"13" листопада 2006 р.
Справа № 7/241-3495
12 год. 10 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
при секретарі судового засідання Онуфрієнко М.П.
Розглянув справу
за позовом: Приватного підприємства «Тернопільм'ясо», с. Острів, вул. Промислова, 1, Тернопільського району, Тернопільської області
до відповідача: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, 46003
за участю представників сторін:
позивача: Гулько Світлана Леонідівна -довіреність 2 від 01.08.06р.;
Шмигельська Олена Василівна -довіреність № 1 від 01.08.06р.;
відповідача: Ковальська Зоряна Володимирівна -довіреність № 16650/7/10-015 від 16.03.06р..
Максимець Ярослав Михайлович -довіреність № 61187/7/10-015 від 03.10.06р.;
Беркутов Сергій Олександрович -довіреність № 61188/7/10-015 від 03.10.06р..
Суть справи:
Приватне підприємство «Тернопільм'ясо» звернулося з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000262304/0/49984 ,№ 0000141703/0/49981 від 09.08.2006р. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0000532303/0/49979 прийнятих Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, якими підприємству визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України).
В засіданні з 07.11.2006р. по 13.11.2006р. на підставі ст. 150 КАС України оголошувалася перерва для надання сторонам можливості подати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.
Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірні повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, підтвердженням чого є акт виїзної планової перевірки № 13826/23-422/33622226 від 03.08.2006р., яким встановлено факти порушення Приватним підприємством «Тернопільм'ясо» норм Закону України «Про податок на додану вартість» , Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановлено:
- Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, на підставі підпункту «б», пункту 4.2.2 ст. 4, пп. 17.1.3., 17.1.9. п. 17.1. ст. 17. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі Закон 2181), п.11.ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» прийняті рішення, якими Приватному підприємству «Тернопільм'ясо» визначено суми податкових зобов'язань та застосовані санкції:
1/ податковим повідомленням-рішенням № 0000262304/0/49984 визначено 763 грн. податку на додану вартість та 381,50 грн. штрафних санкцій по даному податку.
Як стверджує інспекція, підставою для визначення податкового зобов'язання згідно акту виїзної планової перевірки № 13826/23-422/33622226 від 03.08.2006р. проведеної на предмет дотримання приватним підприємством вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.03.2006р. стало допущене ним порушення пп. 11.21. ст. 11. Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ), а саме без документального підтвердження включено до податкового зобов'язання в дотаційну декларацію за листопад 2006р. суму податку на додану вартість у розмірі 763,33 грн. сплачену як дотація у вартості закупленого м»яса в живій вазі у фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників, місце проживання яких вказане у квитанціях при проведені зустрічних перевірок не підтвердилося, а тому дана сума підлягає виключенню з дотаційної декларації та включенню в бюджетну, від звичайної діяльності.
Позивач заперечує проти доводів інспекції і просить суд врахувати, що при заповненні квитанцій , особа яка їх заповняла , допустила описку щодо зазначення ініціалів товаровиробника , але крім таких даних обов'язково зазначається ідентифікаційний код товаровиробника по якому можливо встановити його місцепроживання. Крім того, просить суд врахувати, що такі дії інспекції приведуть до подвійного оподаткування однієї господарської операції, що Законом про ПДВ не допускається.
2/ податковим повідомленням-рішенням № 0000141703/0/49981 визначено 595,41 грн. податку з доходів фізичних осіб та 1190,82 грн. штрафних санкцій по даному податку.
Як стверджує інспекція, підставою для визначення податкового зобов'язання згідно акту перевірки № 13826/23-422/33622226 від 03.08.2006р. стало допущене підприємством порушення пп.4.2.1.,п.4.2.,пп.43.36. п.4.3.ст4, пп.8.1.1. п.8.1. ст..8, пп.19.2.а,п.19.2.ст.19 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» , а саме не утримано та не перераховано в доход бюджету податок з доходів виплачених фізичним особам Гляд Петру Івановичу та Дзвінці Ользі Степанівні, оскільки документально не доведено , що ці особи є товаровиробниками проданого м»яса в живій вазі, так як не проживають за адресою зазначеними в приймальних квитанціях.
Позивач, заперечує проти доводів інспекції посилаючись на їх безпідставність та недоведеність.
3/ рішенням № 0000532303/0/49979 застосовано 320 грн. штрафних санкцій за порушення ч.1ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96-ВР (далі Закон про патентування).
Як стверджує податкова інспекція, підставою для застосування штрафних санкцій згідно акту перевірки № 13826/23-422/33622226 від 03.08.2006р., стало здійснення через касу підприємства реалізації продукції власного виробництва без придбання торгового патенту.
Позивач заперечує проти доводів відповідача посилаючись на те, що з акту перевірки не можливо встановити на підставі яких документів бухгалтерського обліку інспекція встановила , що підприємство здійснювало торгівельну діяльність товарами, право на реалізацію яких наступає з моменту придбання патенту, а також звертає увагу суду на те , що каса підприємства не є торговельним об'єктом в розумінні Закону про патентування, а тому штрафні санкції податковою інспекцією застосовані безпідставно.
Суд, керуючись ст. 86 КАС України, давши оцінку поданим сторонами доказам та наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
При цьому суд виходив із наступного:
- згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
- відповідно до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податкових зобов'язань платниками податків та здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- до суб'єктів підприємницької діяльності, за порушення норм чинного законодавства, органи державної податкової служби застосовують заходи передбачені Законом 2181, шляхом прийняття податкових повідомлень -рішень та рішень про застосування штрафних санкцій в порядку передбаченому «Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001р. (п. 11 Інструкції) та п. 2.6. п. 2 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень-рішень» затверджений наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253,на підставі матеріалів перевірки результати яких оформляються актом документальної перевірки відповідно до «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. розробленого відповідно до Закону «Про державну податкову службу в Україні» (далі Порядок) ), в якому зазначаються чіткий зміст фактів порушення податкового та іншого законодавства та вказують конкретні пункти, статті порушених норм законодавчих актів (п. 1.6.,1.7. порядку).
Відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
В даному випадку, доказом правомірності притягнення підприємства до відповідальності за порушення норм чинного законодавства є акт документальної перевірки, обов'язковість складання якого передбачена вищезазначеними нормативними актами.
Податкова інспекція, на підтвердження правомірності прийняття спірних рішень , посилається на акт перевірки № 13826/23-422/33622226 від 03.08.2006р., який не може бути належним доказом, що підтверджує порушення підприємством норм чинного законодавства зазначених в рішеннях, оскільки:
Щодо правомірності прийнятих рішень № 0000262304/0/49984 від 09.08.2006р., яким підприємству визначено 763 грн. податку на додану вартість та 381,50 грн. штрафних санкцій, то висновок податкової інспекції є помилковим, оскільки:
- відповідно до п. 11.21. ст. 11. Закону про ПДВ в редакції закону чинній в період охоплений перевіркою, сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізованими ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукцію, у повному обсязі спрямовується до 01.01.2007 року виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Встановлення порядку нарахування і використання зазначених коштів віднесено даною нормою закону до повноважень Кабінету Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України, на виконання п. 11.21. ст. 11. Закону про ПДВ, прийнято постанову від 12.05.1999 року № 805, якою затверджено «Порядок нарахування виплат, і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» (далі Порядок).
Пунктом 5. Порядку встановлено, що оплата особистим селянським господарствам вартості проданих ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата їм дотацій здійснюється готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення через сільськогосподарські підприємства, інші організації чи сільські (селищні) ради.
Відповідно до п. 4. Порядку приймання закупленого молока та м'яса в живій вазі від особистих селянських господарств здійснюється по квитанціях за формами ПК-2, ПК-3а, де окремим рядком зазначаються суми дотацій, що належать сільгосптоваровиробнику.
Як випливає з матеріалів наданих сторонами в процесі розгляду справи, підприємством через заготівельника Тарасюка В.Ф. закуплено у фізичних осіб м'ясо в живій вазі: у Гляд Петра Романовича, ідент. Код 2167305654, місце проживання с.Заздрість, Теребовлянського району, по квитанції №017928 від 05.11.2005р. закуплено коня вартістю 2531,08 грн.. в т.ч. виплачена дотація в сумі 421,84 грн. та у Дзвінки Ольги Юстинівни , ідинт. Код 1941410284. проживає с.Різдвяни Теребовлянського району, по квитанції №017927 від 05.11.2005р. закуплено коня вартістю 2048,97 грн., в т.ч. 341,49 грн. сума дотації, а всього оплачено 4580,05грн. в т.ч. 763,33 дотацій.
Підтвердженням відповідності місце проживання Гляд Петра Романовича, а не Івановича , як зазначено в акті перевірки, та Дзвінки Ольги Юстинівни, яка в квитанції зазначена як Степанівна, а також їх ідентифікаційних кодів, є довідки податкової інспекції від 29.09.2006р.та від 10.11.2006р. та довідка Різдвянівської сільської ради від 09.08.2006р..
Отже, причиною проведеного донарахування стали описки допущенні як з боку податкової інспекції так і підприємства, та поверхнева перевірка даного питання без дослідження всіх даних , які ідентифікують особу -товаровиробника.
