"30" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/18882/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Бізнесінвестстрой»
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2011
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012
у справі № 2а-3610/11/1270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Бізнесінвестстрой»
до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області
про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Бізнесінвестстрой» (надалі - позивач, ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Бізнесінвестстрой») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (надалі - відповідач, Стаханівська ОДПІ в Луганській області), у якому просило суд визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 № 0000282301/0.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 у задоволенні позову ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Бізнесінвестстрой» відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу позивача, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить, вказану касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ВКФ «Бізнесінвестрой», з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з постачальниками ПП «Сапсан XXI» та ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» за період з 01.01.2008 по 31.12.2009, за результатами якої 31.03.2011 складено акт № 107/23- 33987818 (надалі акт).
Даною перевіркою перевірялась правомірність формування позивачем податкового кредиту, за результатами взаємовідносин з ПП «Сапсан-XXІ» та ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень», у період з 01.01.2008 по 31.12.2009. Перевірка проводилась на підставі документів, які були отримані від Алчевської ОДПІ, на запити відділу податкового контролю юридичних осіб Стахановської ОДПІ, направлених у ході проведення планової виїзної перевірки позивача, за результатами якої був складений акт від 31.03.2010 року №255/23-33987818.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 13.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість»), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, що призвело до заниження податку на додану вартість у період з 01.01.2008 по 31.12.2009 на суму 3 203 878,00 грн.
На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 № 0000282301/0, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 004 848,00 грн., у тому числі 3 203 878,00 грн. за основним платежем та 800 970,00 за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду підтвердився висновок відповідача про те, що позивач здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб, використовуючи при цьому фінансові потоки контрагентів, які не виконують своїх податкових зобов'язань, не звітують до податкових органів та здійснюють свої операції через таких же посередників.
Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або
прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на
додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної
особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 вищевказаного Закону.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата, здійснення першої з подій: або дата списання з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарі: (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (надалі - Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її" закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що .дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30 травня 1997 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (надалі Порядок), зазначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), скріплюються печаткою такого платника податку продавця .
Згідно з п. 5 вищевказаного Порядку податкова накладна, вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Податкові накладні, які складені в порушення вимог передбачених законодавством, не можуть вважатися як належними документами, які підтверджували право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.
Судами встановлено, що ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой», у період серпень 2009 р. січень 2010 р., включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 2 605 399,00 грн.
Плановою перевіркою ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой» встановлено, що впродовж серпня - грудня 2009 р., товариство придбавало товарно-матеріальні цінності у приватного підприємства «ТБ Сапсан-ХХІ» згідно договору поставки від 27.07.2009 № 27/07.
Разом з тим, відповідач надав до суду акт Алчевської ОДПІ від 30.06.2010 № 506/236-36526352 про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «ТБ Сапсан XXI» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой» відомостей. У цьому ж акті зазначено, що перевірку ПП «ТБ Сапсан XXI» провести неможливо, у зв'язку з тим, що останній не знаходиться за юридичною адресою.
Також ДПІ м. Алчевська надано лист від 27.10.2010 №38344/236-2 про встановлення нікчемних правочинів, про що свідчить акт від 25.10.2010 № 2596/236-36526352 «Про результати невиїзної документальної перевірки» ПП «ТБ Сапсан-ХХІ» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість. В акті від 25.10.2010 № 2596/236-36526352 зазначено, що ПП «ТБ САПСАН-ХХІ» зареєстроване платником податку на додану вартість, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13.07.09 № 100235184. Вказане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано. Підставою для анулювання було подання платником податку декларації з податку на додану вартість з відсутністю оподаткованих поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців. Також в акті від 25.10.2010 № 2596/236-36526352 зазначалось про відсутність відомостей про наявність у ПП «ТБ САПСАН-ХХІ» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, кількість робітників складала 1 людину.
Також судом встановлено, що ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой», у період з березня 2009 р. серпень 2009 р., включило до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 598 479,00 грн.
Проведеною плановою перевіркою встановлено, що ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой» упродовж березня - липня 2009 р. придбавало товарно-матеріальні цінності у товариства обмеженою відповідальністю «Завод колюче-дрітових огороджень» згідно договору № 27/02-09 від 27.02.2009.
Так Алчевською ОДПІ було надано акт від 09.07.2010 № 533/236-34749586 Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой» відомостей. У данному акті зазначено, що перевірку провести неможливо, у зв'язку з тим, що ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» не знаходиться за юридичною адресою. Також ДПІ м. Алчевська надано лист від 27.10.2010р. №38344/236-2 про встановлення нікчемних правочинів, про що складено акт № 44781/236-3 від 09.12.2010 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.
В акті від 09.12.2010 № 44781/236-3 зазначено, що ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» зареєстроване платником податку на додану вартість з 13.02.2007, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.01.08 № 100093335. Вказане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано з причин зміни місцезнаходження.
Також в акті від 09.12.2010 № 44781/236-3 зазначалось про відсутність відомостей про наявність у ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, кількість робітників складала 1 людину.
Судами встановлено, що директором та головним бухгалтером ПП «ТБ САПСАН-ХХІ» в одній особі був ОСОБА_4
ПП «ТБ САПСАН-ХХІ» ОСОБА_4 зареєстрував на своє ім'я на прохання свого знайомого ОСОБА_5 за грошову винагороду. Грошові кошти ОСОБА_4 були потрібні на лікування раку легенів.
До фінансово-господарської діяльності ПП «ТБ САПСАН-ХХІ» ОСОБА_4 не мав жодних відносин, печатки та штампи підприємства не отримував, ніяких документів, крім реєстраційних, не підписував, рахунки в установах банку не відкривав і доступу до них не мав. ОСОБА_4 не відомо чим займалося підприємство після реєстрації.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що директором та головним бухгалтером ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» в одній особі був ОСОБА_6
З матеріалів справи та з пояснень представника Стахановської ОДПІ встановлено, що ОСОБА_6 дійсно працював на посаді директора ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень», та виконував обов'язки головного бухгалтера, укладав договори, складав та подавав до контролюючих органів звітність, вів бухгалтерський облік.
З пояснень ОСОБА_6 вбачається, що ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» протягом 2008 р. - 2009 р. не мало жодних взаємовідносин з ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой». Назва вказаного підприємства ОСОБА_6 не знайома. Товари на адресу ТОВ ВКФ «Бізнесінвестстрой» не відвантажував. Довіреностей на представлення інтересів та повноважень від ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» нікому не давав.
Також суди першої та апеляційної інстанцій взяли до уваги висновок експерта сектору технічного дослідження документів и почерку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Донецькій області від 04.05.2011 за № 225, у якому зазначено, що підпис виконаний від імені директора ПП «ТБ САПСАН-ХХІ» ОСОБА_7 у податкових та видаткових накладних виконано іншою особою, а щодо підпису, який виконаний директором ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» ОСОБА_6, то даний підпис не відповідає підпису останнього.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій, які ретельно перевіривши доводи обох сторін про фактичне здійснення господарських операцій та наявні у справі докази, не знайшли підстав вважати, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ПП «ТБ САПСАН-ХХІ» та ТОВ «Завод колюче-дрітових огороджень» мали реальний товарний характер.
Відповідно до частини першої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Бізнесінвестстрой» залишити без задоволення.
2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.12.2011 на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16.02.2012 у справі № 2а-3610/11/1270 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв
Судді(підпис)Л.І. Бившева
(підпис) Т.М. Шипуліна