19 листопада 2013 року м. Київ К/800/19122/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Маринчак Н.Є.
Муравйов О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 р.
у справі № 2а/0370/2533/11
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_5) звернувся до суду з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Луцька ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.09.2011 р. № 0002941701 та № 0002951701.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 р. постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі Луцька ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Луцькою ОДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та іншого законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ФОП ОСОБА_5 за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року, за результатами якої складено акт № 6727/17-2/НОМЕР_3 від 18.08.2011 р.
В акті перевірки зазначено порушення позивачем пункту 198.3, 198.4 статті 198, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, а саме в декларації по ПДВ за квітень 2011 р. неправомірно задекларовано від'ємне значення в сумі 416 177,00 грн. та занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 9 956,00 грн.
На підставі акта перевірки, Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.09.2011 р. №0002941701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 9 956,00 грн. та застосована штрафна санкція у розмірі 2 489,00 грн. та № 0002951701 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 416 177,00 грн.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 27.10.1992 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця серії В02 № 386204, перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до виданого 21.10.2008 року Луцькою ОДПІ Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100146655. Відповідно до ліцензії серії 455918, виданої Міністерством транспорту та зв'язку України Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, позивач здійснює такі види діяльності як надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Також судами встановлено, що позивачем було укладено контракт з ПП «Автотехнологія» на придбання транспортних засобів (автобуси загального призначення) № 01-25-11/10 від 25.11.2010 р.
Згідно податкових накладних виданих ПП «Автотехнологія»:
№ 111 від 05.04.2011р. в сумі 339575 грн., в т.ч. ПДВ 56595,83 грн., номенклатура товару - Автобус загального призначення А 308.51, в кількості 0.531 шт.
№ 124 від 11.04.2011р. в сумі 639200 грн., в т.ч. ПДВ 106533,33 грн., номенклатура товару - Автобус загального призначення А 308.51, в кількості 1 шт.
№ 123 від 11.04.2011р. в сумі 299625 грн., в т.ч. ПДВ 49937,5 грн., номенклатура товару - Автобус загального призначення А 308.51. в кількості 0,469 шт.
№ 127 від 14.04.2011р. в сумі 80000 грн., в т.ч. ПДВ 13333,33 грн., номенклатура товару - Автобус загального призначення А 308.51. в кількості 0,125 шт.
№ 136 від 15.04.2011р. в сумі 639200 грн., в т.ч. ПДВ 106533,33 грн., номенклатура товару - Автобус загального призначення А,308.51. в кількості 1 шт.
№ 135 від 15.04.2011р. в сумі 333582,50 грн., в т.ч. ПДВ 55597,08 грн.. номенклатура товару - Автобус загального призначення А308.51, в кількості 0,522 шт.
№ 128 від 15.04.2011р. в сумі 225617,50 грн., в т.ч. ПДВ 37602,92 грн., номенклатура товару - Автобус загального призначення А.308.51. в кількості 0,353 шт.
позивачем згідно контракту № 01-25-11/10 від 25.11.2010 року у ПП «Авто технологія» придбано автобуси загального призначення в кількості 4 шт.
Також, як встановлено судами, транспортні засоби були зареєстровані в Луцькому ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області з видачею відповідних свідоцтв про реєстрацію автобусів за фізичною особою - ОСОБА_5, а не за суб'єктом господарювання.
Відповідно до пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними або фізичними особами, тому у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів не може зазначатися як їх власник фізична особа -підприємець.
Таким чином, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу не може зазначатися як їх власник фізична особа - підприємець, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що за фізичною особою - підприємцем транспортні засоби реєструються як за фізичною особою.
При цьому неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами - підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим кодексом України.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, використання позивачем придбаних транспортних засобів у господарській діяльності підтверджено подорожніми листами та договорами про надання послуг по перевезенню пасажирів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби відхилити.
2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.10.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2013 р. залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов