"13" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/42559/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
Тракало В.В.,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовом ОСОБА_4 до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2012 року,
У липні 2011 року громадянин республіки Бангладеш ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Зазначив, що дане рішення прийнято з порушенням Закону України від 7 червня 2001 року № 2491-ІII «Про імміграцію» (далі - Закон № 2491-ІII), без належних на те підстав та без встановлення обставин, покладених в його основу.
Просив, з урахуванням уточнених позовних вимог, скасувати рішення Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області від 27 червня 2011 року про скасування йому дозволу та зобов'язати його поновити посвідку на постійне місце проживання в Україні та штамп в національному паспорті про наявність дозволу на постійне проживання в Україні; зобов'язати Управління МВС України в Черкаській області попередити керівництво Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області про недопустимість скасування дозволу на імміграцію на підставі листів управління СБУ в Черкаській області.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року позовні вимоги задоволено частково - скасовано рішення Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області від 27 червня 2011 року про скасування дозволу на імміграцію громадянину Бангладеш ОСОБА_4 Зобов'язано Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області поновити ОСОБА_4 посвідку на постійне проживання в Україні та штамп в національному паспорті про наявність дозволу на постійне проживання в Україні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2012 року постанову суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування його рішення та залишення в силі постанови суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися судами в процесі її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином Республіки Бангладеш.
25 лютого 2007 року позивач за паспортом громадянина Бангладеш прибув в Україну з метою залишитися на постійне проживання та працевлаштування в країні.
9 серпня 2007 року ОСОБА_4 звернувся до Сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Придніпровського РВ міста Черкаси із заявою про надання дозволу на імміграцію та видачу посвідки на постійне проживання в Україні з посиланням на рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 травня 2007 року № 489, відповідно до якого його було призначено опікуном над недієздатним громадянином України ОСОБА_7, 1984 року народження.
20 вересня 2007 року Відділом ГІРФО УМВС України в Черкаській області позивачу видано посвідку на постійне проживання в Україні, серії НОМЕР_1 з безстроковим терміном дії.
19 травня 2011 року на сесії Черкаської міської ради розглянуто протест Прокурора міста Черкаси на пункт 6 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 червня 2007 року № 489 та прийнято рішення № 2-492 про його задоволення.
Як на підставу для скасування такого рішення, рада послалася на те, що вказаний пункт суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема, статті 60 ЦК України, відповідно до якої питання призначення опікуна особі, визнаної недієздатною, вирішується судом.
6 червня 2011 року до ВГІРФО УМВС в Черкаській області надійшов лист з Управління СБУ в Черкаській області разом із рішенням Черкаської міської ради від 19 травня 2011 року № 2-492 про скасування пункту 6 рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 травня 2007 року «Про призначення опікунів».
Відповідно до рішення інспектора Відділу ВГІРФО УМВС України в Черкаській області від 27 червня 2011 року ОСОБА_4 скасовано дозвіл на імміграцію та, у зв'язку з цим, вилучено посвідку на проживання в Україні.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при скасуванні дозволу на імміграцію відповідач не врахував, що тим самим на позивача покладено несприятливі наслідки за дії та рішення суб'єкта владних повноважень, а саме - виконкому Черкаської міської ради, який при призначенні опікуна вважав, що має повноваження на здійснення таких дій. Рішення виконкому про призначення позивача опікуном було чинним тривалий проміжок часу, виконувалось і тому у нього не могли виникнути сумніви щодо його правомірності.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що дозвіл на імміграцію та документування посвідкою на постійне проживання в Україні позивачу було видано на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради, яке на момент його видання було по своїй суті незаконним, а, отже, не могло мати юридичної сили та породжувати юридичних наслідків.
Згідно зі статтею 4 Закону № 2491-ІII дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається особам, які є опікунами чи піклувальниками громадян України, або перебувають під опікою чи піклуванням громадян України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що єдиною підставою для надання позивачу дозволу на імміграцію та, в подальшому, видачі посвідки на постійне проживання в Україні з безстроковим терміном дії стало саме рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 16 травня 2007 року № 489, відповідно до якого його було призначено опікуном над недієздатним громадянином України ОСОБА_7
Статтею 60 ЦК України встановлено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Скасовуючи пункт 6 рішення виконавчого комітету Черкаська міська рада послалась на те, що виконавчий комітет при призначенні опікуна над недієздатним вийшов за межі своїх повноважень, визначених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону № 2491-ІII дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність.
Згідно частини першої статті 13 Закону № 2491-ІII орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції за місцем проживання особи, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію, не пізніш як у тижневий строк з дня отримання цього рішення надсилає його копію особі та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.
Отже, оскільки дозвіл на імміграцію в Україну громадянину Бангладеш ОСОБА_4 було надано на підставі незаконного документа, то суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що рішення Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в Черкаській області від 27 червня 2011 року «Про скасування дозволу на імміграцію громадянину Бангладеш ОСОБА_4» є обґрунтованим і прийнято відповідачем на підставі та з дотриманням вимог Закону № 2491-ІII.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини сторін, а тому ухвалене ним судове рішення, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, підлягає залишенню в силі.
Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф.Весельська
В.В.Малинін
В.В.Тракало