Справа № 2-3695-1/05
№2-906-1/06
№ 2-125-1/07
№ 2-51-1/08
14 березня 2008 р. м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Черненко В.А.
при секретарі Широкопояс О.В.
з участю: позивачки ОСОБА_2.
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києві, Святошинської районної Ради у м. Києві, ОСОБА_2, третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пишньова Дмитра Анатолійовича, третя особа Головне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту недійсним,
встановив:
В листопаді 2005 р. ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1року.
Позивачка ОСОБА_1. посилається на такі підстави. В ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_4., яка заповіла їй все своє майно. Заповіт ОСОБА_4. був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пишньовим Д.А. 24.08.1996 року. Вона прийняла спадкове майно, але отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом не може, оскільки пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважає, що пропустила строк з поважних причин, оскільки не мала можливості зробити відмітку в заповіті у зв'язку з тим, що нотаріус, який посвідчував заповіт, змінив прізвище , місце своєї роботи та проживання.
Позивачка та її представник в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідачка ОСОБА_2., яку було залучено до участі в справі в якості співвідповідача, проти позову заперечує та подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1., приватного нотаріуса Пишньова Д.А., про визнання заповіту ОСОБА_4. від 24 серпня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу Пишньовим Д.А. на ім'я ОСОБА_1., недійсним.
В зустрічному позові посилається на те, що ОСОБА_4., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1року, є її рідною сестрою. Вона є єдиним спадкоємцем її майна за законом. Вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном -44/100 частин квартири АДРЕСА_1.
На її думку вказаний заповіт на ім'я ОСОБА_1. є недійсним, оскільки він був складений у вихідний день 24 серпня 1996 року - державне свято День Незалежності України, а крім того підпис на заповіті виконано не ОСОБА_4., а іншою особою.
В судовому засіданні ОСОБА_2. позов ОСОБА_1. не визнала, підтримала зустрічний позов та суду пояснила, що ІНФОРМАЦІЯ_1року померла її рідна сестра ОСОБА_4. Вона є єдиним спадкоємцем другої черги за законом після її смерті і фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, яке складається з 44/100 частини квартири № АДРЕСА_1. Після смерті сестри вона у встановлений законом термін звернулася із заявою про прийняття спадщини до Дванадцятої державної нотаріальної контори м. Києва. За результатами запитів нотконтори вона є єдиною спадкоємицею після смерті своєї рідної сестри ОСОБА_4.
Після спливу шестимісячного терміну, восени 2005 року, вона звернулася до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. В нотаріальній конторі їй відмовили у видачі свідоцтва, посилаючись на наявність заповіту, складеного її сестрою ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1.
Вважає, що заповіт від імені ОСОБА_1., яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_1., є недійсним, оскільки підпис на заповіті не був виконаний рукою її сестри ОСОБА_1. Вона добре знає почерк сестри, з якою разом тривалий час працювала в школі і часто бачила її підпис. На її думку ОСОБА_4. за станом здоров'я не могла поїхати в інший район м. Києва до приватної нотаріальної контори, щоб скласти заповіт, в той час коли за 150 метрів від її будинку знаходиться Дванадцята державна нотаріальна контора м. Києва. Крім того, у неї викликає сумнів щодо дійсності заповіту, оскільки його було складено в офіційне державне свято 24 серпня 1996 року-День незалежності України.
За життя сестри вони завжди підтримували одна з одною добрі родинні стосунки. Сестра говорила їй, що не має наміру заповідати своє майно будь-кому. Вона часто провідувала сестру, але ОСОБА_1. у неї ніколи не бачила і не чула про неї від сестри до появи заповіту на її ім'я.
Вважає , що заповіт є недійсним та просить суд задовольнити її позовні вимоги, а в позові ОСОБА_1. - відмовити.
ОСОБА_3, представник позивачки ОСОБА_2., підтримав позовні вимоги ОСОБА_2. та заперечує проти позову ОСОБА_1.. Доповнив суду, що 04.10.2007 року по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, згідно висновку якої підпис на заповіті, складеному 26.08.1996 року виконаний не ОСОБА_4., а тому вважає, що є всі підстави для визнання заповіту недійсним та задоволення позовних вимог ОСОБА_2., підстави для задоволення позову ОСОБА_1. відсутні. Крім того просить стягнути на користь ОСОБА_2. витрати на проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 846 грн.
Відповідачі по справі : ОСОБА_1. та її представник, представник Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, приватний нотаріус Київського міського округу Пишньов Д.А. не з'явилися про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином про що свідчать поштові повідомлення, про причини неявки суд не повідомили.
Представники третіх осіб Головного управління юстиції у м. Києві та Дванадцятої державної нотаріальна контори м. Києва в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином, надали суду заяву, в якій просять суд розглядати справу у відсутність їх представника.
Відповідно до положень ст. 224 ЦПК суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивачка та її представник просять розглянути справу та ухвалити заочне рішення.
Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, покази свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, позов ОСОБА_2. підлягає задоволенню і з таких підстав.
Відповідно до ст. 541 ЦК України в редакції 1963 року заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладання, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений.
Відповідно до ст. 545 ЦК України в редакції 1963 року якщо заповіт буде визнаний недійсним, то спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений спадщини, одержує право спадкування на загальних підставах.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1року померла ОСОБА_4, 1921 року народження після смерті якої відкрилася спадщина на належне їй на праві власності майно, а саме на 44/100 частини квартири АДРЕСА_1 та було заведено спадкову справу за № 989/05 ( а.с. 135-171)
06 червня 2005 року ОСОБА_2., яка є рідною сестрою померлої ОСОБА_4., звернулася до Дванадцятої державної нотаріальної контори м. Києва з заявою про прийняття спадщини.
У видачі свідоцтва про прийняття спадщини за законом ОСОБА_2. було відмовлено, оскільки до Дванадцятої державної нотаріальної контори з відповідною заявою 26 жовтня 2006 року звернулася ОСОБА_1. та надала копію заповіту ОСОБА_4. від 24 серпня 1996 року, посвідченого приватними нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пишньовим Д.А., зареєстровано в реєстрі за №590, яким остання заповідала все своє майно ОСОБА_1.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2. пояснила, що її сестра ОСОБА_4., з якою вони були у добрих стосунках, не мала наміру за життя заповідати будь-кому своє майно, а тому складений нею заповіт викликає сумніви.
Вказані позивачкою ОСОБА_2. обставини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., які показали суду, що вони підтримували з ОСОБА_4. дружні стосунки та спілкувалися з нею. ОСОБА_4. та позивачка по справі ОСОБА_2. були рідними сестрами і підтримували добрі родинні стосунки, допомагали одна одній. їм достовірно відомо про те, що ОСОБА_4 не мала наміру заповідати своє майно за життя, оскільки збиралася жити довго. Натомість з ОСОБА_1. ніхто із свідків знайомий не був.
У суду немає підстав не довіряти показам свідків, які не є зацікавленими у результатах розгляду справи, їх пояснення є послідовними.
Згідно ст. 48 ЦК України 1963 року недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №10971 від 17 січня 2008 року, яка була призначена та проведена відповідно до ухвали Святошинського районного суду М. Києва від 04 жовтня 2007 року, підпис від імені ОСОБА_4. в графі „Підпис" в заповіті, складеному 26.08.1996 року від імені ОСОБА_4. на користь ОСОБА_1. і посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пишньовим Д.А., - виконано не ОСОБА_4, а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_4. або із застосуванням технічних прийомів (зокрема, перерисовки на просвіт) (а.с. 46-47).
Таким чином, суд дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в сукупності, дійшов висновку, що заповіт ОСОБА_4. на ім'я ОСОБА_1. від 24.08.1996 р. останньою не підписувався, а тому в силу ст. . 48 ЦК України 1963 року його слід визнати недійсним.
Не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1. про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки суд дійшов висновку про недійсність заповіту ОСОБА_4., яким вона заповіла все своє майно ОСОБА_1.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст. 48, 541, 545 ЦК України (в редакції 1963 p.), ст. ст. 10, 57, 60, 88, 209, 215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, Святошинської районної Ради у м. Києві, ОСОБА_2, третя особа Дванадцята Київська Державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Головне управління юстиції у м. Києві про визнання заповіту недійсним задовольнити.
Визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1, посвідчений 24.08.1996 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пишньовим Д.А., зареєстрованим в реєстрі за №590.
Стягнути з ОСОБА_1, 1949 року народження, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_2 судові витрати - сплату судового збору в сумі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн. та витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 846 грн., а всього 927 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано судом протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.