Головуючий у 1-й інстанції: Мельник В.Я.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"12" листопада 2013 р. Справа № 555/1174/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "30" травня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Соснівська селищна рада про стягнення заборгованості ,
ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом просила зобов'язати Соснівську селищну раду провести з нею повний розрахунок по заробітній платі за перод роботи на посаді спеціаліста рахівника-касира з січня 1994 року по червень 2002 року, оплативши залишок недоотриманих нею розрахункових в розмірі 2 гривні 90 копійок, компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку порушенням термінів її виплати - 1255 гривень 09 копійок, доплату за ранг як державному службовцю - 572 гривні 23 копійки, а також середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 17 137 гривень 12 копійок.
Покликалася на те, що посада спеціаліста рахівника-касира, яку вона займала, належала до посад державних службовців, так як протягом всього періоду роботи, з 1 серпня 1994 року по 1 квітня 2002 року, їй нараховувалася доплата за ранг як державному службовцю, яка становила 572 гривні 23 копійки.
Стверджувала, що цих коштів вона не отримувала, у платіжних відомостях по виплаті їй доплати - не розписувалася, а підписи є фіктивними.
Крім того, відповідачем сфальсифіковані штатні розписи, починаючи з 1 лютого 1995 року і до 18 січня 2002 року. В них її посада змінена зі спеціаліста рахівника-касира просто на рахівнка-касира.
Суми належних їй виплат нарахувала та обгрунтовувала як:
- доплату за ранг в розмірі 572 гривні 23 копійки - на підставі ст. 33 Закону України "Про державну службу";
- компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 1255 гривень 09 копійок (871,55 + 378,29 + 5,25) - згідно з Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМ України № 1427 від 20 грудня 1997 року;
Середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 17 137 гривень 12 копійок - у відповідності зі ст. ст.47, 116-117 КЗпП України, постановою КМ України № 100 від 8 лютого 1995 року "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" зі зімінами і доповненнями від 30 липня 1999 року.
Ухвалою Березнівського районного суду Рівненської області від 30 травня 2013 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Соснівської селищної ради в частині вимоги про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати в розмірі 2 грн.90 коп., на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України - провадженням закрито.
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 30 травня 2013 року в задоволенні ОСОБА_3 в частині позовних вимог до Соснівської селищної ради про стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку, компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою термінів її виплати з органу місцевого самоврядування - відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Позивач звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просила скасувати постанову та прийняти нову - про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Так, відмовляючи в задоволенні щодо частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що після введення в дію Закону України "Про державну службу", що мало місце поетапно: в цілому з дня опублікування, тобто з 28 грудня 1993 року, частин четвертої і п'ятої статі 33, статті 35, частин другої - п'ятої ст. 37 - з 1 січня 1994 року, щодо пенсійного забезпечення та грошової допомоги (ч.1 ст. 37) - з моменту прийняття законодавчих актів України про соціальне страхування, усім спеціалістам Соснівської селищної ради починаючи з 1 червня 1994 року в штатному розписі було передбачено доплату за ранг.
Така доплата їм нараховувалася до 1 лютого 1995 року.
Відповідно до штатних розписів Соснівської селищної ради за період з 1 червня 1994 року по 2002 рік, ОСОБА_3 працювала рахівником-касиром апарату управління Сосонівської селищної ради. Вказана посада за період її роботи в Соснівській селищній раді зі зміною штатних розписів також зазнавала змін: від спеціаліста рахівника - касира з 1 січня 1994 року, просто спеціаліста станом на 1 червня 1994 року до спеціаліста рахівника-касира з 1 грудня 1994 року та рахівника-касира, починаючи з 1 лютого 1995 року.
Станом на 1 лютого 1995 року, доплату за ранг з цієї дати отримували лише голова ради, його заступник та секретар, а посада спеціаліста рахівника-касира була замінена на посаду рахівника-касира без зазначення її як спеціаліст.
Частиною другою ст.2 Закону України "Про державну службу" встановлено, що посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.
А пунктом третім постанови КМ № 239 в редакції від 18 квітня 1994 року, на яку покликається позивач, було встановлено порядок і категорії спеціалістів, яким присвоювався ранг державного службовця. Ним передбачалося присвоєння за рішенням відповідної ради рангів державного службовця сільському, селищному, міському голові, голові районної, районної у місті ради.
Таким чином, доплата за ранг спеціалістам сільських та селищних рад, крім сільського та селищного голови, вказаною постановою взагалі передбачена не була. А тому виплата її позивачу ОСОБА_3, поряд з іншими спеціалістами Соснівської селищної ради в період з 1 червня 1994 року по січень 1995 року, включно, є безпідставною.
Ранги іншим керівним спеціалістам органів місцевого самоврядування почали присвоюватися за місцем їхньої роботи керівниками цих органів після внесення змін до постанови Кабінету Міністрів № 239 від 18 квітня 1994 постановою Кабінету Міністрів України № 2279 від 11 грудня 1999 року.
А звідси, ранги присвоювалися лише керівним спеціалістам апарату відповідної ради, перелік яких визначався керівниками цих органів. Тому, посада як спеціаліста рахівника-касира так і рахівника-касира, які в обох випадках були спеціалістами апарату місцевої ради, до керівних посад віднесена бути не могла.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що доплата за ранг за період з 1 серпня 1994 року по 1 квітня 2002 року в розмірі 572 гривні 23 копійки, сума компенсації втрати цієї частини грошових доходів, починаючи з 1 січня 1998 року по березень 2002 року, включно, в розмірі 1255 гривень 09 копійок - розрахована позивачем безпідставно.
Що до середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахованого позивачем за період з 2 квітня 2002 року по 26 квітня 2013 року, то в цьому приводу суд також вірно виходив з того, що Позивач не заявляла такої позовної вимоги як поновлення на попередній посаді, а тому суд першої інстанції був позбавлений можливості при розгляді справи дати оцінку відповідності зазначеної вимоги положенням КАС України, законності звільнення її з роботи, а отже і можливості стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Покликання Позивача, що штатні розписи фальсифікувалися задля позбавлення її, як спеціаліста, доплати за ранг - є безпідставним, оскільки їх оцінка в цілому свідчить по те, що такі зміни в назві посад проводилися у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом першої інстанції, платіжні відомості, на які посилалась ОСОБА_3 - знищені за строками зберігання, а тому, суд вірно виходив з недоведеності тверджень позивача про відсутність в них її підпису.
Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 30 травня 2013 року винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.
Доводи, наведені апелянтом в поданій апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.
В зв"язку з неоскарженням Позивачем ухвали про закриття провадженням щодо частини позовних вимог, судом апеляційної інстанції, зазначене судове рішення не переглядається.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від "30" травня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ М.М. Капустинський
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Соснівська селищна рада вул. Шевченко,5,смт.Соснове,Березнівський район, Рівненська область,34652