20 листопада 2013 року № 908/2232/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого,судді Остапенка М.І.
суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)
з участю представників: позивача: відповідача: ОСОБА_5 не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на рішення та постановугосподарського суду Запорізької області від 22 липня 2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2013 року
у справі№ 908/2232/13
за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_4
докомунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради
про визнання договору недійсним
У липні 2013 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду із позовом до комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради про визнання недійсним укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.07.2013 р. (суддя - Гандюкова Л.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2013 р. (головуючий - Радіонова О.О., судді - Зубченко І.В., Марченко О.А.), в задоволені позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 12.11.2012 р. між Запорізькою обласною радою (орендодавець), комунальним закладом "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради (балансоутримувач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) було укладено договір № 92-ОР/2012 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковуються на балансі комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради.
Відповідно до п. 5.3. договору оренди орендар зобов'язався укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування орендарем витрат на надані йому комунальні послуги.
Згідно з п. 9.5. договору оренди балансоутримувач зобов'язався одночасно з підписанням договору оренди та акту приймання-передачі укласти з орендарем договір про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надані йому комунальні послуги.
У п. 12.1. договору сторони погодили, що договір оренди укладений строком на 2 роки 364 дні та діє з 12.11.2012 р. до 10.11.2015 р. включно (а.с. 20).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
За актом приймання-передачі від 12.11.2012 р. Запорізька обласна рада, за участю відповідача, передала, а позивач прийняв нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 22).
На виконання умов договору оренди № 92-ОР/2012 від 12.11.2012 р., між комунальним закладом "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" Запорізької обласної ради (балансоутримувач) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір про відшкодування витрат комунального закладу "Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти" ЗОР на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, за умовами якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 2 568,9 кв.м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно займаної ним площі в цій будівлі. Орендар користується приміщенням загальною площею 94,4 кв. м., розміщене у підвальному приміщенні будівлі відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору.
Відповідно до ч. 2 п. 2.1.1. договору розмір плати за обслуговування і ремонт будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, комунальні та інші послуги балансоутримувача.
Орендар зобов'язується самостійно укласти угоди на постачання води з ДКП "Водоканал" та постачання електричної енергії з ВАТ "Запоріжобленерго". Не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також за розрахункове обслуговування (п. п. 2.2.1., 2.2.4. договору).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що при укладенні оспорюваного договору сторони не досягли згоди щодо його істотних умов, а саме - строку його дії, а відтак вказаний договір суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст. ст. 638 ЦК України, 180, 181 ГК України і є недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Першою - третьою, п'ятою та шостою частинами ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У зв'язку із тим, що укладення оспорюваного договору було здійснено на виконання договору оренди № 92-ОР/2012, в якому сторони погодили строк його дії і, при цьому, як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами, в наданому відповідачем примірнику оспорюваного договору, сторонами було погоджено строку договору - на 2 роки і 364 днів, то господарські суди прийшли до правильного висновку, що позивачем не було доведено, що сторонами при укладені вказаного договору не було досягнуто згоди щодо його істотної умови - строку.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що недодержання сторонами обов'язку щодо погодження істотних умов договору відповідно до ч. 8 ст.181 ГК України тягне за собою визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся), а не недійсним згідно ст. ст. 215, 203 ЦК України.
Отже, оскільки недійсність оскаржуваного договору прямо не встановлена законом, а його зміст не суперечить вимогам ст. 203 ЦК України, то господарські суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у позові.
Також, господарські сиди з урахуванням вимог ст. 41 ГПК України, обґрунтовано відмовили і у призначенні експертиз у зв'язку із недоцільністю та необґрунтованістю їх проведення .
Отже, доводи касаційної скарги правильності висновків господарських судів не спростовують і підстав для їх скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 22 липня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2013 року у справі за № 908/2232/13 - без змін.
Головуючий, суддя М.Остапенко
Суддя П. Гончарук
Суддя Л. Стратієнко