Вищезазначені помилки привели до неправомірного прийняття рішення № 0000141703/0/49981 від 09.08.2006р.,яким визначено 595,41 грн. податку з доходів фізичних осіб та 1190,82 грн. штрафних санкцій по даному податку нарахованих на доходи виплачені - Гляд Петру Романовичу та Дзвінці Ользі Юстинівні при закупівлі м»яса в живій вазі , оскільки згідно пп.4.36.п.4.3.ст.4. Закону «Про податок з доходів фізичних осіб» доходи від відчуження безпосередньо власником сільськогосподарської продукції вирощеної ним, не оподатковуються. Податкова інспекція не довела належними доказами , що продане м'ясо в живій вазі вирощене не товаровиробниками .
Щодо правомірності прийнятого рішення № 0000532303/0/49979 від 09.08.2006р., яким до підприємства застосовано 320 грн. ( подвійна вартість торгового патенту) штрафних санкцій за порушення п. 1 ст. 3 Закону про патентування , то висновок податкової інспекції також є помилковим, оскільки:
- згідно з п. 1 ст. 3 зазначеного Закону патентуванню підлягає торговельна діяльність (роздрібна та оптова торгівля, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері) , що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів за готівкові кошти , а також з використанням інших форм розрахунків.
Згідно п. 3 ст. 3 Закону про патентування визначено, що під пунктами продажу слід розуміти:
- магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;
- кіоски, палатки та інші малі архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців;
- автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі;
- лотки, прилавки та інші види торгових точок у відведених для торговельної діяльності місцях, крім лотків, прилавків, що надаються в оренду суб'єктам підприємницької діяльності-фізичним особам та знаходяться в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі -ринків усіх форм власності;
- стаціонарні, малогабаритні і пересувні автозаправні станції, заправні пункти, які здійснюють торгівлю нафтопродуктами та стиснутим газом;
- фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети, відкриті літні майданчики, кіоски та інші пункти громадського харчування;
- оптові бази, склади-магазини або інші приміщення, які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток.
Як підтверджує в акті перевірки податкова інспекція, підприємство в січні та березні 2006р. через касу підприємства реалізувало за готівкові кошти продукцію власного виробництва на суму 129743,07 грн., тим самим підтвердила , що реалізація здійснювалася не через пункт продажу товарів визначених у п. 3 ст. 3 Закону про патентування.
Крім того, пп.6,10 ст. 3 Закону про патентування передбачено , що без придбання торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням встановлених даним законом видів товарів вітчизняного виробництва, до яких належать яловичина та свинина, та при реалізації товарів власного виробництва фізичним особам , які перебувають з ними в трудових відносинах.
Згідно довідки головного управління статистики в Тернопільській області Приватне підприємство «Тернопільм'ясо», включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням йому ідентифікаційного коду 33622226, в якій діяльність підприємства, відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого і введеного в дію наказом Держкомстандарту України від 22.10.1996 року № 441, віднесено до видів економічної діяльності під кодом (КВЕД) 51.23.0 -оптова торгівля м'ясом і м'ясопродуктами , 51.11.0- виробництво м»яса і субпродуктів.
В період , що перевірявся інспекцією , підтверджено здійснення підприємством зазначених видів діяльності, про що зазначено в акті перевірки.
Разом з тим, акт перевірки не містить посилань на первинні бухгалтерські документи та норми чинного законодавства на підставі яких інспекція дійшла висновку щодо здійснення підприємством торговельної діяльності без придбання торгового патенту, враховуючи пп.6.10 Закону про патентування. В процесі розгляду справи, відповідач доводив суду , що підприємством здійснювалася реалізація субпродуктів, при цьому документально не довів факту їх реалізації через пункти продажу та не працівникам підприємства , а тому висновок інспекції зроблений на суб'єктивних припущеннях , без обґрунтування даних належними доказами, що при притягненні суб'єкта господарювання до відповідальності не допускається та є порушенням пп.2.3.4.п.2. Порядку. Не підтверджуються доводи інспекції і даними касової книги за січень та березень 2006р., наданої на вимогу суду позивачем, яка була об'єктом перевірки.
При таких обставинах, податкова інспекція не довела належними доказами правомірність визначення підприємству податкових зобов'язань по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та штрафних санкціях, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій визнаються нечинними.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86, 94 ,160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000262304/0/49984 ,№ 0000141703/0/49981 від 09.08.2006р. та рішення про застосування штрафних санкцій № 0000532303/0/49979 прийнятих Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, якими Приватному підприємству «Тернопільм'ясо» визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про патентування.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви - подати апеляційну скаргу.
Суддя М.С. Стадник