"30" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/19173/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Лосєва А.М.,
Бившевої Л.І.,
Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим
Державної податкової служби
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим
від 10.10.2011
на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012
у справі № 2а-5588/11/0170/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корабел-Сервіс»
до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим,
правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Керчі
Автономної Республіки Крим Державної податкової служби,
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корабел-Сервіс» (надалі - позивач, ТОВ «Корабел-Сервіс») до Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Керчі АР Крим), про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2011 № 0000302301/0.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012 і відмовити в позові повністю.
Позивач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведеною документальною плановою виїзною перевіркою ТОВ «Корабел-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.11.2008 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт від 14.02.2011 № 79/23-1/36198409, виявлено порушення порядку ведення податкового обліку, зокрема: занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 489,00 грн. внаслідок недотримання пп. 5.2.5 п.5.2, пп. 5.6.1 п. 5.6. ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Акт перевірки містить посилання на ненадання позивачем документів, що посвідчують фактичне виконання робіт, які пов'язані з веденням господарської діяльності підприємства, а тому за період з 01.10.2009 по 30.11.2009 позивачем безпідставно нараховано та виплачено заробітну плату на суму 6 361,92 грн. електрозварникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за період роботи з 01.10.2009 по 20.11.2009, а також майстру ОСОБА_6 за період з 01.10.2009 по 02.11.2009.
Висновки акта перевірки стали підставою для прийняття ДПІ у м. Керчі АР Крим податкового повідомлення-рішення від 25.02.2011 № 0000302301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Корабел-Сервіс» з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 2 489,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 622,25 грн.
Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції, що була чинною в спірному періоді, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат відповідно до пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 названого Закону включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3. 5.3.4. та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.
Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати її грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що трудові книжки вказаних осіб містять записи про прийняття їх на роботу до ТОВ «Корабел-Сервіс» та звільнення з відповідних посад у періоді, що перевірявся.
Судом першої інстанції встановлено, що вказані записи вчинено відповідно до наказів від 01.06.2009 № 12-к, від 17.07.2009 № 20-к, від 20.11.2009 № 32-к, від 31.10.2009 №30-к, від 01.04.2010 № 1-К, від 01.06.2010 № 2-к. Укладені трудові угоди вказують про наймання працівників на оплачувану роботу, перелік та види якої визначено наймачем.
Відповідно до розрахунково-платіжної відомості ТОВ «Корабел-Сервіс» у спірному періоді нараховано працівникам основну заробітну плату, утримано внески на загальнообов'язкове соціальне страхування до Пенсійного фонду, утримано податок на доходи фізичних осіб та вказано належні до видачі суми після утримання податків та зборів.
Враховуючи вищевикладене, податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за IV квартал 2009 року, отримані податковим органом 01.02.2010, та 15.07.2010 за II квартал 2010 року, складено на підставі первинних документів, які є основою бухгалтерського та податкового обліку, що свідчить про виконання позивачем вимог законодавства в частині обчислення і сплати податків та зборів, а також визначення розміру податку на прибуток.
Судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції, про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.02.2011 № 0000302301/0.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, що є правонаступником Державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим, залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012 у справі № 2а-5588/11/0170/17 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв
Судді(підпис) Л.І. Бившева
(підпис)Т.М. Шипуліна