1
4
Справа № 348/1084/13-ц
Провадження № 22ц/779/2589/2013 р.
Категорія 46
Головуючий у І інстанції Грещук Р.П.
Суддя-доповідач Беркій О.Ю.
20 листопада 2013 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Беркій О.Ю.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
секретарів: Мельник О.В., Петріва Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог - служба у справах дітей Надвірнянської районної державної адміністрації та служба у справах дітей Дніпровської районної державної адміністрації в місті Києві про відібрання дитини ОСОБА_4 у ОСОБА_3 з Королівства Іспанія і повернення її на Україну за попереднім місцем проживання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Надвірнянського районного суду від 03 вересня 2013 року,-
У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог - служба у справах дітей Надвірнянської РДА та служба у справах дітей Дніпровської РДА в місті Києві про визначення місця проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним, відібрання дитини від матері та повернення її до України за попереднім місцем проживання.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що від спільного проживання без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_4, в послідуючому у 2006 році вони зареєстрували шлюб, який було розірвано у 2010 році на підставі рішення суду.
Після розірвання шлюбу він став проживати в м. Києві за своїм постійним місцем проживання, а відповідачка разом з донькою стала проживати в м. Надвірна Івано-Франківської області.
На прохання відповідачки він у квітні 2011 року дав нотаріально посвідчену згоду на тимчасові поїздки за кордон до Іспанії своїй малолітній доньці в період з 01 червня 2011 року по 01 жовтня 2012 року у супроводі її матері.
Враховуючи, що він позбавлений можливості належним чином виконувати свої батьківські обов'язки стосовно виховання своєї дитини, бачитися з нею, питання щодо місця проживання дитини між ними не вирішено та посилаючись на те, що відповідачка не має самостійного заробітку, проживає в квартирі, де окрім них мешкає ще п'ятеро осіб, а тому дитина перебуває в неналежних умовах для проживання та її повноцінного розвитку, в свою чергу він має окреме житло, постійне місце роботи з гнучким графіком для здійснення належного піклування за дитиною, просить позов задовольнити.
В процесі розгляду справи ОСОБА_2 подав заяву про зміну предмета позову та просив відібрати дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_3 з Королівства Іспанія і повернути її на Україну за попереднім місцем проживання посилаючись на норми ст. 162 СК України та п.п. 3, 7, 8, 12 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.
Рішенням Надвірнянського районного суду від 03 вересня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Судом не взято до уваги те, що він на відміну від відповідачки має постійне місце роботи та стабільний дохід, що дозволяє йому приділяти належну увагу для догляду за дитиною та створення гідних умов для її нормального розвитку.
Крім того, судом не враховано те, що відповідачка без його згоди змінила місце проживання дитини та вивезла її в Королівство Іспанія.
Зазначає, що всупереч вимог Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, не було вжито усіх належних заходів для того, щоб виявити місце проживання їхньої малолітньої дитини, що утримується відповідачкою закордоном незаконно.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав по вищенаведених мотивах
Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.
Представник служби у справах дітей Надвірнянської РДА та представник служби у справах дітей Дніпровської РДА в місті Києві в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду належним чином повідомлялися. .
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 2001 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 в Іспанії у них народилася дочка - ОСОБА_4, батьком якої записаний позивач, що стверджується записом відділу реєстрації актів цивільного стану м. Альмерія, який зроблено 01 квітня 2003 року.
В 2006 році сторони зареєстрували шлюб, який в послідуючому був розірваний в 2010 році. Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір'ю та перебуває на її утриманні.
Як пояснила в засіданні апеляційного суду представник відповідачки, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спільно проживали в Іспанії, в 2007 році позивач повернувся в Україну, а відповідачка з дочкою залишилася проживати в Іспанії, мають там постійне місце проживання, відповідачка працює, донька навчається у школі. ОСОБА_4 з часу народження двічі приїжджала в Україну - 2006 році та 2012 році.
Відповідно до нотаріально засвідченої заяви від 02 квітня 2011 року, ОСОБА_2 дав свою згоду на тимчасові поїздки закордон до Іспанії його малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в період з 01 червня 2011 року по 01 жовтня 2012 року у супроводі її матері ОСОБА_3, якій надано право вирішувати всі питання щодо їхньої дитини, що можуть виникнути під час її знаходження на території Іспанії і яка несе відповідальність за життя, здоров'я та повернення дитини в Україну.
Згідно інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_3 з дочкою ОСОБА_4 в період з 26 березня 2012 року по 14 червня 2012 року перебували на території України.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини Надвірнянської РДУ від 16 серпня 2012 року на підставі заяви ОСОБА_2 про призначення днів та годин побачення з малолітньою дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вирішено рішення органу опіки та піклування з даного питання не приймати, оскільки, малолітня ОСОБА_4 не проживає на території України, а проживає за кордоном в Іспанії.
Відмовляючи в позові про відібрання малолітньої дочки від її матері, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем не доведено те, що проживання дитини з матір'ю становить небезпеку для фізичного чи духовного розвитку дитини або ж існує реальна загроза її життю і перебування дитини з матір'ю суперечить бажанню дочки, порушує її права і є доказом незаконного утримання.
Доказів того, що відповідачка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини суду не надано, а тому не заслуговують на увагу доводи апелянта про незастосування судом норм ст. 162 СК України.
Враховуючи, що дитина знаходиться в Іспанії, посилання ОСОБА_2 на норми Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей є необґрунтованими, оскільки виключно суди держави, де знаходиться дитина (в деяких іноземних державах інші, призначені з цією метою адміністративні органи), мають право розглядати по суті справи на підставі Конвенції.
Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Надвірнянського районного суду від 03 вересня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.
Головуюча О.Ю. Беркій
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин