Кіровський районний суд міста Макіївки
Донецької області
Провадження №2/268/1197/13
Справа № 268/3543/13-ц
22 листопада 2013 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі:
головуючий суддя Перевєрзєв М.М.
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
при секретарі Покашовій В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
11 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги фактичним припиненням подружнього життя і неможливістю збереження сім'ї.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, в обґрунтування яких послалася на факти і обставини, викладені у заяві, та зазначила, що з 25 січня 2012 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають дитину - доньку ОСОБА_3, яка на теперішній час проживає з нею. Спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки виявилось, що у кожного з них різні, не співпадаючи погляди на питання поведінки та взаємовідносин у сім'ї. Відповідач не приділяв їй як дружині належної уваги, не розділяв її інтересів, що призводило до непорозуміння між ними та сварок. У березні 2013 року їх сімейні стосунки були фактично припинені, з цього часу вони постійно мешкають за різними адресами, не ведуть спільне господарство. Відповідач матеріально допомагає дитині, по можливості займається її вихованням. До теперішнього часу примирення між ними не відбулося. Вона не має довіри до чоловіка, з яким у неї втрачено взаєморозуміння, та не пов'язує з ним свого майбутнього, тому не бажає проживати з ним у шлюбі однією сім'єю. Ситуація невизначеності у сім'ї негативно впливає на неї особисто, а також на виховання і розвиток їх малолітньої дитини.
За час окремого проживання вона дійшла висновку про втрату почуття любові до чоловіка, неможливість збереження сім'ї та необхідності юридичного оформлення фактичного розлучення між ними. На теперішній час примирення та подальше подружнє життя стало неможливим, а збереження шлюбу суперечить її інтересам. Посилаючись на наведене, позивач просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав, підтвердив наведені позивачем обставини та причини, що призвели до припинення сімейних відносин.
Як пояснив відповідач, вони з дружиною намагалися відновити стосунки, однак із цього нічого не вийшло,оскільки вони різні за характером. Вважає, що збереження сім'ї є неможливим, тому просить не надавати строку для примирення, оскільки це питання вирішено дружиною та ним остаточно. Він на теперішній час надає матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої доньки.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.
Громадяни України ОСОБА_2 і ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - Постоєнко) ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 25 січня 2012 року, що підтверджено актовим записом № 34 у Книзі реєстрації шлюбів міського відділу реєстрації актив цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області. Подружжя мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Для кожного з них цей шлюб перший.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Рішення про розірвання шлюбу, як визначено нормою статті 112 СК України, суд постановляє якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. При цьому суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з березня 2013 року фактично припинили шлюбні відносини, не проживають спільно однією сім'єю та не ведуть сумісне господарство. За цей час подружжя не здійснили реальних дій щодо збереження родинних стосунків. Сторони не мають наміру зберегти свою сім'ю.
За приписами статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
У разі визнання відповідачем позову, як визначено в частині 4 статті 174 ЦПК України, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, ступінь конфліктних стосунків та причини розлучення, небажання кожного з них продовжувати шлюбні відносини, дійшов висновку, що подальше подружнє життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, збереження їх сім'ї є неможливим та суперечить їх інтересам.
За таких обставин заява позивача відповідає дійсній волі подружжя, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Позивач не наполягає на відновленні її дошлюбного прізвища та не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 110-112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 25 січня 2012 року у міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 34, розірвати.
За вибором позивачки її прізвище - ОСОБА_1 залишити без зміни.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: М.М. Перевєрзєв