"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/44735/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області на постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 17 грудня 2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про визнання протиправними дій,
У грудні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про визнання протиправними дій щодо перерахунку та виплати пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01 березня 2001 року.
Постановою Чугуївського міського суду Харківської області від 17 грудня 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_2 основну та додаткові пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 23 травня 2002 року.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року постанову Чугуївського міського суду Харківської області від 17 грудня 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу основну та додаткові пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 08 грудня 2009 року
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 віднесений до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом другої групи, інвалідність пов'язана з роботами по ліквідації наслідків на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, отримує державну та додаткову пенсій на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 50 цього Закону передбачено, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 2 групи призначається у розмірі - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Стосовно державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, то їх розміри в усіх випадках, не можуть бути нижчими, зокрема по 3 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України №796-XII.
Щодо правил, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категорія пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", на яку посилається відповідач, то нею встановлені розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, які не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком та суперечать положенням статей 50, 54 Закону №796-XII.
12 січня 2005 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 23 грудня 2004, в якому частина першої статті 28 викладена в такій редакції: "Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом".
Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Крім того, судами попередніх інстанцій правильно було застосовані норми Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції, яка була чинною до внесення змін Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційним положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Поряд з цим суд апеляційної інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, що охоплюють період до 07.12.2009 року, з підстав пропуску строку звернення до суду (ст.ст. 99, 100 КАС України), оскільки відповідач наполягав на відмові у позові з цих підстав, а позивачем, в свою чергу, не було зазначено поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судовому рішенні, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області про визнання протиправними дій - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній