Справа № 764/10260/13-к
1-кп/764/329/2013
14 листопада 2013 року місто ОСОБА_1
Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
Головуючого - судді Непомнящого М.О.
при секретарі - Скрипник Ю.В.
за участю прокурора - Сімчишина В.С.
обвинуваченого - ОСОБА_2
потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду міста ОСОБА_1 кримінальне провадження №12013140060005255 від 06 серпня 2013 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, не одруженого, зареєстрованого та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше засудженого:
- 07 грудня 2004 року Ленінським районним судом міста ОСОБА_1 за ст.186 ч.2, 185 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст..75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки;
- 28 липня 2005 року Ленінським районним судом міста ОСОБА_1 за ст.190 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі;
- 22 грудня 2009 року Ленінським районним судом міста ОСОБА_1 за ст.190 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;
звільнений 29 квітня 2011 року по відбуттю покарання,
- 25 липня 2012 року Ленінським районним судом міста ОСОБА_1 за ст.128 КК України до 1 року обмеження волі;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3 КК України;
ОСОБА_2 в період часу з 12 годин до 22 годин 03 серпня 2013 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємно викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії не будуть помічені з боку сторонніх осіб, шляхом вільного доступу через відчинене вікно, таємно проник в будинок за адресою: місто Севастополь, вул. І.Голубця, 114, в якому проживає громадянин ОСОБА_7 і таємно викрав ноутбук «Asus G-73», вартістю 2500 доларів США та планшет «Samsung» з сім картою НОМЕР_1, білого кольору вартістю 250 євро. Після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись їм на свій розсуд, тим самим заподіявши матеріальний збиток ОСОБА_7, що еквівалентно сумі 22750 гривень.
Він же, 14 серпня 2013 року в період часу з 09 години до 11 годин, знаходячись за адресою: місто Севастополь, вул. І.Голубця, 114, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії не будуть помічені з боку сторонніх осіб, шляхом розбиття вікна, таємно проник в будинок, який належить громадянці ОСОБА_3, звідки таємно викрав майно, а саме: золотий ланцюжок з кулоном вартістю 3000 гривень, золотий ланцюжок вартістю 4500 гривень, золотий кулон вартістю 3000 гривень, фотоапарат вартістю 4620 гривень. Після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись їм на свій розсуд, тим самим заподіявши ОСОБА_3 матеріальний збиток на загальну суму 15120 гривень.
Він же, 18 серпня 2013 року в період часу з 09 години до 15 годин 55 хвилин, знаходячись за адресою: місто Севастополь, вул. Черцова, 30, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії не будуть помічені з боку сторонніх осіб, через вікно таємно проник до будинку, який належить громадянці ОСОБА_8, звідки таємно викрав «IPAD» білого кольору вартістю 3000 гривень, гроші в розмірі 1000 гривень, серги золоті з каменями білого кольору вартістю 5000 гривень, серги золоті вартістю 4000 гривень, ланцюжок золотий одинарний «бісмарк» вартістю 4000 гривень, ланцюжок золотий вартістю 2000 гривень, хрестик золотий вартістю 1500 гривень, золоте кільце вартістю 2000 гривень, кулон-ладанка з зображенням «божої матері» вартістю 1000 гривень, золотий ланцюжок вартістю 2500 гривень, кільце золоте вартістю 2500 гривень, лом золотих прикрас на загальну суму в 3000 гривень. Після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись їм на свій розсуд, тим самим заподіявши матеріальний збиток ОСОБА_8
Він же, у період часу з 14 до 16 годин 30 хвилин 23 серпня 2013 року, знаходячись за адресою: місто Севастополь, вул. Батумська, 39, діючи умисно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що його дії не будуть помічені з боку сторонніх осіб, через вікно таємно проник в дім громадянки ОСОБА_5 та таємно викрав золоті прикраси, а саме: золотий ланцюжок якірного плетіння, дві пари сережки. Після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись їм на свій розсуд, тим самим заподіявши матеріальний збиток ОСОБА_5 на загальну суму 3350 гривень.
По суті обвинувачення і заданих запитань ОСОБА_2 пояснив, що дійсно у серпня 2013 року, через вікно, приникав у квартири, звідки викрадав майно, яке там було. Викраденим майном розпорядився на свій розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_2 у вчиненому щиро розкаюється, просив суд про полегкість та суворо не засуджувати. Скоєне пояснив важким матеріальним становищем.
Цивільні позови потерпілих визнав у повному обсязі.
Зібрані на досудовому розслідуванні документи, інші матеріали, надані суду під час судового провадження прокурором, долучені до обвинувального акта, які є матеріалами кримінального провадження, визнані обвинуваченим ОСОБА_2 у повному обсязі і ним не заперечуються та не спростовуються, тому, відповідно до ст.349 ч.3 КПК України, з ініціативи прокурора і згоди потерпілих, обвинуваченого, якому попередньо були роз'яснені положення ст.349 ч.3 КПК України, у судовому засіданні ці матеріали не досліджувались.
Зізнавальні свідчення обвинуваченого в ході судового засідання, підтверджуються доказами, що містяться у кримінальному провадженні, які подані прокурором і повністю з ними узгоджуються, тому його свідчення суд визнає достовірними.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднана з проникненням у житло.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, а також особу винного.
ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджений за скоєння злочинів проти власності, судимість за яке в установленому законом порядку не знята та не погашена, скоїв кримінальне правопорушення, будучи засудженим до обмеження волі, на обліку у психоневролгичному та наркологічному відділені не перебуває, характеризується задовільно.
Призначаючи покарання, відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У відповідністю зі ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання, судом визнається щире каяття.
У відповідністю за ст.67 КК України, обставин, яки обтяжують покарання, судом не встановлено.
Виходячи з того, що покарання є не тільки карою за скоєний злочин, але має мету виправлення засуджених, з врахуванням обставин справи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 повинне відбуватися винятково в умовах ізоляції від суспільства, з відбуванням призначеного покарання в установі кримінально-виправної системи, оскільки обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності й був судимий за скоєння навмисних корисливих злочинів проти чужої власності, з місця проживання характеризується задовільно. Крім того, ті обставини, що ОСОБА_2, будучи засудженим за скоєння навмисних корисливих злочинів проти чужої власності до обмеження волі, призначене покарання не відбув, знову притягнутий до кримінальної відповідальності за нові кримінальні правопорушення, що свідчить про стабільність злочинних намірів обвинуваченого ОСОБА_2 і його небажанні встати на шлях виправлення.
Керуючись положеннями ст.65 КК України, суд вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання, буде достатнім для його виправлення і послужить попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів в подальшому, при цьому, суд вважає, що у відношенні обвинуваченого слід призначати покарання за принципами ст.71 КК України і приєднати до знову призначеного покарання, покарання, яке він не відбув за вироком Ленінського районного суду міста ОСОБА_1 від 25 липня 2012 року.
Підстав для застосування щодо ОСОБА_2 положень ст.ст.69, 75 КК України судом не вбачається.
По даній справі потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заявлені цивільні позови: потерпілої ОСОБА_3 на суму 19320 гривень, у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, на суму 3000 гривен у рахунок відшкодування моральної шкоди, потерпілої ОСОБА_4 на суму 23135 гривень, у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 700 гривень у рахунок відшкодування послуг юриста та 10000 гривень у рахунок відшкодування заподіяного кримінальним правопорушенням моральної шкоди.
Суд вважає необхідним задовольнити вказані позовні заяви у частині відшкодування матеріального збитку в повному обсязі, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зазначені суми: на користь потерпілої ОСОБА_4 суму у розмірі 23835 гривен, на користь потерпілої ОСОБА_9 суму у розмірі 19320 гривень.
Задовольняючи цивільні позови потерпілих, суд керується положеннями ст.1166 ЦК України, оскільки в судовому засіданні встановлено, що збитки по даній справі заподіяна саме винними дії обвинуваченого ОСОБА_2
Вимоги в частині відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди мотивовані тим, що був порушений звичний уклад життя потерпілих, вони були вимушені звертатися до правоохоронних органів, витрачати свій час, крім того, у зв'язку з проникненням у їх квартири крадія, виникло почуття страху.
З урахуванням зазначених обставин, позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про відшкодування заподіяного злочином моральної шкоди підлягають задоволенню частково, у сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень кожної.
Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у частині відшкодування моральної шкоди, суд керується положеннями ст.1167 ЦК України, і вважає, що внаслідок дій обвинувачуваного ОСОБА_2 порушений звичний уклад життя потерпілих, разом з тим, при визначенні розміру суми, стягуваної в рахунок відшкодування заподіяної правопорушенням моральної шкоди, приймається до уваги майнове положення обвинувачуваного.
Арешт на майно ОСОБА_2 не накладався, судові витрати відсутні.
Термін відбування покарання ОСОБА_2 слід обчислювати в порядку ст.72 ч.5 КК України з моменту його затримання, тобто з 18 вересня 2013 року, при цьому зарахувати у строк відбування покарання час перебування його під вартою на стадії досудового слідства і при розгляді провадження в суді.
На підставі викладеного, керуючись ст.1166, 1167 ЦК України, ст.ст.370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді ТРЬОХ років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, к призначеному покаранню, застосовуючи принцип повного складання покарань, приєднати покарання, яке не відбув засуджений ОСОБА_2 за вироком Ленінського районного суду міста ОСОБА_1 від 25 липня 2012 року, та остаточно к відбуттю призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді ТРЬОХ років ШОСТІ місяців позбавлення волі.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про відшкодування заподіяного матеріальної шкоди й морального збитку задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування заподіяного кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди суму у розмірі 23835 (двадцять три тисячі вісімсот тридцять п'ять) гривень, у рахунок відшкодування морального збитку суму в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування заподіяного кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди суму у розмірі 19320 (дев'ятнадцять тисяч триста двадцять) гривень, у рахунок відшкодування морального збитку суму в розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
В іншій частині цивільних позовів потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовити.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартною, до набрання вироком чинності - залиши без змін.
Термін відбування покарання ОСОБА_2 слід обчислювати в порядку ст.72 ч.5 КК України з моменту його затримання, тобто з 18 вересня 2013 року, при цьому зарахувати у строк відбування покарання час перебування його під вартою на стадії досудового слідства і при розгляді провадження в суді.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста ОСОБА_1 через Ленінський районний суд міста ОСОБА_1 протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_2 у той же строк та у тому же порядку з моменту вручення йому копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя: - підпис
Копія вірна:
Суддя
Ленінського районного суду
міста ОСОБА_1Непомнящий