Справа № 124/9777/13-а
19.11.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді Лебедь О.Д., при секретарі Асановій Л.Б. , з участю представника позивача - адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, Управління з питань регулювання земельних відносин про визнання дій протиправними , про визнання бездіяльності протиправною та про зобов'язання виконати певні дії
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 міської ради, Управління з питань регулювання земельних відносин про визнання дій протиправними , про визнання бездіяльності протиправною та про зобов'язання виконати певні дії, мотивуючи свої вимоги тією обставиною, що 28.12.2012 р. він звернувся до ОСОБА_3 міської ради з заявою про передачу йому в порядку безоплатної приватизації земельної ділянки, розташованої за адресою м. Сімферополь вул. Ангарська, 33, загальною площею 0,044 га. В заяві було вказано цільове призначення земельної ділянки та його розміри, крім того до заяви були додані графічні матеріали. Заяви повинна були бути розглянута в місячний термін з наданням дозволу на розробку проекту землеустройства або надає мотивовану відмову в його наданні. З вказаного часу пройшло багато часу, однак ні на одній сесії заява позивача розглянута не була. Відповідач управління з питань регулювання земельних відносин ОСОБА_3 міської ради надала позивачу відповідь, відповідно до якої позивачу було відмовлено в задоволенні заяви. Вважає, що бездіяльністю відповідача порушуються його права на безоплатну приватизацію земельної ділянки. Також позивач вважає, що він виконав усі дії, передбачені діючим законодавством. Просить суд визнати відповідь відповідача за № М-43 від 09.01.2013 р. Управління з питань регулювання земельних відносин протиправним, просить визнати протиправним відповідь ОСОБА_3 міської ради № М-43 від 09.01.2013 р., яким позивачу відмовлено в розгляду клопотання про передачу в приватну власність земельної ділянки, визнати протиправним бездіяльність ОСОБА_3 міської ради, яке пов'язано з розглядом клопотання про передачу у власність земельної ділянки, просить зобов'язати ОСОБА_3 міську раду розглянути його заяву про відводу земельної ділянки площею 0,044 га, яка розташована за адресою м. Сімферополь вул. Ангарська, буд.33.
Позивач до судового засідання не з'явився , відповідно до ст.. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.
Представник позивача адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідачів ОСОБА_3 міської ради та Управління з питань регулювання земельних відносин ОСОБА_3 міської ради до судового засідання не з'явився, надав письмові заперечення проти позову, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу в його відсутність.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до п. б частини 1 ст.12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до компетенції виключно до повноважень сільських, селищних, місцевих рад відноситься затвердження в установленому порядку місцевих
містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних
населених пунктів, іншої містобудівної документації.
Згідно з положеннями ст.6, 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до ст..2 Земельного Кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження землею.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Відповідно до положень ст..ст.13, 14 Конституції України земля, її надра є об'єктами права власності Українського народу, від імені Українського народу право власності виконують органами державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.6 ст. 188 ЗК України (у редакції, що діяла на час подачі позивачем відповідної заяви) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), гаражів у межах норм безоплатної приватизації , подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст..122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовані розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Згідно з ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації , схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Необхідність надання належним чином оформлених графічних матеріалів місцезнаходження витребуваної особою земельної ділянки обумовлена необхідністю проведення належного розгляду радою такого клопотання та встановлення відповідності чи невідповідності конфігурації розмірів чи інших показників витребуваної земельної ділянки вимогам генерального плану та іншої містобудівної документації.
Судом встановлено, що позивач 28.12.2012 р. звернувся до відповідача ОСОБА_3 міської ради з заявою (клопотанням) про передачу в безоплатну власність земельної ділянки площею 0,044 га, що відноситься до категорії земель жилої забудови, яка розташована за адресою м. Сімферополь вул. Ангарська, буд.33.
Судом встановлено, що заступником начальника Управління з питань регулювання земельних відносин ОСОБА_3 міської ради листом від 09.01.2013 р. за № М-43 дана відповідь позивачу, якої позивачу було відмовлено в задоволенні розгляду заяви, при цьому позивачу було роз'яснено його право повторно звернутися до ОСОБА_3 міської ради з клопотанням про надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування земельної ділянки з урахуванням вимог нормативно - правових актів, на які є посилання у вказаній відповіді, а також позивачу було запропоновано надати відомості про первинний відвід земельної ділянки, при цьому позивачу було роз'яснено, що його звернення буде розглянуто у встановленому порядку.
Згідно з вимогами ст. 10 Закону України « Про планування і забудову територій» планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими органами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом, і полягає у
розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації, регулюванні використання їх територій, ухваленні та реалізації відповідних рішень про дотримання містобудівної документації.
Згідно з вимогами ст. 13 Закону України « Про планування і забудову територій» спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним
адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, в тому числі щодо визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об'єктів містобудування та іншого використання.
Згідно з вимогами ст. 20 Закону України «Про планування і забудову територій» нормативне регулювання планування, забудови та іншого використання територій полягає у прийнятті нормативно-правових актів, зокрема державних будівельних норм, відомчих нормативних документів, регіональних і місцевих правил забудови.
Як випливає з матеріалів справи, з графічних матеріалів, доданих позивачем до заяви, не вбачається можливим ідентифікувати на місцевості витребувану земельну ділянку, встановити її конфігурацію та прийняти мотивоване рішення про наявність або відсутність підстав для відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації.
Суд погоджується з доводами відповідача про те, що з наданих позивачем графічних матеріалів не вбачається можливим ідентифікувати на місцевості витребувану земельну ділянку, встановити її конфігурацію та прийняти мотивоване рішення про наявність або відсутність підстав для відмови у наданні дозволу на розробку землевпорядної документації. Крім того, на одному з листів, який позивач вважає графічним матеріалом, зображені будівлі, що і стало підставою для формування листа з проханням надати певні документи відносно такої нерухомості або визначитися із статусом нерухомого майна.
Фактично, оскільки позивачем не були надані належні графічні матеріали, з яких би можливо було визначити витребувану земельну ділянку, суд погоджується з доводами відповідачів про те, що взагалі не визначений об'єкт відносно якого міськрада повинна була реалізувати надані її повноваження, тобто заяву позивача від 28.12.2012 р. не можливо було вважати як таку, що подана у порядку ст. 118 ЗК України, у зв'язку з чим ОСОБА_3 міська рада була позбавлена можливості для належного розгляду клопотання позивача.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що відповідачі діяли в рамках своїх повноважень, бездіяльність в діях відповідача ОСОБА_3 міської ради суд не убачає, правових підстав для задоволення вимог позивача про зобов'язання відповідача ОСОБА_3 міську раду розглянути клопотання позивача щодо відводу земельної ділянки не має, у зв'язку з чим доходить до висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволення в повному обсязі.
На підставі ст..13, 14 Конституції України, ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ст. 43, 59 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись ст. ст. 11, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 міської ради, Управління з питань регулювання земельних відносин про визнання дій протиправними , про визнання бездіяльності протиправною та про зобов'язання виконати певні дії - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Центральний районний суд м . Сімферополя шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання повного тексту рішення апеляційної скарги.
Суддя: О. Д. Лебедь