Справа № 136/2419/13-к
іменем України
"19" листопада 2013 р. м.Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Мочульська Л. Т. ,
при секретарі Белінській С.І.,
за участю прокурора Гаврилюк М.М.,
лікаря-психіатра ОСОБА_1
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Липовецького районного суду Вінницької області, подання лікаря-психіатра Липовецької центральної районної лікарні Вінницької області про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку у відношенні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,
Лікар-психіатр Липовецької центральної районної лікарні Вінницької області ОСОБА_1 звернувся до Липовецького районного суду з заявою про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку стосовно ОСОБА_3 посилаючись на те, що ОСОБА_3 з 1978 року перебував під диспансерним спостереженням лікаря-психіатра Липовецької центральної районної лікарні Вінницької області з приводу хронічного психічного захворювання (хворіє з 1978 року, коли у хворого вперше з'явилась параноїдна симптоматика: вважав, що за ним слідкують, хочуть вбити), неодноразово лікувався в різних відділеннях стаціонару ВОІІНЛ з діагнозом: “Шизофренія, параноїдна форма”. Був визнаний інвалідом II групи. Під впливом хворобливих переживань (маячні ідеї ревнощів, відношення) у 2000 році скоїв вбивство дружини. Був оглянутий стаціонарною СПЕК, визнаний неосудним. Згідно постанови Липовецького районного суду у Вінницькій області застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді лікування у відділенні з суворим режимом нагляду. Направлений у психіатричну лікарню міста Дніпропетровська, де перебував на лікуванні з 24 січня 2001 року по 13 березня 2007 року Згідно постанови Красногвардейського суду міста Дніпропетровська від 08 лютого 2007 року змінено примусові заходи медичного характеру на лікування у відділенні з посиленим режимом нагляду. 14 березня 2007 року пацієнт госпіталізований у 1 відділення ВПЛ №2. Згідно постанови Вінницькою районного суду від 25 червня 2010 року пацієнту змінено примусові заходи медичного характеру на лікування у відділення із звичайним режимом нагляду. З 19.07.2010р. переведений для подальшого лікування у 12 відділення ВОПНЛ ім. акад. ОСОБА_4. Згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 травня 2011 року ОСОБА_3 було замінено застосування примусовою лікування в психіатричній лікарні із звичайним режимом нагляду на надання примусового амбулаторного лікування, як захід медичного характеру. Після рішення суду пацієнт звернувся з заявою про продовження стаціонарного лікування до приїзду родичів. 28 липня 2011 року був виписаний зіз стаціонару для подальшого амбулаторного лікування, як захід медичного характеру.
ОСОБА_3 спостерігався районним психіатром, отримував підтримуюче лікування , але стан його психічного здоров'я не покращувався і він потребував продовження застосування примусової психіатричної допомоги як заходу медичного характеру, тому рішенням Липовецького районного суду Вінницької області він госпіталізований для стаціонарного лікування в умовах ВОПНЛ ім. ак. ОСОБА_4 13.10.2012 року, де знаходився до 15.03.2013 року. Під час стаціонарного лікування Вінницьким міським судом Вінницької області 03.12.2012 року була винесена постанова про продовженні ОСОБА_3 примусового амбулаторного лікування, як захід медичного характеру. З часу виписки із стаціонару продовжував отримувати лікування, але стан хворого не покращився і 20.05.2013 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області було продовжено застосування примусової психіатричної допомоги як заходу медичного характеру в амбулаторних умовах. В подальшому ОСОБА_3 спостерігався районним психіатром, отримував підтримуюче лікування. Стан хворого не покращується (залишаються почуття страху, відмічає періодичні відчуття "напливу думок", тривожний, не може перебувати у групі людей).
21.10.2013 р. ОСОБА_3 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів комунального закладу "Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_4", яка зробила відповідній висновок, що його стан здоров'я значно не покращився і він потребує продовження застосування амбулаторної примусової психіатричної допомоги, як захід медичного характеру.
Оглянувши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та лікаря-психіатра, які підтримали подання; а також думку захисника особи, щодо якої обираються заходи примусового медичного характеру, який не заперечив проти задоволення подання, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Відповідно до ч.2 ст.95 КК України особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Судом встановлено, що постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 18.12.2000 року до ОСОБА_3 застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді лікування у відділенні з суворим режимом нагляду. Направлений у психіатричну лікарню міста Дніпропетровська, де перебував на лікуванні з 24 січня 2001 року по 13 березня 2007 року Згідно постанови Красногвардейського суду міста Дніпропетровська від 08 лютого 2007 року змінено примусові заходи медичного характеру на лікування у відділенні з посиленим режимом нагляду. 14 березня 2007 року пацієнт госпіталізований у 1 відділення ВПЛ №2. Згідно постанови Вінницькою районного суду від 25 червня 2010 року пацієнту змінено примусові заходи медичного характеру на лікування у відділенні із звичайним режимом нагляду. З 19.07.2010 року переведений для подальшого лікування у 12 відділення ВОПНЛ ім. акад. ОСОБА_4. Згідно рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.05.2011р. ОСОБА_3 було замінено застосування примусовою лікування в психіатричній лікарні із звичайним режимом нагляду на надання примусового амбулаторного лікування, як захід медичного характеру. Після рішення суду пацієнт звернувся з заявою про продовження стаціонарного лікування до приїзду родичів. 28 липня 2011 року був виписаний :з стаціонару для подальшого амбулаторного лікування, як захід медичного характеру. Рішенням Липовецького районного суду госпіталізований для стаціонарного лікування в умовах ВОПНЛ ім. ак. ОСОБА_4 13.10.2012 року до 15.03.2013 року. 03.12.2012 року Вінницьким міським судом ОСОБА_3 продовжено примусове амбулаторне лікування, як захід медичного характеру. 20.05.2013 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області ОСОБА_3 знову було продовжено застосування примусової психіатричної допомоги як заходу медичного характеру в амбулаторних умовах.
Згідно з актом комісії лікарів-психіатрів від 21.10.2013 року, стан здоров'я ОСОБА_3 значно не покращився і він потребує продовження застосування амбулаторної примусової психіатричної допомоги, як захід медичного характеру.
Таким чином , оскільки ОСОБА_3 на даний час хворіє тяжким хронічним психічним розладом, його психічний стан потребує подальшого спостереження, лікування та корекції, і у суду відсутні підстави для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру, тому подання слід задовольнити та продовжити застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5»янюку А.Р. у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку терміном на 6 місяців.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.95 КК України, ст.19 Закону України “Про психіатричну допомогу”, ст.ст. 512, 514 КПК України, суд, -
Ухвалив:
Подання задовольнити.
Продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у відношенні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку терміном на 6 місяців.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя:ОСОБА_5