19 листопада 2013 року Справа № 5023/7668/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Панової І.Ю.,
суддів -Білошкап О.В.,
Хандуріна М.І.,
за участю представників сторін:
Генеральної прокуратури України - Яговдіка С.М.,
ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2013р. по справі № 5023/7668/11 за заявою Заступника військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби в Україні про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК",-
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2013 року звільнено від обов'язків розпорядника майна ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" арбітражного керуючого Меніва О.І. та призначено розпорядником майна ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" арбітражного керуючого Терновського Р. І. Зобов'язано розпорядника майна у відповідності до вимог ст.ст.13-16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглянути вимоги кредиторів, представити суду повідомлення про розгляд вимог кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів та представити його суду на затвердження.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2013 року залишено без змін.
Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013 року та ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2013 року скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання щодо призначення розпорядника майна, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України та ФОП ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Заступник військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про порушення справи про банкрутство щодо ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.09.2011р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" в порядку ст.ст.6,7,8,11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.11.2011р. зобов'язано кредитора - Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України в десятиденний строк з дня прийняття даної ухвали опублікувати в офіційному друкованому органі України газеті "Голос України" або "Урядовий Кур'єр" оголошення про порушення справи про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Меніва Олексія Ігоровича, ліцензія серії НОМЕР_1 від 02.08.2011 р., зобов'язано розпорядника майна разом з керівником боржника виконати певні дії.
06.02.2013р. до суду першої інстанції звернувся арбітражний керуючий Менів О.І. з клопотанням про дострокове припинення його повноважень розпорядника майна ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2013р. розгляд справи було відкладено та зобов'язано кредиторів надати суду пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для участі у даній справі. Явку у судове засідання кредиторів та арбітражного керуючого було визнано обов'язковою.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2013 року звільнено від обов'язків розпорядника майна ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" арбітражного керуючого Меніва О.І. та призначено розпорядником майна ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" арбітражного керуючого Терновського Р. І. Зобов'язано розпорядника майна у відповідності до вимог ст.ст.13-16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглянути вимоги кредиторів, представити суду повідомлення про розгляд вимог кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів та представити його суду на затвердження.
При цьому, суд першої інстанції, розглянувши та порівнюючи надані суду кандидатури арбітражних керуючих на посаду розпорядника майна ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК", дійшов висновку про доцільність призначення розпорядником майна - арбітражного керуючого арбітражного керуючого Терновського Р. І. та відповідно відхилення кандидатури арбітражного керуючого Панасюка І.В.
Суд апеляційної інстанції погодився з таким висновком суду першої інстанції.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент розгляду справи в суді першої інстанції) розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.
Частинами 2 та 3 ст.13 вказаного Закону встановлено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України.
Згідно з п.1 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.
Відповідно до частини 2 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.
Частиною 3 статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.
До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.
Заінтересованими особами стосовно боржника є юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення справи про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) боржником, а саме: подружжя, та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника (статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.
При цьому, жодна із запропонованих суду кандидатур не має заздалегідь встановленого пріоритету перед іншими. Тобто, всі кандидатури, незалежно від того, хто їх пропонує суду, є рівними.
Виключне право призначення розпорядника майна боржника у справі про банкрутство належить господарському суду.
При призначенні арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна суд, перевіривши відповідність запропонованих кандидатур вимогам статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повинен враховувати освіту, досвід та показники роботи кандидатів у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати покладені на нього Законом обов'язки, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з відсутністю створеного комітету кредиторів ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК", кредиторами - ПАТ "Укрсоцбанк" та СРУ Державної прикордонної служби України було запропоновано суду на посаду розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Панасюка І.В. (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_2 від 21.03.2013р.).
Кредитором ТОВ "АН "Рестріелт" було запропоновано на посаду розпорядника майна ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" арбітражного керуючого Терновського Р.І. (ліцензія НОМЕР_3 від 03.07.2010р.).
Вирішуючи питання про правомірність призначення судом першої інстанції арбітражного керуючого Терновського Р.І. розпорядником майна боржника, і відмови арбітражному керуючому Панасюку І.В. у призначенні на цю посаду, суд апеляційної інстанції встановив, що кандидатура арбітражного керуючого Терновського Р. І. відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Так, ним подано відповідну заяву зі згодою на участь у справі (а.с.6), з якої вбачається, що Терновський Р.І. має ліцензію арбітражного керуючого (серія НОМЕР_4 від 23.07.2010 року), що видається в установленому законодавством порядку та зареєстрований державним органом з питань банкрутства як арбітражний керуючий, він не є зацікавленою особою ні відносно боржника, ні відносно кредиторів, управління боржником або кредитором раніше не здійснював, не є особою, якій заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади та не є особою, яка має судимість за вчинення корисливих злочинів. Також арбітражним керуючим Тарновським Р.І. подано заяву арбітражного керуючого на участь у праві про банкрутство, належним чином засвідчену копію Свідоцтва НОМЕР_5 арбітражного керуючого, яке засвідчує, що Терновський Р. І. успішно склав іспит за програмою підготовки арбітражних керуючих і йому присвоєно кваліфікацію арбітражного керуючого. До суду першої інстанції арбітражним керуючим надано належним чином засвідчену копію паспорту та ідентифікаційного коду на ім'я Терновського Р.І. Крім того, в матеріалах справи міститься Рекомендаційний лист, який надано Терновському Роману Ігоровичу Асоціацією "Правова група "Паритет", в якому, зокрема, зазначено, що Терновський Р.І., як арбітражний керуючий брав участь в ліквідації ТОВ "ЛЛД", ЗАТ "Титан" по виробництву під'ємно - транспортного устаткування, ТОВ фірма "Мрія - 100 ЛТД" (розпорядником майна), ТОВ магазин "Качановський".
Як вбачається з матеріалів справи та зазначив суд апеляційної інстанції, у судовому засіданні 15.05.2013р. був присутній арбітражний керуючий Терновський Р.І., арбітражний керуючий Панасюк І.В. в судові засідання до суду першої інстанції не з'являвся, вимоги ухвал господарського суду Харківської області не виконував.
Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що Терновський Р.І. має організаційні, технічні та матеріальні можливості для виконання функцій розпорядника майна, а саме: оргтехніку, телефонний зв'язок, факс, інтернет.
Отже, як встановив суд апеляційної інстанції, судом першої інстанції було розглянуто та здійснено порівняльний аналіз двох кандидатур арбітражних керуючих Панасюка І.В. та Терновського Р.І., та в результаті розгляду обрано кандидатуру арбітражного керуючого Терновського Р.І., заявником апеляційної скарги не надано жодних аргументів та доказів, які б свідчили про переваги кандидатури арбітражного керуючого Панасюка І.В. над кандидатурою арбітражного керуючого Терновського Р.І. на посаду розпорядника майна боржника.
До того ж банком не наведено обставин того, що Терновський Роман Ігорович не може виконувати повноважень розпорядника майна боржника та не доведено належними доказами, що кандидатура арбітражного керуючого Панасюка І.В. є кращою.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо правомірності призначення арбітражного керуючого Терновського Р.І. на посаду розпорядника майна боржника, кандидатура якого була запропонована кредитором ТОВ "АН "Рестріелт", оскільки суд першої інстанції, розглянувши надані пропозиції щодо кандидатур арбітражних керуючих, мав достатні правові підстави для призначення арбітражного керуючого Терновського Р.І. розпорядником майна ТОВ "Інвестиційна будівельна фірма "ВБК" та, відповідно, відхилення кандидатури арбітражного керуючого Панасюка І.В.
Згідно статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням вищевикладеного та виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р. та ухвала господарського суду Харківської області від 15.05.2013р. прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, тому підстави для їх скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2013р. та ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2013р. по справі № 5023/7668/11 залишити без змін.
Головуючий: Панова І.Ю.
Судді:Білошкап О.В.
Хандурін М.І.