Радомишльський районний суд Житомирської області
2-а/289/59/13
Справа № 289/974/13-а
іменем України
11.11.2013
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:
головуючий суддя - Свінцицький Л. В. ,
секретар с/з -Білошицька І.Ю.
представника-Копиляна А.П. .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Радомишльському районному суді Житомирської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Радомишльської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Радомишльська районна державна адміністрація про встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень, -, -
Позивач - ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача - Радомишльської міської ради з вимогою встановити відсутність компетенції (повноважень) відповідача у розпорядженні (наданні дозволу на розробку проекту землеустрою) землями водного фонду річки загальнодержавного значення Мика, що у місті Радомишль Житомирської області, та зобов'язати відповідача утриматись від дій щодо розпорядження (надання дозволу на розробку проекту землеустрою) землями водного фонду річки Мика, що у місті Радомишль Житомирської області.
В судове засідання ОСОБА_2не з»явився,про день та час слухання справи був належним чином повідомлений,причину своєї неявки до суду не повідомив.
Представник відповідача - Копилян А.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до чинного законодавства України земельні ділянки водного фонду не належать до водних об'єктів ні загальнодержавного, ні місцевого значення, а усі землі в межах населених пунктів є комунальною власністю і перебувають у розпорядженні відповідних сільських, селищних, міських рад.
Треті особи - Кабінет Міністрів України та Радомишльська районна державна адміністрація надіслали на адресу заяви, в яких заперечували проти позовних вимог позивача, вважаючи їх безпідставними і необгрунтованими, та просили розглядати справу без участі їх представників.
Вислухавши пояснення представника,перевіривши матеріали справи та оцінивши всі докази і обставини по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Згідно з положеннями п. «а» ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної і комунальної власності» від 06.09.2012 року № 5245-VI, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що розпорядження землями водного фонду річки Мика у межах міста Радомишль Житомирської області належить до компетенції відповідача - Радомишльської міської ради.
Доводи позивача щодо того, що земельні ділянки водного фону належать до водних об'єктів загальнодержавного значення і знаходяться у розпорядженні відповідних органів виконавчої влади, не відповідають положенням чинного законодавства та є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 1 ст.1 Водного кодексу України водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Згідно з положеннями ст. 5 Водного кодексу України земельні ділянки водного фонду не належать до водних об'єктів ні загальнодержавного, ні місцевого значення, тому порядок розпорядження вказаними земельними ділянками визначається Земельним кодексом України, а не Водним кодексом України, на положення якого посилається позивач у своєму адміністративному позові.
Зокрема, до такого ж висновку за результатами розгляду справи № 2-а/289/42/13 за аналогічним позовом позивача дійшов Радомишльський районний суд Житомирської області у Постанові від 28.05.2013 року, яка набула законної сили.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені Постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 28.05.2013 року, не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи. В обгрунтування адміністративного позову позивач також надав суду відповідь заступника прокурора Житомирської області від 29.10.2012 № 05/3-257-99, відповідно до якої TOB СГФ «Інтеррибгосп» надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду, яка складається із ставу та прибережної захисної смуги саме розпорядженням Голови Радомишльської районної державної адміністрації від 22.03.2006 року № 81, а не рішенням відповідача - Радомишльської міської ради.
З матеріалів справи вбачається, що надана позивачем відповідь заступника прокурора Житомирської області від 29.10.2012 № 05/3-257-99 також розглядалася Радомишльським районним судом Житомирської області у справі № 2-а/289/42/13 за аналогічним позовом позивача. У Постанові від 28.05.2013 Радомишльський районний суд Житомирської області дійшов до висновку, що на момент видачі розпорядження голови Радомишльської районної державної адміністрації від 22.03.2006 № 81 земельна ділянка під ставом, дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою якої був наданий TOB СГФ «Інтеррибгосп», відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» від 05.02.2004 перебувала у державній власності та знаходилася у розпорядженні Радомишльської районної державної адміністрації.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року № 5245-VI Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності» втратив чинність, а у ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України було внесено зміни, відповідно до яких усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, перейшли у комунальну власність.
Приймаючи до уваги зазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до чинного законодавства України розпорядження усіма землями в межах міста Радомишль Житомирської області, у тому числі землями водного фонду, належить до компетенції відповідача - Радомишльської міської ради.
При розгляді справи позивач також не обгрунтував та не надав суду докази того, чим саме відповідач - Радомишльська міська рада порушила його права ті свободи, зазначаючи при цьому, що обов'язок доказування по даній справі у відповідності з положеннями ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України покладено на відповідача. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, на положення якої посилається позивач, обов'язок доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, виключно в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. У адміністративному позові позивач просив суд встановити відсутність компетенції відповідача - Радомишльської міської ради в розпорядженні землями водного фонду в межах м. Радомишль та не оскаржував жодне його конкретне рішення, дію чи бездіяльність щодо нього.
Всупереч положенням ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, позивач не надав доказів та не довів суду порушення своїх прав. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Враховуючи викладене, вимога про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень, у відповідності з п. 6 ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути пред'явлена лише у випадку оскарження фізичною чи юридичною особою рішення (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо неї.
Враховуючи вказані вище обставини, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що розпорядження усіма землями в межах міста Радомишль Житомирської області, у тому числі землями водного фонду, належить до компетенції відповідача - Радомишльської міської ради. З огляду на те, що позивач не оскаржує жодне рішення, дію чи бездіяльність щодо нього, вимога позивача про встановлення відсутності у відповідача - Радомишльської міської ради компетенції (повноважень) розпоряджатися землями водного фонду у межах міста Радомишль є безпідставною. Оскільки права, свободи та інтереси позивача не порушені, є всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 11, 69-72, 158-163 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2- відмовити.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Радомишльський районний суд протягом десяти днів з її проголошення. Особи які не були присутні під час проголошення рішення мають право оскаржити постанову протягом десяти днів з дня отримання її копії .
Суддя Свінцицький Л. В.