18 листопада 2013 року м. Київ К/800/12574/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013
у справі № 2а-11965/12/2670
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Везерфорд Україна"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013, позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2013 № 0000315668 і № 0000215668, та визнання, у відповідності до Податкового кодексу України, задекларованими суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість у жовтні 2011 року в розмірі 488 132,00 грн. такими, що підлягають відшкодуванню у повному обсязі, задоволено частково; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 року в розмірі 488 132,00 грн., заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, складено акт перевірки від 06.04.2012 № 3/15-60/075/35633533, в якому встановлено порушення вимог пп. пп. 200.1, 200.4, 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 -VI зі змінами та доповненнями, а саме: завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на 488 132,00 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.04.2011 № 0000315668, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого ним у жовтні 2011 року на суму 488 132,00 грн. і нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 122 033,00 грн. та № 0000215668, яким збільшено суму бюджетного відшкодування, що було заявлено товариством у вересні 2011 року в розмірі 488 132,00 грн., у зв'язку з виявленням невідповідності сум бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації (але при цьому вважається, що товариство добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 488 132,00 грн. як бюджетного відшкодування, а зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів.
Скасовуючи вказані податкові повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Пунктом 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно положень п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) або до Державного бюджету України;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, а згідно з п. 200.8 ст. 200 зазначеного Кодексу, до такої декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ст. 200 ПК України).
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Везерфорд Україна" подало до податкового органу декларацію з ПДВ за жовтень 2011 року та розрахунок бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів в розмірі 488 132,00 грн.
Також, встановлено, що позивачем правомірно, у відповідності до вимог податкового законодавства України, задекларовано суму бюджетного відшкодування в розмірі 488 132,00 грн.
Крім того, матеріали справи свідчать, що позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011 року - 16.11.2011. Отже, як вірно зазначено судами, останнім днем строку початку проведення позапланової виїзної документальної перевірки платника податку на додану вартість - ТОВ "Везерфорд Україна" для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року є 20.01.2012, однак, податковим органом такий строк дотримано не було, а перевірку розпочато 19.03.2012.
Таким чином, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень від 20.04.2013 № 0000315668 і № 0000215668.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль