Іменем України
06 листопада 2013 рокуСправа №827/2420/13-а
Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Майсак О.І.,
при секретарі Паздеріної О.М.,
за участю: представника позивача Каюмової Н.М. (довіреність № 18-1 від 28.01.2013 року); представника відповідача Медведевої І.Г. (довіреність № 192/9/101-04 від 08.07.2013 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Федерального державного унітарного підприємства « 13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту» Міністерства оборони Російської Федерації до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання податкового роз'яснення недійсним,
встановив:
Федеральне державне унітарне підприємство « 13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту» Міністерства оборони Російської Федерації звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі про визнання податкового роз'яснення недійсним. Вказує, що 06.08.2013 року за вих. № 31-13/1990 Федеральне державне унітарне підприємство « 13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту» Міністерства оборони Російської Федерації на підставі ст. 52 Податкового кодексу України звернулось за консультацією в ДПІ у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі з питань про порядок застосування пільг щодо сплати податків та зборів та/або встановлення спеціальних режимів оподаткування відповідно до Закону України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості». 20.08.2013 року ДПІ у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі направила на адресу позивача роз'яснення із вказаного питання. Проте, позивач вважає роз'яснення відповідача неповним та таким, що не відповідає законодавству України.
Просить визнати податкове роз'яснення недійсним.
Ухвалою від 30 вересня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі. Ухвалою від 30 вересня 2013 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить задовольнити. Вказує, що 06.08.2013 року за вих. № 31-13/1990 Федеральне державне унітарне підприємство « 13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту» Міністерства оборони Російської Федерації на підставі ст. 52 Податкового кодексу України звернулось за консультацією в ДПІ у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі з питань про порядок застосування пільг щодо сплати податків та зборів та/або встановлення спеціальних режимів оподаткування відповідно до Закону України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості». 20.08.2013 року ДПІ у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі направила на адресу позивача роз'яснення із вказаного питання. Проте, позивач вважає роз'яснення відповідача неповним та таким, що не відповідає законодавству України.
Представник відповідача з позовними вимогами не погодився повністю, просить у задоволенні відмовити. Обґрунтовує свої заперечення тим, що при розгляді питання щодо списання суми пені, штрафних і фінансових санкцій підприємств, на яких поширюється дія Закону № 5209, необхідно керуватися виключно нормами Податкового кодексу України. Проте, станом на 20.08.2013 року, тобто на час видання Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі податкової консультації, відповідні зміни щодо списання суми пені, штрафних і фінансових санкцій підприємств до Податкового кодексу України внесені не були.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Згідно з п. 53.3 ст. 53 Кодексу № 2755, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Тому, з огляду на вказане, спір належить розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено наступне: 06.08.2013 року за вих. № 13/1990 Федеральне державне унітарне підприємство «13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту» Міністерства оборони Російської Федерації на підставі ст. 52 Податкового кодексу України звернулось до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі із заявою про надання податкової консультації з питань про порядок застосування пільг по сплаті податків та зборів та/або встановлення спеціальних режимів оподаткування відповідно до Закону України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості» до Федерального державного унітарного підприємства « 13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту» Міністерства оборони Російської Федерації (а.с.9-10).
20.08.2013 року за вих. 948/10/27-03-15-03 Державна податкова інспекція у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі направила на адресу начальника Федерального державного унітарного підприємства « 13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту» Міністерства оборони Російської Федерації роз'яснення щодо податкової консультації, відповідно до якої повідомлено, що згідно діючого законодавства, всі податкові зобов'язання, що нарахована контролюючим органом або визнані платником добровільно підлягають обов'язковій сплаті до бюджету (а.с.11-12).
Згідно з п.п.14.1.172 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до ст. 52 Кодексу № 2755, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Згідно з п. 53.3 ст. 53 Кодексу № 2755, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Отже, зазначена норма Податкового кодексу України встановлює, що податкова консультація може бути визнана недійсною виключно у тому випадку, коли вона суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Кодексу № 2755, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 3.1 ст. 3 Кодексу № 2755, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.
Отже, Податковий кодекс - це кодифікований законодавчий акт, яким регулюється сфера податкових правовідносин, що містить узгоджені норми, пов'язані з нарахуванням та сплатою податків, та забезпечує комплексне врегулювання питань, пов'язаних з оподаткуванням. Кодекс не передбачає наявність будь-яких інших законів з питань оподаткування, оскільки всі питання щодо основних засад визначення суб'єктів правових відносин, їх права і обов'язки, перелік податків і зборів, що становлять систему оподаткування, об'єктів та бази оподаткування, розміри податкових ставок, порядок ведення податкового обліку, забезпечення виконання податкових зобов'язань та міра відповідальності за порушення у сфері оподаткування передбачені цим актом.
Пунктом 7.3 статті 7 Кодексу № 2755, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Кодексу № 2755, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Закон України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості» від 06.09.2012 року № 5209-VI (далі - Закон № 5209) (який набрав чинності з 01.01.2013 року) спрямований на ефективне використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу, відновлення конкурентоспроможності продукції вітчизняного суднобудування, збільшення обсягів випуску високотехнологічних суден і військових кораблів, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, у тому числі іноземних, зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств та забезпечення економічних інтересів держави в нарощуванні обсягів виробництва цих підприємств.
Відповідно до ст. 4 Закону № 5209, суми пені, штрафних і фінансових санкцій, не сплачених до бюджетів і державних цільових фондів, нарахованих на податкову заборгованість із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які обліковуються підприємствами суднобудівної промисловості станом на 1 січня 2013 року, підлягають списанню у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
З системного аналізу вищевказаної правової норми суд дійшов до висновку, що при розгляді питання щодо списання суми пені, штрафних і фінансових санкцій підприємств, на яких поширюється дія Закону № 5209, необхідно керуватися виключно нормами Податкового кодексу України.
Проте, судом встановлено, що на час видання Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі податкової консультації (20.08.2013 року) відповідні зміни щодо списання суми пені, штрафних і фінансових санкцій підприємств до Податкового кодексу України внесено не було.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
В порушення вимог ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність того, що податкова консультація суперечить нормам або змісту Податкового кодексу України та Закону України «Про проведення економічного експерименту щодо державної підтримки суднобудівної промисловості».
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідач при виданні податкової консультації від 20.08.2013 року за вих. 948/10/27-03-15-03 діяв на підставі, у межах повноважень так у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення, та з дотриманням принципу рівності перед законом.
Постанова складена та підписана 11 листопада 2013 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.І. Майсак