Справа № 1-297-2008 р.
14 листопада 2008 року Староміський районний суд міста Вінниці
в складі :
головуючого судді Татаурової І.М.,
при секретарі Голубенко Т.П.,
з участю:
прокурора Солов'йова О.В.,
адвокатів ОСОБА_2,
ОСОБА_3.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення :
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_22, уродженця с. Кармір, район Камо, Вірменія, громадянина України, з повною вищою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,
15.05.2008 р. біля 23.45 год. водій ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Фольцваген-Пасат», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині дороги вулиці Островського в м. Вінниці, в напрямку вулиці Лебединського, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу в районі перехрестя з вулицею Некрасова, не надав переваги для руху пішоходу ОСОБА_4, внаслідок чого, з необережності, допустив наїзд на останнього, який перетинав проїзну частину дороги вул. Островського по нерегульованому пішохідному переході, справа-наліво по ходу руху автомобіля.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.5, 4.16а, 18.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.4.16а «Пішохід має право на перевагу під час переходу проїзної частини дороги позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора»; п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», п. 18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4. отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого уламкового косо-поперечного перелому середньої третини великогомілкової кістки лівої гомілки, садна ділянок лівого колінного суглобу і гомілки, обширну внутрішньо тканину гематому лівої гомілки; множинні садна лівої кисті, нижніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1587 від 18.07.2008р. належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які виникли від дії тупого твердого предмету можливо в строк ДТП.
Порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_1. знаходяться в причинному зв'язку з наслідками.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою винність в інкримінованому йому діянні, передбаченому ст. 286 ч. 1 КК України, при вказаних вище фактичних обставинах справи, які встановлені в ході досудового та судового слідства визнав повністю, цивільний позов визнав частково, та суду показав, що 15.05.2008 р. він керував власним автомобілем, який був технічно-справним та рухався зі швидкістю 50-60 км год. Приблизно за 5-6 метрів попереду свого автомобіля, він побачив незнайомого йому чоловіка, який перебігав через проїзну частину дороги. Він помітив, що пішохід перебуває в стані алкогольного сп'яніння і в цей момент виконав маневр повороту праворуч для того щоб об'їхати даного чоловіка, при цьому швидкість його автомобіля зменшилась до 10-20 км/год. Однак, пішохід різко зупинився та змінив напрямок руху, намагаючись повернути назад, при цьому потерпілий розмахував руками. ОСОБА_1 розпочав екстрене гальмування, однак уникнути наїзду не зміг. Він одразу зупинився та викликав швидку допомогу і працівників ДАІ. ОСОБА_1 зазначив, що він чотири рази відвідував потерпілого під час його перебування на стаціонарному лікуванні. Потерпілий знаходився у лікарні два тижня, під час перебування у лікарні потерпілий взяв у підсудного 200 гривень для придбання ліків. Підсудний зазначив, що потерпілий хотів, щоб підсудний сплатив йому сім тисяч доларів США. Підсудний визнає цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в межах доведеного, в частині відшкодування моральної шкоди визнає на суму 3000 грн.
Крім визнання підсудним своєї вини, вона доводиться показаннями потерпілого, свідків, а також матеріалами справи.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4. суду показав, що 15.05.2008р. він йшов разом з друзями. Друзі потерпілого рухалися попереду нього. Підійшовши до проїзної частини дороги, друзі потерпілого перейшли дорогу, а він почав перетинати проїзну частину дороги разом зі свою дівчиною. Приблизно за 3-4 метра, він побачив як рухається автомобіль. Потерпілий почав розмахувати руками, щоб водій зупинився, однак водій не зміг вчасно відреагувати та збив потерпілого та переїхав йому автомобілем ногу. Після цього підсудний вийшов з автомобіля та почав сваритися на потерпілого. Через деякий час потерпілий був госпіталізований в лікарню, де стаціонарно лікувався на протязі двох тижнів. Підсудний відвідував його в лікарні, однак під час своїх візитів не цікавився здоров'ям потерпілого, а лише хотів залагодити всі проблеми пов'язані з ДТП. Підсудний запропонував потерпілому 4500 гривень у відшкодування завданої шкоди. ОСОБА_4. просить стягнути з підсудного на його користь 3000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, оскільки потерпілий витратив кошти на лікування, посилене харчування та на послуги адвоката, однак у нього збереглась лише частина чеків на загальну суму 465 гривень відповідно до яких він придбавав ліки. Також потерпілий заявив цивільний позов в сумі 20000 гривень у відшкодування завданої йому моральної шкоди, яка полягає у перенесеному потерпілим стану шоку, отриманому фізичному болю та зміні життєвих планів в зв'язку з отриманими фізичними ушкодженнями. З приводу визначення міри покарання підсудному, потерпілий покладається на думку суду.
Свідок ОСОБА_5., суду показала, що 15.05.2008 р. вона разом з потерпілим знаходилась на вул. Островського, оскільки вони разом йшли в гості до спільних знайомих. Підійшовши до пішохідного переходу, вони зупинились щоб перейти проїзну частину дороги. ОСОБА_4. розпочав перетинати проїзну частину дороги по центру розмітки пішохідного переходу в темпі спокійного кроку, а вона йшла позаду приблизно на відстані двох кроків. Раптом вона побачила, автомобіль який рухався прямо на них. Злякавшись, вона крикнула «стій», після чого потерпілий зупинився, однак автомобіль все ж вдарив ОСОБА_4. в бік, після чого потерпілий впав, а автомобіль переїхав ногу потерпілого. Коли підсудний вийшов з машини, то почав кричати на потерпілого і не намагався надати допомогу. Через деякий час приїхали працівники ДАІ, які викликали швидку допомогу.
Також, вина підсудного ОСОБА_1. підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме:
- рапортом слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області від 15.05.2008 р., щодо події злочину (а.с.2);
- довідкою МКЛ ШМД м. Вінниці №6644 від 16.05.2008 р., відповідно до якої ОСОБА_4. був доставлений в травмпункт з діагнозом: закритий перелом лівої великогомілкової кістки в середній третині з незначним зміщенням, множинні садна (а.с.3);
- протоколом огляду місця ДТП від 15.05.2008 р. та схемою до нього (а.с.4-6);
- протоколом огляду транспортного засобу від 15.05.2008р. (а.с.7);
- постановою про приєднання до справи речового доказу від 28.05.2008 р., якою до матеріалів справи приєднаний автомобіль «Фольксваген-Пасат; д.н.з.НОМЕР_1 в якості речового доказу та переданий ОСОБА_1. на відповідальне зберігання (а.с.30);
- рапортом о/у Староміського РВ ВМУ УМВС України у Вінницькій області про фіксацію виклику по тел. «02» 16.05.2008 р. у зв'язку з ДТП (а.с.35);
- медичною картою №4454 стаціонарного хворого ОСОБА_4. від 16.05.2008 р. та епікризом до неї (а.с.43-44);
- протоколом відтворення обстановки і обставин події від 25.06.2008 р. (а.с.46-49);
- висновком судово-медичної експертизи №1587 від 18.07.2008р., відповідно до якого у ОСОБА_4. було виявлено закритий уламковий косо-поперечний перелом середньої третини великогомілкової кістки лівої гомілки, садна ділянок лівого колінного суглобу і гомілки, обширна внутрішньо тканина гематома лівої гомілки; множинні садна лівої кисті, нижніх кінцівок, які належать до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, які не являлися небезпечними для життя, спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я, вказані ушкодження виникли від дії тупого твердого предмету можливо в строк ДТП (а.с.62-63);
- висновком експерта № 221а від 09.07.2008р. відповідно до якого: 1. В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Фольксваген-Пасат» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1. з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п.12.2,12.3 Правил дорожнього руху, а при умові наїзду на пішохідному переході ще і вимогами п.18.1 Правил дорожнього руху зміст яких викладений в дослідницькій частині.
Питання, як повинен був діяти пішохід ОСОБА_4. в даній дорожній обстановці, експертом не досліджувалось, так як спеціальних пізнань в галузі автотехніки не потрібно, і може бути вирішене органами слідства(суду) самостійно відповідно до вимог розділу 4 «Обов'язки і права пішоходів» Правил дорожнього руху.
2. В ситуації, яка склалася, при вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи, водій автомобіля «Фольксваген-Пасат» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху.
3. З технічної точки зору покази водія ОСОБА_1, в частині розташування місця наїзду в повздовжньому напрямку відносно дорожньої розмітки «пішохідний перехід», при умові, що після наїзду автомобіль не переміщався, технічно недостовірні, по причинах вказаних в дослідницькій частині.
З технічної точки зору, при вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи, покази водія ОСОБА_1, в частині того, що вперше пішохід потрапив в його полі зору на відстані 9.0 м від передньої частини керованого ним автомобіля, технічно недостовірні, по причинах вказаних в дослідницькій частині.
4.В ситуації, яка склалася, при вихідних даних вказаних в постанові про призначення експертизи, в діях водія автомобіля «Фольксваген-Пасат» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1., вбачається невідповідність вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху. Які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди, а при умові, що наїзд на пішохода був скоєний на пішохідному переході, тоді з технічної точки зору в ситуації, яка склалася в діях водія автомобіля «Фольксваген-Пасат» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1. вбачається невідповідність ще і вимогам п. 18.1 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням події даного ДТП (а.с.64-72).
На підставі викладеного, дії підсудного ОСОБА_1. суд кваліфікує за ст. 286 ч.1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення таку ознаку як порушення правил експлуатації транспорту особою, яка керує транспортними засобами, як зайво вмінену.
При призначені покарання ОСОБА_1. суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, особу винного, а саме:
- по місцю проживання характеризується з позитивної сторони (а.с.23);
- раніше не судимий (а.с.15);
- не перебуває на обліку у Вінницькій обласній психоневрологічній лікарні ім. акад. О.І. Ющенка (а.с. 17) та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «СОЦІОТЕРАПІЯ» (а.с.16);
- згідно протоколу №4453 медичного огляду ОСОБА_1. для встановлення факту вживання алкоголю (наркотику) та стану сп'яніння від 16.05.2008 р. він - тверезий, ознак сп'яніння не виявляв (а.с.14).
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, а також те, що підсудний ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що достатнім та необхідним для виправлення та перевиховання підсудного буде покарання у виді штрафу в розмірі передбаченому санкцією статті за якою кваліфіковано його діяння.
Суд вважає недоцільним призначити підсудному ОСОБА_1. додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки останнім злочин вчинено з необережності, в чому щиро розкаявся, відразу після вчинення злочину викликав працівників міліції та швидку допомогу, оплатив лікування потерпілому, а також суд враховує, що мала місце груба необережність потерпілого, який перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вийшов на проїжджу частину.
Під час судового слідства потерпілим ОСОБА_4. було заявлено цивільний позов, так як йому злочином було завдано матеріальну шкоду на суму 3 000 грн., яка виражається в понесених витратах на придбання медикаментів, на лікування, витрати по наданню юридичної допомоги в сумі 2000 грн., а також моральної шкоди, яку він оцінює в розмірі 20 000 грн., зокрема із-за отриманої травми п'ять місяців він не міг працювати, внаслідок чого втратив заробіток на суму 7 500 грн., із розрахунку 1 500 грн. в місяць, витратив близько 5000 грн. на придбання продуктів харчування, рекомендовані лікарями, а також він глибоко пережив своє каліцтво, у зв'язку з чим порушився звичний ритм життя, позбавлений можливості спілкуватись з знайомими, займатись спортом.
При вирішенні даного цивільного позову, суд керується вимогами ЦК України.
Зокрема, ч.2 ст.1187 ЦК України передбачається, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Так, під час досудового слідства було встановлено, що власником автомобіля «Фольксваген-Пасат» державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_1 (а.с.33). Таким чином, обов'язок відшкодувати шкоду, завдану злочином, покладається за вимогами даної статті на власника - ОСОБА_1.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, суд враховує ту обставину, що згідно довідки МКЛ ШМД м. Вінниці №6644 від 16.05.2008 р. ОСОБА_4. був доставлений в травмпункт з діагнозом: закритий перелом лівої великогомілкової кістки в середній третині з незначним зміщенням, множинні садна. Йому зроблено огляд, Ro-графія, блокада, репозиція, гіпсова іммобілізація, Ro-контроль. Згідно медичної картки №4454 стаціонарного хворого, розпочатої 16.05.2008р.(а.с.43-44) та епікризом до неї встановлено діагноз: закритий осколочний косо - поперечний перелом великогомілкової кістки лівої гомілки, садна колінного суглоба і гомілки. Обширна велико тканинна гематома гомілки. Виписаний з покращенням.
Згідно виписки з історії хвороби №4454 (а.с.189) ОСОБА_4. знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні №1 МКЛ №2 з 16 травня 2008 року по 26 травня 2008 року з діагнозом: закритий косо - поперечний перелом великогомілкової кістки лівої гомілки. Обширна велико тканинна гематома гомілки. Садна лівого колінного суглоба і гомілки. Проведено лікування: задня гіпсова шина. 21.05.2008 р. проведена заміна задньої гіпсової шини в зв'язку з зміщенням. Призначалось: знеболюючі, протинабрякові. Рекомендації : Кальцій Д-3, Нікомед/форте, нагляд травматолога по місцю проживання. Фіксація 4 місяці. Ro-контроль після зняття гіпсової пов'язки. Препарати Са (кальцій).
