2-а/463/276/13
"21" листопада 2013 р. Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Шеремета Г. І. ,,
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
з участю представника позивача
відповідача
перекладача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського прикордонного загону Західного Регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про примусове видворення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд постановити рішення про примусове видворення громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, вчинив незаконне, поза межами пунктів пропуску, перетинання державного кордону із України в ОСОБА_5 на ділянці відділу прикордонної служби «Пархоменкове», внаслідок чого 13.11.2013 року був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль»
14.11.2013 року Володимир-Волинським районним судом Волинської області громадянина ОСОБА_6 ОСОБА_3 ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту.
Просить врахувати, що підставою для видворення відповідача є ще й те, що у останнього відсутня можливість самостійного повернення на Батьківщину, а саме коштів для легального повернення на територію ОСОБА_2; відсутність на території України родинних зв'язків; відкритий намір нелегальним шляхом потрапити до країн Західної Європи, що дозволяє зробити висновок, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення. З наведених вище мотивів, змушений звернутись до суду із згаданим позовом, обґрунтованість якого вважає доведеною.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених вище мотивів, додатково пояснив, що у відповідача відсутні документи на право перебування на території України та легального перетину державного кордону України, а його поведінка дозволяє зробити висновок, що останній в добровільному порядку не покине територію Україні не лише з тієї підстави, що у нього немає коштів на придбання проїзних документів, а ще й тому, що у нього є намір потрапити в країни Європейського союзу. З наведених вище підстав просить позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив. Просив не повертати його додому, мав намір поїхати у м.Варшава.
Заслухавши доводи представника позивача, пояснення відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно з ч.4 ст.50 КАС України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України.
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 14.11.2013 року, встановлено, що відповідач 13.11.2013 року був виявлений і затриманий на автостанції в м.Володимир-Волинський під час спроби незаконного перетину кордону із України в ОСОБА_5 поза пунктом пропуску.
За такі дії відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 204-1 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 1 добу..
За правилами ч. 1 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Представлені позивачем документи та пояснення відповідача свідчать про те, що реалізуючи свої права та свободи, відповідач міг встановленим порядком іммігрувати в Європейські країни, не завдавши шкоди національним інтересам України. Проте вибрав найбільш легкий та незаконний спосіб перетину кордону без належних на це документів.
Встановлені судом обставини, а саме відсутність у громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 близьких родичів на території України, власного житла, постійного джерела існування, незаконний перетин ним державного кордону України в напрямку до країн Європейського Союзу свідчать про те, що останній порушив вимоги ст. ст. 4, 9, 16 згаданого вище Закону і відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 цього ж Закону підлягає видворенню, оскільки є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що останній ухилиться від самостійного та добровільного залишення території України, так як кошти на проїзд у нього відсутні, також і відсутні родинні зв'язки в Україні, і в подальшому, враховуючи його наміри потрапити до країн Європейського союзу, є підстави вважати, що він може повторити спробу незаконного перетину державного кордону. Тому вимогу про видворення суд вважає обґрунтованою та приймає рішення про її задоволення.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, які відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7-14, 50, 69-71, 86, 94, 159-163, 167, 183-5 КАС України, ст. ст. 4, 9, 16, 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства",
суд, -
постановив:
Позов задоволити.
Примусово видворити громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі території України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м. Львова в п'ятиденний строк з дня її проголошення.
Суддя Шеремета Г. І.