Ухвала від 07.11.2013 по справі К/9991/10125/11-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/10125/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.

СуддівДонця О.Є.

Мороз Л.Л.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України у Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України у Білокуракинському районі Луганської області на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 24 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року

ВСТАНОВИЛА:

У 2009 році ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 у Білокуракинському районному суді Луганської області пред'явили позов до УПФ України у Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що вони відноситься до категорії громадян з правовим статусом "діти війни" та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" мають право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їм не виплачувалося, просили поновити їм строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, а також визнати бездіяльність УПФ України у Білокуракинському районі Луганської області протиправною та зобов'язати його здійснити відповідні перерахунки та виплати за 2006 - 2008 роки.

Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 24 квітня 2009 рок, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року, позовні вимоги частково задоволено.

Зобов'язано УПФ України у Білокуракинському районі Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підвищення до пенсії у період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ України у Білокуракинському районі Луганської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Встановлено, що позивачі відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набули правового статусу особи, передбаченого цим Законом.

Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивачів повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Також згідно з пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було змінено. Статтею 6 (в новій редакції) цього Закону передбачалося, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року

№ 10-рп/2008 року, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу 1, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до вимог статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України, остаточним і не може бути оскаржене.

З моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.

Отже, у 2006 році, в період з 01 січня по 09 липня 2007 року та з 01 січня по 22 травня 2008 року позивачі не мали права на щомісячне підвищення до пенсії, оскільки норма відповідного Закону, якою передбачено це право, у 2006 році не була впроваджена, а у 2007, 2008 роках була зупинена та змінена. Право позивачів на підвищення до пенсії у встановленому Законом розмірі було відновлено лише з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, тобто з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаних вище рішень.

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Білокуракинському районі Луганської області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 24 квітня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до Управління Пенсійного фонду України у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Донець О.Є.

Мороз Л.Л.

Попередній документ
35393825
Наступний документ
35393827
Інформація про рішення:
№ рішення: 35393826
№ справи: К/9991/10125/11-С
Дата рішення: 07.11.2013
Дата публікації: 22.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: