а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
04 березня 2009 р. Справа № 2-а-109/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,
При секретарі судового засідання: Кащук С.В.
За участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1,
відповідача : ОСОБА_2,
розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації
про: визнання дій неправомірними та зобов'язання видати посвідчення першої категорії потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи
ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації про визнання неправомірною відмови відповідача у визнанні її потерпілою від Чорнобильської катастрофи та зобов'язання видати посвідчення першої категорії потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи з вкладкою згідно довідки МСЕК НОМЕР_1про встановлення третьої групи інвалідності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 за 8 років до аварії на Чорнобильській АЕС та проживала в АДРЕСА_1. Вказаний район проживання за тиреоїдною паспортизацією знаходився на межі нормативної дози для визначення негативного впливу на щитовидну залозу радіоактивного йоду.
Через що, в 2007 році позивач захворіла на хворобу щитовидної залози, внаслідок чого їй була зроблена операція по видаленню щитовидної залози.
Центральною міжвідомчою експертною комісією по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС на 33 засіданні від 18 вересня 2008 року було розглянуто звернення ОСОБА_1 на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок чого, 24.09.2008 р. вищезгаданою комісією позивачу було видано експертний висновок за НОМЕР_2, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено захворювання викликане впливом аварії на ЧАЕС.
Згодом, при повторному огляді позивача від 20 листопада 2008 року МСЕК надала їй ІІІ групу інвалідності безстроково, встановивши при цьому, що причина інвалідності пов'язана із впливом аварії на ЧЕС.
Таким чином, позивач посилаючись на положення ст.ст. 11, 12, 14 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”звернулася до заступника начальника Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації із заявою про видачу їй посвідчення першої категорії потерпілої від Чорнобильської катастрофи.
Однак, Головне управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації своїм листом повідомило ОСОБА_1, що правових підстав для віднесення її до категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи немає, оскільки відповідно до положень ст. 27 вищезгаданого Закону причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи має бути встановлений у дитячому віці.
На думку позивача, така відмова у віднесені її до категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення є протиправною і не відповідає положенням Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Таким, чином позивач була змушений звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду із вищезазначеними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 19 лютого 2009 року на підставі ч. 3 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України до участі у справі в якості другого відповідача було залучено Вінницьку обласну державну адміністрацію, так як відповідно до абз. 2 п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 видача посвідчень проводиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою -Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Під час судового засідання позивач заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені позовній заяві, просила суд позов задовольнити повністю.
Натомість, представник Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної державної адміністрації проти позову заперечував. Суду пояснив, що питання визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовані Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п'ятої статті 17 Закону, належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Однак, зважаючи на те, що позивачу в дитинстві не було встановлено причинного зв'язку інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, правових підстав для віднесення її до категорії потерпілої від Чорнобильської катастрофи немає. Враховуючи викладене, представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення учасників процесу, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши та оцінивши надані у справу докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом у адміністративній справі було встановлено, що відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 18 вересня 2008 року (засідання комісії №33) на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників аварії на Чорнобильській АЕС у ОСОБА_1 захворювання визване впливом аварії на ЧАЕС (діагноз: фолікулярна карцинома щитовидної залози).
Крім того, згідно із довідкою Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи серії АС НОМЕР_1ОСОБА_1 безстроково встановлена 3 група інвалідності, у зв'язку із захворюванням пов'язаним з аварією на Чорнобильській АЕС.
Як вбачається із листа Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації від 5.12.2008 року №15-н-1625-4, ОСОБА_1 було відмовлено у віднесенні її до категорії потерпілих від Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення.
Визначаючись до заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Статтею 11 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”передбачений перелік осіб, які відносяться до потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”на встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа:
- зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону;
- народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих;
- хворих на рак щитовидної залози.
Пунктом 1 частини першої статті 14 зазначеного Закону визначено, що до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Таким чином, законодавець до категорії 1 відносить 3 групи:
1. інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
2. інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою;
3. хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України. Тобто, обов'язковою умовою для встановлення причинного зв'язку є підтвердження його під час стаціонарного обстеження медичною комісією визначеного рівня.
В судовому засіданні судом були досліджені докази, які свідчать про наявність причинного зв'язку захворювання позивача з Чорнобильською катастрофою, і які підтверджують обґрунтованість позовних вимог, серед них зокрема, експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 18 вересня 2008 року (засідання комісії №33).
З огляду на вищевикладені обставини справи та норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для віднесення позивача до категорії осіб потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного повідчення, а отже і задоволення позову.
Як передбачено ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що відмова Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації, викладена у листі від 5.12.2008 року №15-н-1625-4, щодо визнання позивача потерпілим від ЧАЕС та відмова подати відповідне подання до Вінницької обласної державної адміністрації для видачі відповідного посвідчення прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення, без зазначення передбачених законом підстав, а також без урахування прав та законних інтересів особи, щодо якої це відмова прийнята, не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому є протиправною.
Таким чином, суд вважає за доцільне зобов'язати Вінницьку обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення встановленого зразка відповідно до заявлених позовних вимог оскільки, відповідно до абз. 2 п. 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 видача посвідчень проводиться іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою -Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Квитанцією (а.с.1) документально підтверджено судові витрати здійснені позивачем в розмірі 3,4 грн., а тому вони підлягають стягненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької обласної державної адміністрації щодо подачі відповідного подання до Вінницької обласної державної адміністрації для видачі ОСОБА_1 посвідчення першої категорії потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
3. Зобов'язати Вінницьку обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 посвідчення першої категорії потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1судові витрати в сумі 3,4 гривень.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 06.03.09
Суддя Сауляк Юрій Васильович