Справа №2-4251-1/07
№2-667-1/08
27 березня 2008 р. м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді Черненко В.А.
при секретарі Широкопояс О.В.
з участю представника позивача ОСОБА_2.
представника відповідача Сингаївського С. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант про визнання майнових прав, права власності на квартиру в незавершеному будівництві, -
встановив:
В грудні 2007 р. позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» (надалі-ТОВ «Інвестгарант»), в якому просить визнати за ним майнові права на об'єкт інвестування, а саме на однокімнатну квартируНОМЕР_1загальною площею 48, 11 кв.м. , секції «Б», поверх 6, в житловому будинку 4а по вул. Сім'ї Сосніних, в м. Києві. Також просить визнати за ним право власності на частку у вищезазначеному об'єкті незавершеного будівництва та зобов'язати відповідача виконати інвестиційний договір в натурі та передати йому квартиру у власність.
Посилається на ті підстави, що 12.12.2005 р. між ТОВ «Інвестгарант» та ТОВ «Концерн ЕКОП» було укладено інвестиційний договір № 38-Б-Е, в якому ТОВ «Концерн ЕКОП» виступає інвестором, а відповідач -забудовником.
Об'єктом інвестування визначено квартиру НОМЕР_1, загальною площею 48, 11 кв.м. , в секції «Б», поверх 6, в житловому будинку 4-а по вул. Сім'ї Сосніних в м. Києві. Термін передачі інвестору об'єкта інвестування під заселення встановлено - четвертий квартал 2007 року.
04.10.2006 р. між ним та ТОВ «Концерн ЕКОП» було укладено договір № 1 про відступлення права вимоги. Відповідно до вказаного договору він є новим кредитором, а ТОВ «Концерн ЕКОП» первісним кредитором.
На виконання умов укладеного договору він свої зобов'язання щодо інвестування об'єкту будівництва виконав в повному обсязі, що підтверджується довідкою №13 від 06.09.2004 р. про сплату всієї суми ТОВ «Концерну ЕКОП» в розмірі 331280 грн. та набув права вимоги на об»єкт інвестування - однокімнатну квартируНОМЕР_1загальною площею 48, 11 кв.м. , в секції «Б», поверх 6, в житловому будинку 4-а по вул. Сім'ї Сосніних в м. Києві.
Однак, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо передачі майна у його власність, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач відмовився від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виконати інвестиційний договір в натурі та передати
йому однокімнатну квартируНОМЕР_1загальною площею 48, 11 кв.м. , в секції «Б», поверх 6, в житловому будинку 4-а по вул. Сім'ї Сосніних в м. Києві. Ухвалою суду від 27.03.2007 року відмова прийнята судом та провадження в цій частині позову закрито.
Представник позивача в судовому засіданні позов в частині визнання за позивачем майнових прав на об'єкт інвестування, а саме на однокімнатну квартиру НОМЕР_1, секції «Б», загальною площею 48, 11 кв.м. , поверх 6, в житловому будинку 4а по вул. Сім'ї Сосніних, в м. Києві та визнання за ним права власності на частку у вищезазначеному об'єкті незавершеного будівництва визнання права власності підтримав та просить його задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «Інвестгарант» в судовому засіданні позов визнав та просив суд його задовольнити при цьому пояснив, що об'єкт інвестування є незавершеним будівництвом, акт про прийняття його в експлуатацію не видавався, технічний паспорт на зазначену позивачем квартиру не виготовлявся.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 12.12.2005 року між ТОВ «Інвестгарант» та ТОВ «Концерн ЕКОП» (інвестор) було укладено інвестиційний договір № 38-Б-Е, про інвестування у житлове будівництво.
04.10.2006 р. між позивачем ОСОБА_1. та ТОВ «Концерн ЕКОП» було укладено договір № 1 про відступлення права вимоги. Відповідно до вказаного договору позивач ОСОБА_1. є Новим кредитором, а ТОВ «Концерн ЕКОП» - Первісним кредитором.
За умовами вказаного договору позивач ОСОБА_1. набуває права вимоги, належне Первісному кредитору, і стає кредитором за інвестиційним договором № 38 Б-Е від 12.12.2005 p., укладеного між ТОВ «Інвестгарант» та ТОВ «Концерн ЕКОП», предметом якого є інвестування квартири в буд по вул. . Сім»ї Сосніних 4-а в м. Києві та одержувати у власність предмет інвестування квартируНОМЕР_1загальною площею 48, 11 кв.м. в секції «Б», поверх 6, в житловому будинку 4а по вул. Сім'ї Сосніних в м. Києві.
Запланована дата введення будинку в експлуатацію - III квартал 2007 року. Передача будинку під заселення - IV квартал 2007 року (а.с. 4-5).
Згідно довідки, виданої ТОВ «Інвестгарант» від 28.09.2006 р.НОМЕР_1-Б-Е, ОСОБА_1. повністю виконав свої зобов'язання за інвестиційним договором, а саме вніс інвестицію в розмірі 270 185 грн. 76 коп. в тому числі ПДВ в розмірі 45030 грн. 96 коп., що надає йому право на отримання у власність після введення будинку в експлуатацію об'єкту інвестування згідно умов укладеного інвестиційного договору - квартири НОМЕР_1, секції «Б», загальною площею 48, 11 кв.м. , поверх 6, в житловому будинку 4а по вул. Сім'ї Сосніних, в м. Києві (а.с. 8).
Таким чином судом встановлено, що позивачем було виконано умови договору про інвестування у житлове будівництво, а тому за умовами договору до нього повинні перейти майнові права на об'єкт інвестування: квартиру НОМЕР_1, загальною площею 48, 11 кв.м. , поверх 6, секція «Б» по вул. Сім'ї Сосніних, 4-а в м. Києві.
Згідно ч.5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами інвестицій відповідно до законодавчих актів України.
За таких обставин позовні вимоги про визнання за позивачем майнових прав на об'єкт інвестування підлягають задоволенню.
Не підлягають задоволенні позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на частку в об'єкті незавершеного будівництва.
Згідно ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ст. 876 ЦК України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.
Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1.07.2004 р. з відповідними змінами, однією з підстав для проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно є наявність акту прийому нерухомого майна до експлуатації.
Судом встановлено, що об'єкт інвестування є незавершеним будівництвом, акт про прийняття його в експлуатацію не видавався, технічний паспорт на зазначену позивачем квартиру не виготовлявся.
Оскільки оформлення права власності на інвестоване житлове приміщення пов'язане з введенням будинку в експлуатацію, то право власності на об'єкт незавершеного будівництва на даний час та за цих обставин виникнути не може.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього на загальну суму 1730 грн.
Керуючись ч.2 ст. 331, ст. ст. 334, 526, 530, ст. 876 ЦК України, ст. ст. 4, 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1майнові права на об'єкт інвестування - квартиру НОМЕР_1, загальною площею 48, 11 кв.м. , в секції «Б» в житловому будинку 4-а по вул. .С. Сосніних в м. Києві.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестгарант» на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 1730 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.