"14" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/96137/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 01 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дії, -
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дії.
Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 01 листопада 2011 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі, ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення про задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що ОСОБА_2 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копіює посвідчення № НОМЕР_1. З 19 жовтня 2009 року по 27 жовтня 2009 року, позивач перебувала на самостійному санаторно-курортному лікуванні в санаторії «Остреч» м. Мена, Чернігівської області, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру від 19 жовтня 2009 року № 2163.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» першочергове безоплатне надання санаторно-курортних путівок або путівок на відпочинок чи одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Вимогами пункту 17 Положення про організацію оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2000 року N 800 передбачено, що у разі самостійної організації санаторно-курортного лікування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується компенсація середньої вартості путівки у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.
Оскільки Кабінетом Міністрів України не було визначено порядку надання санаторно-курортних путівок на 2009 рік, як це було зроблено на 2005-2007 роки постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2008 року №885, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про правомірність дій управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті відшкодування вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 січня 2010 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 01 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Ічнянської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко