних чеків (X звіт) в КОРО, а саме: № 96 від 25.10.2007 року, № 165 від 02.02.2008 року, № 189 від 04.03.2008 року, № 234 від 15.05.2008 року, № 241 від 26.05.2008 року, № 268 від 16.07.2008 року .
На підставі вказаного акту Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001612303 від 26.02.2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2040,00 грн. за порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Скасовуючи податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0001612303 від 26.02.2009 року суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що таке винесене з порушенням строків застосування адміністративно-господарських санкцій встановлених ст. 250 Господарського кодексу України.
Так, пунктом 9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов'язано суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язанні щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх збереження в книгах обліку розрахункових операцій.
У той же час, оскільки штрафні санкції за порушення вимог ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за своєю правовою природою є адміністративно-господарськими, то їх застосування є можливим лише протягом строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України, а саме - протягом шести місяця з дня виявлення правопорушення, але не пізніше як через один рік з дня вчинення такого правопорушення суб'єктом господарювання.
Суд вважає за необхідне зазначити, що за виявлені факти незабезпечення роздрукування Z-звітів за вказаний період відповідачем не може бути застосована штрафна (фінансова) санкція в силу ст. 250 Господарського кодексу України.
Що стосується скасування рішення Луцької ОДПІ від 10.09.2010 року № 0007662303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що в задоволенні даної вимоги слід відмовити, оскільки позивачем в повному обсязі сплачено суму штрафних санкцій, визначених в даному рішенні, що підтверджується квитанціями № 2395.10.3 від 01.10.2010 року на суму 1560,00 грн. та №1806.78.1 від 10.12.2010 року на суму 1500,00 грн., а відтак визнано порушення, встановлені в акті перевірки Луцької ОДПІ від 10.09.2010 року № 0007662303.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись, ст.ст. 160, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Луцької державної об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року по справі № 2а/0370/2766/11- без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк
Судді В.В. Гуляк
Р.Й.Коваль