"14" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/27459/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року у справі №2а-651/11/1215 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання незаконною відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
У травні 2011 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати провести перерахунок і виплату пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона працювала на підземних роботах хронометражистом повний робочий день за Списком № 1 на вугільнодобувному підприємстві, на пенсію вийшла в 1993 році. Згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" її пенсія повинна становити 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Закон вступив в силу 16 вересня 2008 року і поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Відповідач після її звернення про перерахунок пенсії не застосував Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці", вимагаючи від неї підтвердження того, що вона працювала повний робочий день під землею. Просила визнати незаконними дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі вказаного Закону та зобов'язати відповідача зробити перерахунок її пенсії за період з 16 вересня 2008 року.
Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 1 листопада 2011р. заявлений позов задоволений частково. Визнані неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області та зобов'язано провести перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 11 листопада 2010р..
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року скасоване рішення суду першої інстанції. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 1993 року отримує пенсію за віком, має загальний стаж роботи 25 років 8 місяців 11 днів, стаж за списком № 1 становить11 років 8 місяців. Згідно наданих документів (трудової книжки, довідок підприємства) ОСОБА_1 з 31.08.1978 року по 10.05.1990 року працювала в нормативно-дослідницькій станції виробничого об'єднання "Ворошиловградвугілля" на посаді підземного хронометражиста з повним робочим днем, тобто позивач працювала в гірничому виробництві, пов'язаного з підземними роботами з повним робочим днем 11 років 8 місяців. Наведені обставини сторонам не заперечуються.
Відповідачем відмовлено у нарахуванні та виплатити пенсії позивачу у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, оскільки позивач не був зайнятий на підземних роботах повний робочий день і пільги, передбачені ст. 8 Закону № 345 на неї не поширюються.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що 16 вересня 2008 року вступив в дію Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 р. № 345-VІ (далі - Закон № 345), дія якого поширюється на працівників, що видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день та членів їх сімей, в тому числі і на позивача.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові виходив з того, що робота на посаді хронометражиста на підземних роботах (підземні) не передбачає зайнятість на підземних роботах безпосередньо повний робочий день, тому відповідач обґрунтовано відмовив позивачу у перерахунку пенсії за Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Колегія суддів не погоджується з наведеним висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо законності дій відповідача у відмові в проведенні перерахунку пенсії позивачу, яка має стаж роботи хронометражиста на підземних роботах за списком №1 11 років 8 місяців, за Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці".
Стаття 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" визначає, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт,професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі- шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно ст.8 Закон України "Про підвищення престижності шахтарської праці" мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Розділом 1 "Гірничі роботи", підрозділом 1 "Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень" пунктами "а", "б", "в" Списку 1 передбачена зайнятість повний робочий день на підземних роботах.
Фінансування додаткових витрат на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Основною умовою для виплати мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах 7,5 років для жінок за списком № 1, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш, як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Позивач працювала хронометражистом підземним, що передбачено Списком 1 розділом 1 "Гірничі роботи" підрозділом 1 пунктами "а", "б", "в", та Списком 1 розділом 1 "Гірничі роботи" підрозділом 1 пунктом "7".
В матеріалах справи наявні архівні довідки, якими підтверджено роботу позивачки на посаді підземного хронометражиста під землею повний робочий день.
Позивач, яка пропрацювала більше 7,5 років хронометражистом на підземних роботах, а саме, 11 років 8 місяців, відноситься до списку № 1. Зазначені обставини не є спірними між сторонами.
Відповідачем не надано доказів, які спростовують перебування позивачки повний робочий день під землею під час її роботи хронометражистом підземним, тому посилання управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області, що ОСОБА_1 не була зайнята на підземних роботах повний робочий день і пільги, передбачені ст. 8 Закону № 345 на неї не поширюються, безпідставні.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав щодо визнання неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст.8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". При цьому суд обґрунтовано застосував вимоги ст.99 КАС України.
Суд апеляційної інстанції помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року скасувати, постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 1 листопада 2011р. залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: