"05" листопада 2013 р. м. Київ К-37152/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
при секретарі Сперкач Т.В.
за участю: представника відповідача Шурика О.О.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа - начальник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Звонков А.О., про визнання дій протиправними, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
У червні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання дій по звільненню з органів Державної податкової служби та виплаті допомоги по тимчасовій непрацездатності протиправними. Позивач також просив скасувати наказ Кременчуцької ОДПІ № 17-о від 28.01.2010 року, поновити його на посаді старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу проведення аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ, стягненути заробіток за час вимушеного прогулу з 28.01.2010 року та допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 16.02.2010 року по 26.03.2010 року, відшкодувати моральну шкоду в сумі 7000,00 грн.
Позов вмотивовано тим, що період його непрацездатності з 29.07.2009 року по 09.02.2010 року переривався перебуванням позивача у відпустці відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ № 162-в від 17.11.2009 року.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково.
Визнано бездіяльність Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області в частині несвоєчасного нарахування ОСОБА_3 допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 10 лютого по 16 березня 2010 року протиправною.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року в частині задоволення позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з наказом Кременчуцької ОДПІ № 65-о від 01.04.2008 року ОСОБА_3 з 01.04.2008 року переведений на посаду старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу проведення податкового аудиту платників податків управління податкового контролю юридичних осіб.
В період з 29.07.2009 року по 28.01.2010 року, тобто протягом 5 місяців, був відсутній на роботі внаслідок перебування на лікуванні, що підтверджено листками непрацездатності. Судами встановлено, що листки непрацездатності видавались безперервно, за одним страховим випадком, який виник в період проходження служби.
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що наказом Кременчуцької ОДПІ № 162-в від 17.11.2009 року про нарахування позивачу відпустки, не переривався період перебування позивача на лікарняному, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 10 ст. 10 Закону України «Про відпустки» черговість надання відпусток визначається графіками.
Наказом Кременчуцької ОДНІ № 2720 від 23.12.2008 року «Про затвердження графіка відпусток працівників Кременчуцької ОДНІ на 2009 рік» затверджено графік відпусток працівників Кременчуцької ОДПІ, в тому числі і управління податкового контролю юридичних осіб.
Згідно положень п. 1 ч. 2 ст. 80 КЗпП України та п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» щорічна відпустка повинна бути перенесена на іншій період або продовжена у разі тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку.
Графіком відпусток управління податкового контролю юридичних осіб щорічна відпустка ОСОБА_3 була запланована на листопад 2009 року, але у зв'язку з його хворобою та на підставі[службової записки № 854/23-214 від 28.10.2009 року була перенесена на інший термін.
У зв'язку з перебуванням позивача на час початку щорічної відпустки на лікарняному, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про відпустки» наказом Кременчуцької ОДПІ «Про перенесення відпустки ОСОБА_3 на інший період» № 10-в від 27.01.2010 року щорічну відпустку за 2009 рік ОСОБА_3 було перенесено на інший період.
Тривалий період непрацездатності позивача також підтверджується табелем обліку робочого часу за період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 31.10.2010 року. Відповідно до статті 78 КЗпП України дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, а також відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, до щорічних відпусток не включаються.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
Судами встановлено, що позивач хворів на гіпертонічну хворобу II ступеню, яка до переліку професійних захворювань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань», не входить. Відповідно до довідки МСЕК № 0374218 причиною встановлення ОСОБА_3 ІІІ групи інвалідності є загальне захворювання.
Колегія суддів погоджується також з висновком апеляційного суду про те, що обов'язок нарахування та виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності ОСОБА_3 за період з 10.02.2010 року по 16.03.2010 року покладено на виконавчу дирекцію відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», а не на відповідача у справі.
За приписами статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та частково залишена в силі постанова суду першої інстанції постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а частково залишену в силі постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2010 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, третя особа - начальник Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Звонков А.О., про визнання дій протиправними, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф.Загородній