Постанова від 22.04.2009 по справі 2-а-1440/09/0270

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2009 р. Справа № 2-а-1440/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

При секретарі судового засідання: Кащук С.В.

За участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_3,

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1

до: ОСОБА_2

про: стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 2889,22 грн.

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 незаконно отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг в сумі 2889,22 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 12.11.2007 року ОСОБА_2 була зареєстрована в ОСОБА_1 як безробітна. 19.11.2007 року позивачу, яка перебувала на обліку у ОСОБА_1 м. Вінниці як безробітна, було призначено допомогу по безробіттю в розмірі 70% від середньомісячного заробітку на підставі довідки №НОМЕР_1 від 14.11.2007 року, виданої ОСОБА_4, з подальшим зменшенням відповідно до п.2 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Однак, 24.11.2008 року працівниками центру зайнятості було складено Акт за №НОМЕР_2, в якому було зафіксовано факт, що ОСОБА_2 при отриманні допомоги по безробіттю та перебуванні на обліку у ОСОБА_1 м. Вінниці як безробітної, паралельно працювала на ОСОБА_5.

З урахуванням викладеного, відповідачем було порушено вимоги ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, в результаті чого ОСОБА_2 протиправно отримала кошти в сумі 2889,22 гривень, які підлягають стягненню на користь центру зайнятості.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити

Відповідач проти задоволення позову не заперечувала та визнала його.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що громадянка ОСОБА_2 була зареєстрована в ОСОБА_1 м. Вінниці як така, що шукає роботу, у зв'язку із чим їй було надано статус безробітного, про що свідчить відповідна заява (а.с.5)

В судовому засіданні встановлено, що 19.11.2007 року позивачу, яка перебувала на обліку у ОСОБА_1 як безробітна, було призначено допомогу по безробіттю в розмірі 70% від середньомісячного заробітку на підставі довідки №НОМЕР_1 від 14.11.2007 року, виданої ОСОБА_4, з подальшим зменшенням відповідно до п.2 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

З Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 24 листопада 2008 року №НОМЕР_2 встановлено факт, що матеріальна допомога виплачувалася ОСОБА_2 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”в період одночасного перебування її на обліку в центрі зайнятості і роботи на ОСОБА_5(а.с.6,7).

Зазначений факт також стверджується відповідними наказами ОСОБА_5в матеріалах адміністративної справи (а.с.11-14).

Відповідно ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення”від 1 березня 1991 року безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості.

А абз. 1 ч. 3 цієї статті Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, судом встановлено, що кошти по безробіттю, виплачені ОСОБА_2 центром зайнятості, були отримані неї у порушення положень вищезазначеного Закону, а відтак протиправно, а тому вони підлягають стягненню на користь ОСОБА_1.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент розгляду справи відповідачем заборгованість не сплачена і відповідно до розрахунку суми матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, які підлягають поверненню за період з 19.11.2007 року по 09.06.2008 року становить 2889,22 гривень (а.с.8).

Судом встановлено, що позивач правомірно звернувся до суду за стягненням з ОСОБА_2 незаконно отриманих коштів, що передбачено діючим законодавством України, зокрема ст. 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, переконавшись у наявності законних підстав для визнання позову суд приходить до висновку позов задовольнити повністю.

Ч.4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_3 ГУДКУ у Вінницькій області, МФО НОМЕР_4) кошти в сумі 2889,22 гривень (дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять гривень двадцять дві копійки).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 23.04.09

Суддя Сауляк Юрій Васильович

Попередній документ
3549437
Наступний документ
3549439
Інформація про рішення:
№ рішення: 3549438
№ справи: 2-а-1440/09/0270
Дата рішення: 22.04.2009
Дата публікації: 14.05.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: