Справа № 246/586/13-ц
(ЗАОЧНЕ)
29 жовтня 2013 року Тельманівський районний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Попека О.В.,
при секретарі Папаяні С.М.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Тельманове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ПАТ «Акцент-Банк» про розірвання договору, визнання факту отримання грошей, стягнення боргу та неустойки, стягнення матеріальної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ПАТ «Акцент Банк» про розірвання договору, визнання факту отримання грошей, стягнення боргу та неустойки, стягнення матеріальної шкоди, вказуючи на те, що 01 серпня 2012 року між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір на виготовлення та установку ПВХ конструкцій (вікон), загальною площею конструкцій 7,98 м2 . Позивач вказує на те, що п. 2.4 договору: заповнення 4-10-4-10-4 був записаний не вірно, одне скло повинно було бути енергозберігаючим із значком “І”, але відповідач ОСОБА_2 це в договорі не вказав. Заповнення вікон було зроблене з двох камер с простим склом у кількості трьох штук. Згідно п. 2.5 договору для виготовлення вікон був обраний профіль “IMEX”, строк доставки вікон згідно п. 3.2 - 25 робочих днів. Вікна були доставлені у кількості 7 штук 14 вересня 2012 року, з простроченням на 10 робочих днів. Акт прийому - передачі вікон підписала його дружина, оскільки його на той час дома не було. В той же день він оглянув вікна і встановив, що вони виготовлені з профілю “WINBAU”, а не “IMEX”, як це було передбачено договором. Заповнення профілю складало два скла, а не три як це передбачено п.2.4 договору. В той же день 14 вересня 2012 року позивач на ім'я ОСОБА_2 направив телеграму про невідповідність виробів і проханням замінити їх на належні. Відповіді на телеграму не було. В подальшому, в телефонних розмовах та особисто відповідач ОСОБА_2 позивачу заявив, що вікна виготовлені у відповідності до договору і замінювати їх відмовився. Тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою і просить розірвати договір від 01 серпня 2012 року та зобов'язати відповідача повернути 13093 грн. сплачених за товар, який не відповідає умовам договору, стягнути з відповідача суму неустойки в розмірі 3% в розмірі 84450 грн., а також стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 450 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 800 грн..
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, однак не повідомив суд про причину неявки. Відповідно до ст. 169 ч. 4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів. Відповідно ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення.
Представник від третьої особи ПАТ «Акцент Банк» до суду не з'явилася, надал заяву про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа ОСОБА_3 до суду не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, однак не повідомила суд про причину неявки, а також не надала заяви про розгляд справи за її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши позивача, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає справу за зазначеним позовом, в межах заявлених позовних вимог до зазначених в позові осіб і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимогам ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно копії договору № ЕО від 01 серпня 2012 року, позивач та відповідач уклали його про виготовлення та установку ПВХ конструкцій. Згідно п. 2.1 договору вартість виробів складає 13 093 грн., згідно п. 2.2 договору загальна площа конструкції складає 7,98 м2 . Згідно п. 2.4 договору: заповнення 4-10-4-10-4.
Згідно копії заяви позичальника № А32MRG86050168 від 01 серпня 2012 року позивач взяв кредит в ПАТ “АКЦЕНТ-БАНК” у розмірі 10850 грн. на оплату товару (металопластикових вікон у кількості 8 штук) ФОП ОСОБА_3
Згідно копії акту у складі комісії представника Маріупольського товариства захисту прав споживачів м. Маріуполь ОСОБА_4 замовника ОСОБА_1 свідків ОСОБА_5 ОСОБА_6, встановлено, що обстежені вікна не відповідають договору від 01 серпня 2012 року, який був укладений між замовником ОСОБА_1 і виконавцем ОСОБА_2.
Суд вважає, що заявлені позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того що він дійсно сплатив відповідачу ОСОБА_2 гроші у розмірі 10850 гривень та 2243 гривні, а всього 13093 гривні за “Вироби” відповідно до договору № ЕО від 01 серпня 2012 року та не надано доказів виконання, неналежного виконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору № ЕО від 01 серпня 2012 року.
Пунктом 11. ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», визначено, що вимоги споживача розглядаються після пред'явлення споживачем розрахункового документа, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк - технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу.
При зверненні до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 позивач як на розрахунковий документ посилався на заяву позичальника, з якої вбачається , що він оплатив товар фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3,а ні відповідачу по справі ОСОБА_2.
Відмітка на договорі про отримання ОСОБА_2 боргу в розмірі 2243 гривні, не є належним доказом,оскільки в реквізитах договору відсутній підпис відповідача і тому неможливо встановити, коли і ким виконаний напис на тексті договору про отримання доплати. Також акт про невідповідність вікон,поставлених позивачу, також не є доказом позовних вимог позивача, оскільки не містить інформації щодо їх виробника та поставщика.
Позивачем в підтвердження своїх доводів про виникнення між ним та відповідачем яких-небудь зобов'язань стосовно перерахування грошей не було надано суду жодних належних та допустимих доказів. Надані суду квитанції не свідчать про існування будь-якої домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і справедливим.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у їх сукупності.
Суд, оцінивши надані позивачем докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджених у справі доказів у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги, у повному обсязі, не доведені з боку позивача.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ПАТ «Акцент-Банк» про розірвання договору ЕО від 01 серпня 2012 року, визнання факту отримання ОСОБА_2 грошей у розмірі 10850 гривень та 2243 гривні, стягнення боргу у розмірі 13093 гривні та неустойки у розмірі 84450 гривень, стягнення матеріальної шкоди у розмірі 450 гривень - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано в Тельманівський районний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Тельманівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя