19.11.2013 р. Справа № 914/3726/13
За позовом: Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», м. Львів
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс», м. Львів
про: стягнення 24 682,02 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу № 13-10-12 бфл/1015 від 11.03.2010 року
Суддя Кидисюк Р.А.
Секретар Емха Л.М.
Представники сторін:
прокурор: Лука Г.В.
від позивача: Новосілець О.Я. (довіреність № 14/20-65-13 від 14.01.2013 року)
від відповідача: не з'явився
Прокурору та представнику позивача роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 19.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Прокурора Сихівського району м. Львова в інтересах держави в особі Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» про стягнення 8 791,31 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу № 13-10-12 бфл/1015 від 11.03.2010 року.
Ухвалою суду від 03.10.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.11.2013 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов Договору фінансового лізингу № 13-10-12 бфл/1015 від 11.03.2010 року, внаслідок чого з урахуванням прийнятої судом в попередньому судовому засіданні заяви прокурора про збільшення позовних вимог у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 24 682,02 грн., з яких: 24110,86 грн. - основний борг, 452,95 грн. - пеня, 118,21 грн. - 3 % річних.
Прокурор та представник позивача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення у встановленому законом порядку не заперечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.
Суд відповідно до статті 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
11.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (Лізингодавець), правонаступником якого є Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» (Лізингоодержувач) укладено Договір фінансового лізингу № 13-10-12 бфл/1015 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника, самостійно обраного Лізингоодержувачем, та визначений у додатку до Договору «Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу», що є специфікацією Предмета лізингу, а останній сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.
Відповідно до п.3.4.3. Договору Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.
Пунктом 4.1. Договору встановлено, що з моменту підписання Акту Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості Предмета лізингу рівними частинами за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім платежем вартості Предмета лізингу; винагороду в розмірі 7 (семи) відсотків річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання Акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання Акту, подальші платежі - через кожні три місяці.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав належним чином, що підтверджується Актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки №№ 10 та 11 від 13.04.2010. Поряд з цим відповідач свої договірні зобов'язання по сплаті лізингових платежів не виконує належним чином. Відтак, станом на дату пред'явлення позову підлягало до сплати лізингових платежів на суму 227 682, 52 грн., сплачено - 219 362,42 грн., заборгованість за період з 13.10.2012 по 13.07.2013 становить 8 320,10 грн.
Як зазначає прокурор в позовній заяві, несвоєчасна сплата відповідачем лізингових платежів призводить до несвоєчасного та неповного надходження коштів на рахунки НАК «Украгролізинг», що в свою чергу має наслідком неможливості належного виконання Позивачем взятих на себе зобов'язань перед державою в частині сприяння реалізації державної політики у сфері агропромислового комплексу, забезпечення ефективного функціонування і розвитку сільськогосподарського виробництва.
З урахуванням заяви прокурора про збільшення позовних вимог прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача 24110,86 грн. основного боргу, 452,95 грн. пені, 118,21 грн. 3 % річних.
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, доказів погашення заборгованості суду не надав.
Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.
Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 1 ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріалами справи, зокрема, Актами приймання-передачі сільськогосподарської техніки №№ 10 та 11 від 13.04.2010, підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором. Однак, відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасної сплати лізингових платежів.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п.7.1. Договору за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.
З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24110,86 грн. основного боргу за Договором фінансового лізингу № 13-10-12 бфл/1015 від 11.03.2010 року, 452,95 грн. пені, 118,21 грн. 3 % річних.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір в розмірі 1 720,50 грн. слід покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 610, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат-Плюс» (79035, м. Львів, вул. Пасічна, 129; код ЄДРПОУ 33285535) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16а; код ЄДРПОУ 30401456) 24110,86 грн. основного боргу за Договором фінансового лізингу № 13-10-12 бфл/1015 від 11.03.2010 року, 452,95 грн. пені, 118,21 грн. 3 % річних та 1720,50 грн. судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.11.2013 р.
Суддя Кидисюк Р.А