Справа № 522/28429/13-а
Провадження № 2-а/522/1697/13
про залишення позовної заяви без руху
12 листопада 2013 року, суддя Приморського районного суду, ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ГУ ДМС України в Одеській області до громадянина КНР Чжен Цайшунь, про примусове видворення з території України громадянина КНР Чжен Цайшунь, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця КНР, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшов адміністративний позов ГУ ДМС України в Одеській області до громадянина КНР Чжен Цайшунь, про примусове видворення з території України громадянина КНР Чжен Цайшунь, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця КНР.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Частина 1 ст. 30 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" встановлює, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення. Тобто, обов'язковим є попереднє прийняття вказаними вище органами рішення про примусове повернення.
Факт незаконного знаходження відповідача на території України встановлений постановою ПН МОД № 010769 Головного управління Державної Міграційної служби України в Одеській області від 07.11.2013 року про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст. 203 КУпАП. Крім того, у наданому протоколі ПР МОД № 010769 оформлені пояснення порушника за допомогою перекладача без визначення його даних та надання копії відповідного документу на підтвердження повноважень на офіційний переклад.
Також, до матеріалів справи надана копія паспорту відповідача № Е 11050231, який не має належного перекладу, що не дає змоги перевірити правильність встановлення особи відповідача.
На сторінці 46 копії вищевказаного паспорту наявна відмітка про прийняття рішення про примусове повернення в країну походження № 34 від 07.11.2013 року з встановленням строку для виїзду в десять діб, тобто до 16.11.2013 року.
Суд звертає увагу, що саме рішення про примусове повернення до позову не додано, тому у суду не має інформації щодо його обґрунтувань.
В свою чергу, адміністративний позов поданий 11.11.2013 року ще до закінчення встановленого строку для виїзду. У позовній заяві відсутні будь-які обґрунтовані доводи та підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення (ст. 30 Закону).
Відтак, на цей час у позивача відсутні правові підстави для звернення з даним позовом, тобто позов поданий передчасно.
Також, слід звернути увагу на те, що констатуючи у позовній заяві факт трудової експлуатації відповідача на СП «Імперія», позивачем не надано з цього приводу будь-якої правової оцінки.
В свою чергу, стаття 16 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» встановлює права особи, яка постраждала від торгівлі людьми, серед яких визначено право на тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі.
Крім того, ОСОБА_2 Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми від 16.05.2005р., яка ратифікована Україною на підставі Закону від 21.09.2010 р., зокрема ст. 10, передбачено, що якщо у компетентних органів є достатні підстави вважати, що особа стала жертвою торгівлі людьми, кожна Сторона гарантує, що ця особа не буде вивезена з її території доти, доки компетентні органи не завершать процедуру визнання жертви правопорушення, передбачену статтею 18 цієї ОСОБА_2, а також гарантує отримання цією особою допомоги, передбаченої пунктами 1 і 2 статті 12.
Відповідно до ст. 14 зазначеної ОСОБА_2, у випадку, якщо компетентний орган вважає, що перебування жертв від торгівлі людьми необхідне для співробітництва з компетентними органами у процесуальних діях з розслідування або кримінального переслідування, кожна зі Сторін надає дозвіл на проживання, який може поновлюватися.
Згідно ст.7 Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює ОСОБА_2 Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, прийнятого Генеральною асамблеєю ООН 15.11.2000р. та ратифікованого Україною Законом від 04.02.2004 р., кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття законодавчих або інших відповідних заходів, що дозволяють жертвам торгівлі людьми залишатися, у відповідних випадках на її території на тимчасовій або постійній основі.
Аналізуючи наведені норми міжнародного права, суд приходить до висновку, що особа, яка постраждала від торгівлі людьми на території України користується певним захистом від примусового видворення. Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеного в п.26 постанови Пленуму від 25.06.2009р. № 1 "Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні", рішення про примусове видворення повинно прийматися після того, як органи влади розглянули всю належну інформацію, яка їм доступна, та переконалися, що виконання рішення про примусове видворення не буде означати для іноземця чи особи без громадянства виникнення ситуацій, які б могли відповідно до міжнародного права або національного законодавства бути підставою для надання міжнародного захисту.
Зі змісту позовної заяви та наданих додатків вбачається, що позивачем не надано будь-якої інформації з цього приводу.
Відповідно до ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до п.15 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 16.03.2012 року №3, якщо відповідачами у справах є іноземці чи особи без громадянства, які не володіють українською мовою, то суд повинен надати їм копію позовної заяви та доданих до неї документів мовою, якою вони володіють або зажадати їх у суб'єкта владних повноважень, який є позивачем.
В порушення зазначених вище вимог Пленуму, позивачем не надано до суду копії позову з додатками на мові, якою володіє відповідач.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
За таких обставин, адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків, шляхом належного оформлення позовної заяви та додатків до неї, з урахування викладеного вище.
Керуючись ст. ст. 100, 106-108, 160, 165 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ГУ ДМС України в Одеській області до громадянина КНР Чжен Цайшунь, про примусове видворення з території України громадянина КНР Чжен Цайшунь, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця КНР - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 02.12.2013 року.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: О.С.Турецький
12.11.2013