13 листопада 2013 р. Справа № 804/13062/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСтепаненко В.В.
при секретаріНовченко Є.Ю.
за участю:
представника позивача представника відповідача Привалова С.С. Гапич І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Проект» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Креатив Проект» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000832205 та №0000842205 від 05.06.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті перевірки, вважає, що пода ткові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, суперечать діючому пода тковому законодавству та підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що висновки про вчинені позивачем порушення, зроблені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Проект» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Ривс» (РНОКПП 34914473) та з ТОВ «Матадор» (РНОКПП 31820299) за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року у фактичних періодах їх здійснення.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.05.2013 року №1440/225/37463409, висновками якого встановлено порушення позивачем:
- п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2, п.135.4, пп.135.4 п.135.5 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України;
- п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України.
Не погодившись із результатами перевірки, позивач подав заперечення від 30.05.2013 року №0530. Рішенням Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.06.2013 року №15363/10/22-521 встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки, відповідають вимогам чинного законодавства.
05.06.2013 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000832205, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 55 454,52 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000842205, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 36 648,75 грн.
Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав скаргу, яка була розглянута Головним управлінням Міндоходів у Дніпропетровській області, та рішенням від 01.08.2013 року №1515/10/1025 залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення.
В порядку адміністративного оскарження товариство з обмеженою відповідальністю «Креатив Проект» звернулось зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням від 09.09.2013 року №10590/6/99-99-10-01-15 скаргу залишено без задоволення та податкові повідомлення-рішення без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
З наведених норм випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.
Судом досліджено первинні документи позивача та встановлено, що ТОВ «Креатив Проект» з ТОВ «Ривс» укладено договір на оренду автобетононасосу від 06.08.2012 року №0806/2, на виконання умов якого ТОВ «Ривс» надало послуги з оренди будівельної техніки - автобетононасосу на підставі наступних первинних документів: податкових накладних, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунків-фактури, платіжних доручень. Отримані послуги були використані у власній господарській діяльності шляхом виконання робіт на об'єкті «Капітальний ремонт покрівель житлових будинків в місті Орджонікідзе Дніпропетровської області», що підтверджується матеріалами справи.
Між ТОВ «Креатив Проект» та ТОВ «Матадор» укладено ряд договорів купівлі-продажу від 10.08.2013 року №0810/3, від 20.09.2012 року №0920/02, від 10.10.2012 року №1010, на виконання яких ТОВ «Матадор» поставило ТМЦ позивачу на підставі податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактури. Оплата товару підтверджується платіжними дорученнями. Транспортування товару здійснено Приваловим С.С., що підтверджується наказами про направлення робітника до відрядження та подорожніми листами.
Отримані ТМЦ були використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме виконання робіт на об'єкті «Капітальний ремонт покрівель житлових будинків в місті Орджонікідзе Дніпропетровської області», на об'єкті «Поточний ремонт приміщень аптеки №144 по вул.Тельмана, 5а в місті Орджонікідзе Дніпропетровської області», що підтверджується матеріалами справи.
При цьому, суд звертає увагу, що акт перевірки не містить обставин про встановлення будь-яких недоліків вказаних первинних бухгалтерських документів товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Проект».
Стосовно посилання відповідача на відсутність дорожніх листів та сертифікатів походження товару, які містять інформацію щодо ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника або паспорти якості товарів, суд зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
На момент укладення угод та вчинення господарських операцій ТОВ «Ривс» та ТОВ «Матадор» були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку за такими договорами у позивача не було.
Як вбачається з акту перевірки, висновок відповідача про відсутність реального здійснення позивачем господарських операцій зроблено на підставі актів Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 21.12.2012 року №7211/224/34914473 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ривс» та від 21.12.2012 року №7200/224/31820299 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Матадор».
Суд зазначає, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/1873/13-а від 28.03.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 року, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ривс», за результатами якої був складений акт від 21 грудня 2012 року №7211/224/34914473.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/1440/13-а від 13.02.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2013 року: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визначення у акті перевірки про визнання відсутності у контрагента позивача об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям у період 2011-2012 років; дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Матадор» з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені у податкових деклараціях за період з грудня 2011 року по жовтень 2012 року та зобов'язано відкориговані показники. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. З вказаних судових рішень вбачається, що предметом вказаної справи був акт перевірки від 21.12.2012 року №7200/224/31820299.
Крім того, згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з
питань митної справи.
Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентами позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за таке невиконання або неналежне виконання пода ткового обов'язку повинні нести самі ці підприємства. Це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Суд зауважує, що висновки про порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, зафіксовані в актах, не можуть бути підставою для обмеження права позивача на податковий кредит за умови реальності господарської операції. Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагент діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави з метою отримання матеріальних благ.
Таким чином, посилання податкового органу на вказані акти не може вважатись обґрунтованим.
Враховуючи викладене, документи, які були досліджені судом, відповідають вимогам чинного законодавства, а відтак в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій позивача.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи, а отже підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 921,03 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Проект» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000832205 та №0000842205 від 05.06.2013 року.
Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Проект» судові витрати у розмірі 921,03 грн. (дев'ятсот двадцять одна гривня три копійки).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 18 листопада 2013 року.
Суддя В.В. Степаненко