В судовому засіданні потерпілий показав, що в лікарні він знаходився з 16 травня 2008 року по 26 травня 2006 року, після чого по місцю проживання звертався до лікаря, який призначав лікування. Однак, суд не приймає до уваги дане твердження, оскільки потерпілим даний факт документально не доведений.
Таким чином, суд критично оцінює чеки, надані цивільним позивачем в підтвердження своїх позовних вимог в частині заявлених матеріальних збитків, які по даті не співпадають з часом знаходження потерпілого на лікуванні, не перебувають в причинному зв'язку з хворобою потерпілого, не призначені лікарем для проходження курсу лікування з приводу наявного діагнозу та походження яких є сумнівне. Разом з тим, підтвердженою є сума збитків -58,97 грн. (враховуючи вартість ліків відповідно до чеків ): кетанов ампули по 30 мг, вартістю 9,60 грн., 3 шприци, вартістю 3,05 грн., анальгін 50% 2 мл, вартістю 1,35 грн., натрію хлорид, вартістю 0,20 грн., п'ятирчадка, вартістю 6,20 грн., магнію сульфат 25% 5 мл, вартістю 0,43грн., анальгін 50% 2 мл, вартістю 0,45 грн., кетанов ампули по 30 мг, вартістю 3,20 грн., ліцизину есцинат, вартістю 6,50 грн., 3 пакети німесилу, по 2г, на загальну суму 27,99 грн., таблетки норфлоксацину, вартістю 6,50 грн., а тому дана сума підлягає стягненню з ОСОБА_1. на користь потерпілого.
Таким чином, з ОСОБА_1. підлягає стяненню на користь ОСОБА_4. матеріальна шкода в сумі 58 грн. 97 коп.
Суд враховує те, що підсудним відразу після вчинення злочину потерпілому частково були відшкодовані витрати на лікування, в сумі 200 грн., на придбання медикаментів в сумі 31,60 грн. та на медичне страхування (рентген) в сумі 240 грн., що підтвердив в судовому засіданні потерпілий. Також суд враховує добровільне відшкодування підсудним шкоди в розмірі 500грн., про що свідчить розписка потерпілого (а.с.198).
При вирішенні питання про відшкодування витрат, понесених ОСОБА_4. (а.с.187) в сумі 2 000 грн. по наданню юридичної допомоги, суд враховує, тривалість розгляду даної кримінальної справи, а також те, що підсудним ОСОБА_1. під час судового розгляду добровільно відшкодовано шкоду в розмірі 500 грн. (а.с.198), тому суд вважає необхідним зарахувати дану суму в рахунок відшкодування витрат по наданню юридичної допомоги.
Таким чином, стягненню з підсудного на користь потерпілого підлягають витрати по наданню юридичної допомоги в сумі 1 500 грн. з врахуванням часткового відшкодування шкоди (2 000грн.-500 грн.=1500грн.)
При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує суть позовних вимог, характер, обсяг, глибину та тривалість заподіяних потерпілому моральних і фізичних страждань з урахуванням ступеню вини підсудного, його ставлення до злочину та поведінку після вчинення злочину, його матеріальне становище, грубу необережність потерпілого, який перебував в стані алкогольного сп'яніння в момент події, яка сприяла виникненню шкоди, те, що хвороба - травма, наявна у потерпілого - є виліковною, вимоги ст. 1167, ч.2 ст.1193 КЦ України і оцінює моральну шкоду в сумі 2 000 грн.
Упущена вигода у вигляді втраченого заробітку не підлягає стягненню, оскільки потерпілим не було надано доказів того, що він був працевлаштований.
Речовий доказ по справі, а саме автомобіль «Фольксваген-Пасат», державний номерний знак НОМЕР_1 знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1. (а.с.32).
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з підсудного на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведення експертизи (а.с.65).
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) грн. на користь держави без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 шкоду в сумі 2 058 (дві тисячі п'ятдесят вісім)грн. 97 коп., з яких:
- 58 (п'ятдесят вісім) грн. 97 коп. - матеріальні збитки, пов'язані з витратами на лікування;
- 2 000 (дві тисячі) грн. - моральна шкода.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на юридичну допомогу в сумі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведення судово - автотехнічної експертизи на суму 187 (сто вісімдесят сім) грн. 68 коп.
Речовий доказ по справі, а саме автомобіль «Фольксваген-Пасат», державний номерний знакНОМЕР_1, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1. - залишити ОСОБА_1.
Запобіжний захід ОСОБА_1., до набрання вироком законної сили, залишити попередній - «підписку про невиїзд».
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: